Студентка Тарнавська С. М., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

АНГЛІЙСЬКІ ЗАПОЗИЧЕНЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Постановка проблеми. Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. Поки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ. Мова – це діамант, і лише від того, хто правильно володіє нею залежить чи сяятиме цей діамант в золотій поправі. Дана стаття присвячена проблемі проникнення англійських слів в рідну мову. Широкий процес поновлення лексичного складу української мови відбувається за рахунок запозичення з англійської мови.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що власне у групі запозиченої лексики відображається і зберігається впродовж століть інформація про характер відносин, інтересів, спільної діяльності наших предків з іншими народами , які можна виявити шляхом аналізу запозичень.

Мета роботи – дослідження складу запозичених іменників з англійської мови в українську, встановлення лексико-семантичних груп запозичених слів.

Останні дослідження і публікації. Проблемам запозичення присвячено чимало праць вітчизняних та зарубіжних дослідників. Серед них праці І. Огієнка, Б. Ажнюк, В. Русанівського, В. Виноградова, Ю. Жлуктенко, О. Муромцевої, О. Пономарьова, С. Семчинського, Д. Шмельова. Не залишилися поза увагою українських лінгвістів і запозичення англіцизмів в останні десятиріччя. Цій проблемі були присвячені праці Н. Попової, Г. Сергеєвої, Г. Зимовець, Ю. Бічай.

Проблема проникнення у мову слів іншомовного походження належить до галузі запозичення. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики.

Ми встановили, що англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletion in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути” [1].

Семантика деяких слів, спільна для англійської мови та його еквівалента в українській мові, є показником множинності, і, оскільки логічна основа української та англійської категорії числа майже збігаються, більшість таких імеників у англійській та українській мовах мають лише форми однини. Тому говорити про відсутність форм множини як про результат впливу мови-джерела можна лише відносно деяких окремих слів. Дослідження всього складу запозичених іменників з англійської мови в українській дозволяє встановити загальні лексико-семантичні групи слів, що мають форми тільки однини з спільною логічною основою для носіїв як англійської, так і української мови.

Це слова, що позначають: назви речовини, матеріалу: алюміній, амоній, гопкаліт, дилени, люїзіт, руберойд; назви тканин: вельвет, молескін, бельтинг, джерсі, джинси, кашемір; назви напоїв, страв: джин, ель, віскі, бекон, ром, пудинг, ростбіф; назви захворювань або стану людини: сплін, дальтонізм, гайморит; назви філософських, політичних, релігійних, літературних течій: байронізм, сентименталізм, маккартизм, реалізм, прерафаеліті; абстрактні поняття: комфорт, флірт, гумор, фольклор: збірні назви (найменування угруповань осіб): джентрі, журі, йоменрі; деякі англійські титули та форми звертання, що вживаються перед власною назвою: сер, міс, місіс, містер; назви ігор та видів спорту: пушбол,бокс, гольф, крокет, пінг-понг, волейбол [5].

Іменники, що мають тільки форму множини, що потрапили в українську мову з англійської, небагато: джунглі, каперси, пікулі, консерви, бриджі, джинси, гольфи.

Слова бриджі, шорти, джинси (англ. breeches, shorts, jeans) як в англійській, так і в українській мовах позначають парні предмети, тому ні в тій, ні в іншій мовах форми однини не мають. Слово гольфи, що є семантичним новоутворенням від слова гольф, має тепер такі значення: “спортивні брюки”; “панчохи до колін” [3].

Дійсно, явища, які простежуються останні десятиліття років не зовсім добре впливають на розвиток української мови, нівелюють її індивідуально-національні риси, знижують виражальні та естетичні якості. Насамперед, викликає стурбованість процес тотального засмічення української мови англійськими словами, і це при тому, що існують українські назви для передачі відповідних понять: брифінг (зустріч), дивідент (прибуток, зиск), презентація (показ, ознайомлення), шоп (магазин), ноу-хау (знаю як) та багато інших. Так, частотою вживання слово імідж побиває всі рекорди.

