Психология и социология/ 14. Кадровый менеджмент

Скрипник А.О., Лютко Н.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Підприємництво як форма девіантної поведінки

Девіантна поведінка — поведінка, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів[2]. Для розуміння поняття девіації потрібно визначити поняття соціальних норм.

Соціальні норми - система правил поведінки загального характеру, що складаються у відносинах між людьми в певному суспільстві у зв'язку з виявом їх волі (інтересу) і забезпечуються різними засобами соціального впливу[4].

Поняття девіації у соціологічну систему ввів французький соціолог Еміль Дюркгейм, вивчаючи такий вид девіантної поведінки, як самогубство. Проявами цього типу поведінки є правопорушення, злочини, наркоманія, проституція, алкоголізм тощо[2]. Також питанням дослідження девіації займались такі відомі вчені, як : Т.Парсонс, Р. Мертон, В. Шелдон та інші.

Згідно з науковими наробками Р. Мертона основними видами девіантної поведінки є: конформізм, інноваційна девіація, ритуалізм, ескейпізм, бунт, заколот.

Девіація буває як позитивною, так і негативною. До негативних проявів девіантної поведінки відносять злочинність, пияцтво, алкоголізм, наркоманія, проституція. До позитивних відносять героїзм, самопожертви, інноваційну та реформаторську діяльність, що пов’язана з якісними реформами в суспільстві вцілому або суспільних групах.

Підприємницьку діяльність можна визначити як форму девіантної поведінки, так як підприємець починаючи займатись новим бізнесом приймає нестандартне рішення, тим самим виходячи за межі загальноприйнятих норм. Також особливістю підприємництва є постійна необхідність вдосконалення вже існуючих раніше налагоджених процесів, спроби спростити їх, здешевити, знайти інші джерела залучення ресурсів. Боротьба за споживачів стимулює підприємців виходити за межі традиційних способів вирішення тих чи інших задач і зумовлює оновлення, підштовхує до пошуку нестандартних рішень. Розвиток науки і технологій багато в чому завдячує підприємництву. Яскравим прикладом може бути сфера телекомунікацій. Перший серійний мобільний телефон надійшов на ринок США у 1983 році. Він важив близько 800 грам, в довжину був 33 сантиметри і коштував 4000 доларів, акумулятор тримав всього пів години під час розмови[1]. Якщо далі прослідковувати за розвитком цієї сфери ми побачимо що саме комерційні компанії удосконалювали мобільні телефони і шукали можливості до їх зменшення, здешевлення, покращення технологічної оснащеності. Сучасні мобільні телефони значно менші, легші, мають більші обчислювальні можливості і багато додаткових функцій які не мали перші моделі, а головне мобільний зв'язок став доступним практично для кожного жителя цивлізованого світу.

Підприємницьку орієнтацію можна окреслити через безпосередні риси підприємця:

- готовність ризикувати, пов´язану з виявленою можливістю розвитку бізнесу;

- активне сприйняття реалізації нововведень;

- лінія на агресивність та випередження в конкурентній боротьбі;

- прагнення бути незалежним;

- віра у власні ідеї;

- тенденція до спрощення та ін.

Такі елементи підприємницької орієнтації відрізняють її від консервативної, зумовлюють спрямованість її на динамічне зростання. Суть підприємництва завжди полягала в пошуку і дослідженні нових можливостей. Підприємництво - це активна творча поведінка, що реалізується в інноваційній діяльності в умовах певного ризику і з метою отримання особистої користі. Девіз підприємця – plusultra ("ще більше"). Єдина звичка, яка є у справжніх інноваційних суб´єктів, – це звичка руйнувати традиційне. Іншим суттєвим елементом підприємницької орієнтації, що породжує девіацію, є ризик. Ризик забезпечує здійснення ініціативних, новаторських ідей, спрямованих на досягнення успіху. Різновидом ризику може бути і авантюра. Авантюра значною мірою характерна для підприємців, особливо в ситуації нерозвинутого ринку. Найбільшого успіху завжди досягають ризик-тейнери (люди, які мислять і діють неординарно, творчо вирішують економічні проблеми, приймають сміливі рішення, ламають стереотипи, долають психологічні бар´єри)[3].

Отже, позитивну девіацію можна розглядати як невід’ємну складову розвитку людства. Підприємництво дає можливість відкривати для світу все нові і нові технології, шукати нові способи вирішення звичних ситуацій, виходити за межі стандартних уявлень. При цьому ведення підприємницької діяльності має на меті поліпшення якості життя людини, полегшення її діяльності, зменшення ресурсо- і трудозатрат. Підприємці у своєму прагненні до розвитку і подальшого розширення змушені йти на виправданий ризик, вкладати кошти в інновації, залучати експертів з оптимізації тим самим постійно змінюючи формат ведення власного бізнесу.

Література:

1. Мобільний телефон [Електронний ресурс]// Вікіпедія – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Мобільний_телефон

2. Примуш М.В. Загальна соціологія [Електронний ресурс]/ М.В. Примуш, - К. : Професіонал, 2004. - 590 с., – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/16850303 /sotsiologiya/deviantna_povedinka

3. Сірий Є.В. Соціологія [Електронний ресурс]/ Є.В. Сірий, - К.: Атіка, 2004. - 480 с. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/17810409/sotsiologiya/sotsiologiya_-_siriy_yev

4. Скакун О.Ф. Теорія права і держави: Підручник. / О.Ф. Скакун, – 2-ге видання. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 520с. [Електронний ресурс], – Режим доступу:http://pidruchniki.ws/1043090443104/pravo/normi_prava_sistemi_sotsialnih_norm