Право / 10. Господарське право

Бардаченко Д.В., Амбражей О.А.

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Україна

Захист ділової репутації суб’єктів господарювання та відшкодування моральної шкоди

Переважна більшість суб’єктів сфери господарювання та бізнесу знаходяться в умовах досить жорсткої конкуренції, коли ринок пропонує величезну кількість схожих товарів і послуг, що пропонуються різними особами-конкурентами, через що така конкуренція досить часто втрачає ознаки добросовісної конкуренції, порушуючи звичаї та правила етики в конкуренції, що призводить до неприємних наслідків для учасників такого «протистояння». Суттєвим негативним наслідком дії такої недобросовісної конкуренції стає приниження ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до п. 4 ППВСУ № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією розуміється оцінка підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює учасник суспільних відносин [1].

Ділова репутація суб’єкта господарювання нерозривно пов’язана з таким поняттям, як «комерційне (фірмове) найменування» – це найменування, під яким суб’єкт господарювання виступає в діловому обороті, що індивідуалізує його серед інших учасників господарських відносин. Під цим найменуванням підприємець укладає угоди та здійснює інші юридичні дії, несе юридичну відповідальність, реалізує свої плани і мету діяльності. Комерційне найменування, яке здобуло популярність у споживачів і викликає довіру у ділових партнерів, приносить господарюючому суб’єкту не лише значні дивіденди, а й належну повагу в суспільстві та визнання його заслуг [2].

Ділова репутація досить тісно переплітається із такими поняттями, як честь і гідність, але їх у жодному випадку не слід розцінювати як тотожні поняття, адже поняття ділової репутації охоплює лише професійну сферу діяльності, у той час як поняття честі та гідності є набагато ширшими та охоплюють всю сферу суспільних відносин.

При приниженні ділової репутації суб'єкта господарювання, особа, ділова репутація якої постраждала, має право вимагати від винної особи наступне: спростування недостовірної інформації, відшкодування матеріальної шкоди (збитків) і моральної шкоди. До того ж, якщо перші два пункти є універсальними і можуть бути застосовані як по відношенню до фізичних, так і до юридичних осіб, то у випадку з відшкодуванням моральної шкоди з'являються деякі особливості. Фізична особа, яка виступає суб'єктом господарювання, має право вимагати відшкодування моральної шкоди не тільки безпосередньо за завдання шкоди її ділової репутації, але й за душевні страждання, які були спричинені особі (підприємцю) у зв'язку із приниженням її ділової репутації.

У свою чергу, якщо мало місце приниження ділової репутації юридичної особи, вона має право на відшкодування втрат немайнового характеру, що настали лише у зв’язку з приниженням її ділової репутації. Тобто, директор фірми не має права на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із душевними переживаннями, які були спричинені внаслідок завдання шкоди діловій репутації фірми. В той же час, можна навести приклади з судової практики: Європейський суд з прав людини у справі «Партія свободи і демократії проти Туреччини» (1999 р.) вперше присудив політичній партії, як юридичній особі, відшкодування моральної шкоди. Пізніше, суд ще раз підтвердив право юридичної особи на відшкодування моральної шкоди у справі «Комінгерсол С.А.» проти Португалії» (2000 р.) у зв’язку із розглядом справи поза межами розумного строку. У справі «Газета «Україна-Центр» проти України» (2010 р.) підприємству присуджено відшкодування моральної шкоди у зв’язку із дискредитацією суб’єкта господарювання.

Юридичні особи мають ширші можливості щодо виміру грошового еквівалента та його відшкодування, адже для цього у ст. 14.1.40 Податкового кодексу України введено поняття «гудвіл» [3], під яким розуміють нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку тощо. Застосування поняття «гудвіл» передбачено лише для юридичних осіб. Оцінка грошового еквівалента ділової репутації фізичної особи визначається на розгляд суду і залежить від багатьох факторів, серед яких: характер дій, що спричинили приниження ділової репутації, його наслідків; можливість поновлення ділової репутації; час, необхідний для її поновлення, тощо.

Досі залишається невирішеним питання, щодо того, чи має право юридична особа на відшкодування моральної шкоди, чи ні. Ми вважаємо, що доцільно було б на законодавчому рівні закріпити право юридичної особи на відшкодування моральної шкоди, у виключних випадках (дискримінація, несправедливий суд, тощо) це б сприяло захисту інтересів юридичних осіб і, можливо, зменшило б випадки недобросовісної конкуренції та порушення законодавства як з боку підприємців, так і з боку державних службовців.

Література:

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.09 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09.

2. Костенко Л. Ділова репутація суб’єктів господарювання // Юридичний журнал – № 9 – 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/.

3. Податковий кодекс України [Текст]: від 02.12.2012 (зі змінами і допов.) // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. - № 13-14, 15-16, 17 – Ст. 112.