Звичайно, можна сказати, що поява синонімів не збіднює мову, а навпаки – збагачує. Думка ніби правильна, хоч тут є одне “але”. По-перше, треба проаналізувати звідки прийшло це збагачення. А прийшло воно звідти, здвідки приходить вся «модна» лексика на Україну. Засвоюючи цю лексику, ми визнаємо єдиним джерелом свого духовного збагачення колишню метрополію і жодною мірою не розвиваємо своїх власних мовотворчих можливостей. Шлях, яким здійснюється таке збагачення, хибний. Ми мусимо дбати про розвиток своїх власних джерел збагачення, а не йти шляхом, прокладеним в іншому середовищі. Це стверджує нашу культурну залежність від чужих, не завжди дружніх до нас джерел [2].

Насторожує й тенденція зовсім іншого, можна сказати – протилежного характеру: намагання вилучити із словника української мови певну частину слів, зокрема англіцизмів, які стали органічним її складником, і заміняти їх штучно створеними або пристосованими до нових умов функціонування раніше відомими словами, особливо в галузі термінології та професійної лексики (буфер – відпружник, спортсмен - спортовець). Крім того, що ці слова, як правило, невдалі щодо відповідності їхньої семантики суті означуваних об’єктів, вони ще незграбні в естетичному відношенні.

Не треба забувати, що мова – саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певними законами. Мова сама здатна самоочищуватися, позбавлятися функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається і з словами англійського походження.

Еволюція англійських запозичень в нашій мовній системі відбувається в співвідносності з законом української мови на фонетичному, графічному, граматичному, семантичному рівнях.

Виникнення жаргону з використанням англомовних запозичень є результатом популяризації західного способу життя. У жаргонізованому мовленні сучасної молодої людини можна помітити кілька лексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, інші ж перебувають на перефірії.

Сучасна українська термінологія активно поповнюється новими одиницями – переважно запозиченнями з англійської мови. Незважаючи на те, що українська мова частково асимілює чужі слова, все одно велика кількість англіцизмів створює загрозу для зрозумілості національної терміносистеми.

Традиція передачі українською мовою чужомовних особових імен, які мають міжнародний характер, повністю ще не встановлена. Перекладач може дотримуватися звучання власних назв та передавати відповідно, або врахувати в українському іменникові їх відповідники. Перша тенденція переважає.

Звичайно, непомірне та недоречне використання англійських слів недопустимо, але такі явища шкідливі і при вживання будь-якого слова. Ні вчені-лінгвісти, ні журналісти та письменники не повинні сидіти склавши руки та спостерігати, як засмічується англіцизмами рідна мова. Але заборони тут не допоможуть. Потрібно виховувати культуру мовлення, мовленєвий смак у сучасних мовців. А смак – головна умова правильного і доречного вживання мовленєвих засобів як запозичених, так і своїх, власних.

Впровадження іноземного мовного матеріалу відбувається в ХХ ст. – 20-ті роки та оформлення України як незалежної держави. Хоча частка англійських запозичень загальної кількості іншомовних слів в перші два десятиліття ХХ ст. була мінімальною, в цей час в мові з’явилися такі слова: boom – бум; film – фільм; stand – стенд; jazz – джаз; dancing – дансінг; service – сервіс; foxtrot – фокстрот; sweater – светр [4].

Після 1925 року англійська мова відігравала провідну роль як лінгвістичний донор. У ці роки в нашу мову прийшли англійські слова: combine – комбайн, container – контейнер; tanker – танкер; trolley-bus – тролейбус; demping – демпінг; cocktail – коктейль; detektor – детектор; televisor – телевізор; teletype – телетайп.

Висновки. Отже, як свідчить аналіз стану сучасної літературної української мови основними причинами запозичення англіцизмів є курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні, тому кількість англіцизмів сьогодні дуже швидко зростає.

Література:

1. Аристова В. М. Англо-русские языковое контакты / В. М. Аристова –М.:Просвещение, 1978.–324 с.

2. Баранник Д. Х. Українська мова на межі століть / Д. Х. Баранник // Мовознавство.–– 2001.– №3.–С. 32-35.

3. Білодіда І. К. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / І. К. Білодіда. – К.: Знання, 1973. – 356 с.

4. Володарская Э. Ф. Заимствования как отражение русско-английских контактов Э. Ф. Володарская. //Вопросы языкознания.– 2002.– №4.–С. 23-28.

5. Радук В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи / В. Радук. // Дивослово.– 2002.– №4.– С. 14-17.