Круль Святослав Михайлович

Кандидат юридичних наук, адвокат,

старший викладач кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Розмежування понять кримінальна та криміналістична реєстрація

У правовій літературі, зокрема криміналістичній, ще й до сьогодні немає єдності щодо вживання терміну «криміналістична реєстрація» чи «кримінальна реєстрація». В загальному сутність реєстрації, що отримала на практиці назву «криміналістична», її зміст, види і призначення на сьогоднішній день в теорії судового пізнання і криміналістиці досліджено не достатньо повно. Результати системного вивчення практики і наукової літератури дозволяють сформулювати основні концептуальні положення теорії криміналістичної реєстрації, через призму яких необхідно розглядати систему інформаційного забезпечення аналітичної роботи в сфері кримінального судочинства.

Характерно, що в науковій літературі єдина точка зору на поняття криміналістичної реєстрації відсутня. Криміналістична реєстрація, включає в себе криміналістичний та інші види обліків. У зв'язку з цим слід зазначити, що термін «криміналістична реєстрація» з'явився в період становлення вітчизняної криміналістики, коли система криміналістики складалася з «кримінальної техніки», «кримінальної тактики» і методології [9, с. 5].

Згодом, як відомо, перші два із зазначених розділів були змінені на «криміналістичну техніку» і «криміналістичну тактику», оскільки вони зазначали про відповідні розділи криміналістичної науки. Але термін реєстрація ж так і залишилася «кримінальною» [2, с. 149-150]. В подальшому поряд з терміном «кримінальна реєстрація» став використовуватися і термін «реєстрація». Так, у «Вступі» до «Криміналістики» видання 1938 Е.У. Зіцер використовує термін «кримінальна реєстрація», називаючи її «найбільш ефективною і розробленою частиною сучасної буржуазної криміналістики» [3, с. 18]. Слідом за ним у розділі «Реєстрація та впізнання» даного видання Н.В. Терзієв і Н.А. Бобров використовують у цьому ж значенні термін «реєстрація» без прикметника «кримінальна». Приблизно з початку 1960-х рр. в криміналістиці цьому ж сенсі все частіше став використовуватися термін «криміналістична реєстрація».

По-друге, багато вчених ототожнюють термін «кримінальна реєстрації» з поняттям самого обліку. Цієї точки зору, до речі, дотримувався ще М.І. Якімов, який розумів під кримінальною реєстрацією «облік злочинного елементу країни з метою пошуку найкращих способів боротьби зі злочинністю та знешкодження самих злочинців» [8, с. 6].

Н.В. Терзієв також стверджував, що «кримінальна реєстрація є систематичний документальний облік певної категорії осіб і деяких об'єктів, що мають криміналістичне значення, з метою їх подальшої ідентифікації і для наведення довідок при розслідуванні злочинів» [7, с. 252.].

О.Ю. Пересункін розуміє під нею «сукупність різних видів обліку певних (які потрапили до сфери кримінального процесу або оперативної діяльності) об'єктів, що здійснюються шляхом фіксації і зосередження характерних даних про об’єкти» [5, с. 350].

Аналогічної думки дотримується і Л.Я. Драпкін, який відносить до системи кримінальної реєстрації всі спеціалізованні обліки правоохоронних органів [5, c.199].

С.А. Ялишев стверджує, що «всі криміналістичні обліки, неминуче «переплітаються» один з одним і тим самим створюють цілісну систему, яка і називається кримінальної реєстрацією», і т. д.

Р.С. Бєлкін, на відміну від зазначених позицій вказаних вище авторів, розглядав кримінальну реєстрацію з двох точок зору: з позицій предметного вираження (тобто сукупності картотек, колекцій та інших баз реєстраційних даних) і з позицій процесу оперування цими об'єктами (тобто безпосередньою реєстраційною діяльністю). Таким чином, на його думку, кримінальна реєстрація як інститут практичної діяльності являє собою єдність системи речових засобів реєстрації і системи дій, оперування цими засобами з метою боротьби з злочинністю [2, с. 150].

Однак з цього приводу є й інша точка зору, яка виділяє реєстрацію не як систему інформаційних ресурсів, а як «технологічний процес» фіксації, обліку та зберігання документованої інформації, заснований на визначені методології.
Тому, Н.С. Польовий виходить з цих позицій чітко розділяє поняття «реєстрація» і «облік». Зокрема, під реєстрацією він розуміє «науково розроблену систему отримання, обліку та зберігання даних про осіб, предмети та інші об'єкти, що мають криміналістичне значення», а під обліками - «інформаційні системи, які здатні виконувати функцію «зберігання» інформації про події і явищах кримінального характеру» [7, с. 344].

