Право
/ 10. Господарське право
Бардаченко Д.В., Амбражей О.А.
Дніпропетровський державний університет
внутрішніх справ, Україна
Захист ділової репутації
суб’єктів господарювання та відшкодування моральної шкоди
Переважна більшість суб’єктів сфери господарювання та бізнесу
знаходяться в умовах досить жорсткої конкуренції, коли ринок пропонує величезну
кількість схожих товарів і послуг, що пропонуються різними
особами-конкурентами, через що така конкуренція досить часто втрачає ознаки
добросовісної конкуренції, порушуючи звичаї та правила етики в конкуренції, що
призводить до неприємних наслідків для учасників такого «протистояння». Суттєвим
негативним наслідком дії такої недобросовісної конкуренції стає приниження
ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до п. 4 ППВСУ № 1
від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі
фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою
репутацією розуміється оцінка підприємницької, громадської, професійної чи іншої
діяльності, яку здійснює учасник суспільних відносин [1].
Ділова репутація суб’єкта господарювання нерозривно пов’язана з таким
поняттям, як «комерційне (фірмове) найменування» – це найменування, під яким
суб’єкт господарювання виступає в діловому обороті, що індивідуалізує його
серед інших учасників господарських відносин. Під цим найменуванням підприємець
укладає угоди та здійснює інші юридичні дії, несе юридичну відповідальність,
реалізує свої плани і мету діяльності. Комерційне найменування, яке здобуло
популярність у споживачів і викликає довіру у ділових партнерів, приносить
господарюючому суб’єкту не лише значні дивіденди, а й належну повагу в
суспільстві та визнання його заслуг [2].
Ділова репутація досить тісно переплітається із такими поняттями, як
честь і гідність, але їх у жодному випадку не слід розцінювати як тотожні
поняття, адже поняття ділової репутації охоплює лише професійну сферу
діяльності, у той час як поняття честі та гідності є набагато ширшими та
охоплюють всю сферу суспільних відносин.
При приниженні ділової репутації суб'єкта господарювання, особа, ділова
репутація якої постраждала, має право вимагати від винної особи наступне:
спростування недостовірної інформації, відшкодування матеріальної шкоди (збитків)
і моральної шкоди. До того ж, якщо перші два пункти є універсальними і можуть
бути застосовані як по відношенню до фізичних, так і до юридичних осіб, то у
випадку з відшкодуванням моральної шкоди з'являються деякі особливості. Фізична
особа, яка виступає суб'єктом господарювання, має право вимагати відшкодування
моральної шкоди не тільки безпосередньо за завдання шкоди її ділової репутації,
але й за душевні страждання, які були спричинені особі (підприємцю) у зв'язку
із приниженням її ділової репутації.
У свою чергу, якщо мало місце приниження ділової репутації юридичної
особи, вона має право на відшкодування втрат немайнового характеру, що настали
лише у зв’язку з приниженням її ділової репутації. Тобто, директор фірми не має
права на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із душевними переживаннями,
які були спричинені внаслідок завдання шкоди діловій репутації фірми. В той же
час, можна навести приклади з судової практики: Європейський суд з прав людини у справі «Партія свободи і
демократії проти Туреччини» (1999 р.) вперше присудив політичній партії, як
юридичній особі, відшкодування моральної шкоди. Пізніше, суд ще раз підтвердив
право юридичної особи на відшкодування моральної шкоди у справі «Комінгерсол
С.А.» проти Португалії» (2000 р.) у зв’язку із розглядом справи поза межами
розумного строку. У справі «Газета «Україна-Центр» проти України»
(2010 р.) підприємству присуджено відшкодування
моральної шкоди у зв’язку із дискредитацією суб’єкта господарювання.
Юридичні особи мають ширші можливості щодо виміру грошового еквівалента
та його відшкодування, адже для цього у ст. 14.1.40 Податкового кодексу України
введено поняття «гудвіл» [3], під яким розуміють нематеріальний актив, вартість
якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів
підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті
використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку тощо. Застосування
поняття «гудвіл» передбачено лише для юридичних осіб. Оцінка грошового
еквівалента ділової репутації фізичної особи визначається на розгляд суду і
залежить від багатьох факторів, серед яких: характер дій, що спричинили
приниження ділової репутації, його наслідків; можливість поновлення ділової
репутації; час, необхідний для її поновлення, тощо.
Досі залишається невирішеним питання, щодо того, чи має право юридична
особа на відшкодування моральної шкоди, чи ні. Ми вважаємо, що доцільно було б
на законодавчому рівні закріпити право юридичної особи на відшкодування
моральної шкоди, у виключних випадках (дискримінація, несправедливий суд, тощо)
це б сприяло захисту інтересів юридичних осіб і, можливо, зменшило б випадки
недобросовісної конкуренції та порушення законодавства як з боку підприємців,
так і з боку державних службовців.
Література:
1.
Постанова
Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист
гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та
юридичної особи» № 1 від 27.02.09 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09.
2.
Костенко Л.
Ділова репутація суб’єктів господарювання // Юридичний журнал – № 9 – 2010.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/.
3.
Податковий
кодекс України [Текст]: від 02.12.2012 (зі змінами і допов.) // Відом. Верхов.
Ради України. – 2011. - № 13-14, 15-16, 17 – Ст. 112.