Подібної позиції з цього приводу дотримується і В.А. Образцов, який зазначає, що: «Криміналістична реєстрація, - зазначає він, - визначається як науково обгрунтована інформаційна спецсистема, створена для збору, обліку, накопичення, обробки даних для подальшого їх використання правоохоронними органами в пошукових, у тому числі розшукових, ідентифікаційних та інших цілях» [8, с. 117].

Такий підхід до розгляду даного терміна, мабуть, більш виправданий, тому що дієслово «реєструвати», в першу чергу, означає «записувати, відзначати з метою обліку», і іменник «реєстрація» в цьому випадку мається на увазі «внесення даних у список, до переліку з метою систематизації відповідних даних, набуття ним законної сили і т. д. »

Колізія в поглядах на ці поняття, як видно, стала реальністю через те, що іменники «реєстрація» і «облік», маючи кілька тлумачень, можуть розглядатися і як синоніми. Наприклад, «облік» може означати «реєстрацію, занесення до списків осіб, які перебувають де-небудь і т. д.». Можливо, тому в 1960-х рр.. на тлі відсутності однакового розуміння терміна «кримінальна реєстрація», як зазначає Р.С. Бєлкін, терміни «реєстрація» і «облік», крім усього іншого, помінялися місцяами. Відповідний розділ криміналістики в деяких наукових роботах став іменуватися «криміналістичним обліком». Цей термін розумівся двояко: як кримінальна реєстрація, здійснюється у вигляді систематизованого письмового чи іншого обліку певних відомостей про об'єкти, пов'язаних з розслідуваною подією, а також як систематизація і класифікація зібраної інформації з метою попередження і розкриття злочинів. Беручи до уваги всі ці колізії, щоб уникнути термінологічної плутанини в ході дисертаційної роботи термін «кримінальна реєстрація» буде використовуватися нами виключно у зв'язку з розглядом специфічного «технологічного процесу», заснованого на певній методології, який пов'язаний з пошуком, збором, фіксацією та обробкою одержуваних відомостей.

У цьому аспекті прикметник «кримінальна» буде мати більш широке тлумачення ніж традиційне, що означає лише приналежність кримінальної реєстрації до криміналістичної технічки. Вжити це слово в розширювальному тлумаченні дозволяє нам словник української мови, який визначає прикметник «кримінальна», як «відноситься до злочинів». Таке ж розширене тлумачення цього терміна дає і кримінально-процесуальне законодавство. Наприклад, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. (КПК України). Таким чином, в ході подальших міркувань кримінальну реєстрацію слід розглядати як процес отримання даних про злочини та осіб, до них причетних, заснований на виявленні і фіксації ознак, відображаючих характерні властивості об'єктів, з використанням криміналістичних та інших наукових методів, а також гласних і негласних способів.

Поряд з цим, поняття «облік», в ході подальших міркувань буде розглядатися виключно як банк або база даних, тобто об'єктивна форма представлення та організації сукупності відповідних даних.

Виходячи з цього, можемо зробити висновок, що в сучасній криміналістичній науці слід використовувати термін «криміналістична реєстрація», оскільки термін кримінальна реєстрація є застарілим і використовувався в той період коли система криміналістики складалася з «кримінальної техніки», «кримінальної тактики» і методології.

Список використаних джерел

1. Белкин P. C. Курс советской криминалистики : [в 3-х т.] / P. C. Белкин. – М. : Акад. МВД СССР, 1978. – Т. 2 Частные криминалистические теории. – 411 с.

2. Белкин Р. С. Курс криминалистики : [в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Юристь, 1997. – Т. 2 : Частные криминалистические теории. – 464 с.

3. Зицер Е. У. Введение / Е. У. Зицер // Криминалистика / Под ред. А. Я. Вышинского. – М., 1938. – 538 с.

4. Криминалистика : учеб. для юрид. вузов МВД, СССР. – Т. 1. – М. : Изд. ВШ МВД СССР, 1969. – 376 с.

5. Криминалистика : учебник / И. Ф. Герасимов, Л. Я. Драпкин, Е. П. Ищенко и др. / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М. : Высш. шк., 1994. – 528 с.

6. Криминалистика : учебник / Под ред. В. А. Образцова. – М. : Юрид. лит., 1995. – 592 с.

7. Криминалистика : учебник / под ред. Н. П. Яблокова. – М. : Изд-во Бек, 1995. – 708 с.

8. Криминалистика. Руководство по уголовной технике и тактике. [новое издание, перепечатанное с издания 1925 г.] / И. Н. Якимов. – М. : ЛексЭст, 2003. – 496 c.

9. Макаренко Н. П. Техника расследования преступлений / Н. П. Макаренко. – Харьков, 1925. – 154 с.

10. Советская криминалистика. Теоретические проблемы – М. : Юриздат, 1978. – 561 с.