Солійчук І. І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Когнітивний компонент готовності практичного психолога

до міжособистісної консультативної взаємодії

На сьогоднішньому етапі становлення різних сфер практичної психології виникають відповідні суперечності між вимогами, що ставляться до сучасного спеціаліста та рівнем готовності студентів до майбутньої діяльності, між потребою саморозвитку, самоактуалізації та можливостями освіти, які, у свою чергу, вимагають конструктивних взаємовідносин між суб’єктами навчального процесу та відповідних психологічних умов активізації цього процесу з метою його удосконалення [5]. Предметно-інструментальна основа професійної діяльності психолога-практика включає професійні знання та досвід [1].

Л.М. Мітіна вказує на те, що «…перспективи розвитку психологічної освіти та нові технології роботи з психологами-студентами повинні бути спрямовані на творчу самореалізацію в професії, що, в свою чергу, обумовлює розвиток у студентів творчої самодіяльності та самостійності, багатомірної свідомості та емоційної гнучкості, здатності самовизначатися в історії, культурі, житті та професії» [4]. Тому, що найважливіший елемент майстерності практичного психолога – визначення актуального поля професійної діяльності щодо надання психологічної допомоги особистості. (О.Ф. Бондаренко, Р.С. Нємов).

Проблему урахування когнітивного компоненту у становленні майбутнього фахівця та у структурі психологічної готовності фахівця до діяльності у своїх дослідженнях розкривають: Л.П.Буєва, А.О. Деркач, М.І.Дьяченко, Л.А.Кандибович, О.В.Киричук, О.М.Коберник, Я.Л.Коломінський, М.Д.Левітов, С.А.Манунова, М.М.Обозов, В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, А.О.Реан, В.В.Рибалка, Н.В.Чепелєва.

Когнітивний компонент особистості людини, яка спілкується з іншими суб’єктами, включає вci психiчнi процеси, пов’язані з пізнанням оточення i самого себе. Це – відчуття, пам’ять, мислення, уява. Суб'єктові, скажімо, необхідно оцінити компетентність партнера у спілкуванні. Для цього йому треба пригадати критерії, норми оцінок стосовно конкретного виду дiяльностi, яка мається на увазі, порівняти з ними реальнi дії партнера, проаналізувати його реальну поведінку, зробити певні висновки i на основі цього виробити вiдповiдне адекватне ставлення. зрозуміло, що це неможливо без активізації практично вcix процесів, про йшла мова вище.

На думку В.Г.Панка, Н.І.Пов’якель, Н.В.Чепелєвої конструювання моделі особистості практичного психолога повинно відображати комплекс його професійно-психологічних завдань, які відображаються через три вектори, одним з яких, вчені виокремлюють когнітивну підструктуру до якої відноситься сфера знань особистості: особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця (адекватність і сталість самооцінки, емпатичність, відсутність хронічних внутрішньоособистісних конфліктів, які зумовлюють проекції та психологічні захисти тощо); професійно важливі якості пізнавальних процесів (уважність, спостережливість, вміння помічати деталі вербальної і невербальної поведінки, тобто розпізнавати психосоматичні стани, гнучкість, пластичність та динамічність мислення, вміння виділяти суттєве та узагальнювати, прогнозувати реакції та дії клієнта, моделювати наслідки роботи). Базовими особистісними якостями когнітивної підструктури є професійна рефлексія та професійний інтелект [6].

О.М.Коберник передбачає, що когнітивним компонентом є інтеграція психологічних, соціальних і технологічних знань [7]. Крім цього, безпосередньо вагомого значення автори надають ролі творчості та креативності у розрізі інтелектуальних здібностей особистості. Так, Е.П.Торренс, автор «теорії інтелектуального порогу», вважає, що інтелект і креативність утворюють єдиний фактор, тому інтелект забезпечує певний, базовий рівень креативності, але не є єдиним визначальним чинником розвитку креативності [9].

Подібні твердження знаходимо у працях С.А.Манунової, яка переконана, що основними компонентами готовності є світоглядний, когнітивний, мотиваційний, емоційно-вольовий та операційно-поведінковий [3].

До особистісних особливостей, пов'язаних з креативністю, відносять інтелектуальні здібності, широту інтересів, перевагу складності, енергійність, захопленість роботою та зацікавленість у досягненні високих результатів (мотив успіху), незалежність суджень, автономію, впевненість в собі, толерантність до невизначеності, готовність вирішити конфлікт, креативний Я-образ, відкритість новому досвіду і новим точкам зору.

Розглядаючи когнітивний компонент готовності, можна виокремили ряд критеріїв та їх показників (див табл. 1), які у повній мірі розкривають необхідність виокремлення когнітивного компоненту у структурі готовності фахівця психологічного профілю для ефективного здійснення консультативної взаємодії та надання допомоги особистості.

Таблиця 1

Критерії та показники

сформованості когнітивного компоненту готовності майбутніх психологів

№ п/п	Критерії	Показники
1.	Усвідомлене застосування та реалізація отриманих професійних знань	- відповідальне оперування техніками, прийомами та технологіями професійної діяльності; - дотримання етичних норм у професійній діяльності; - об’єктивне застосування отриманих знань та розвинутий словниковий запас (мовна ерудиція) тощо
2.	Високий рівень критичного мислення	- обґрунтованість оцінних суджень та вміння аналізувати змістовну сутність діяльності; - здатність до конструктивного нестандартного мислення; - вміння формувати гіпотезу, формулювати альтернативні шляхи та погляди на дослідження проблеми та прораховувати можливі варіанти виходу з неї тощо
3.	Високий рівень творчого потенціалу та вербальної креативності	- гнучкість та лабільність мислення; - розвинутий рівень інноваційної творчості; - прагнення фахівця вийти за межі вихідної проблеми тощо
4.	Набуття системи знань, необхідних для професійної діяльності та вміння вірно застосовувати інноваційні знання	- обізнаність у різних напрямах та видах психологічної діяльності; - сформованість концептуальних професійних орієнтирів особистості психолога; - особистісна ініціатива та свобода саморозвитку тощо

Отже, стан готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності поєднує когнітивну сторону (включає знання, вміння та навики, здобуті в ході навчання), та професійну придатність (охоплює сукупність індивідуальних якостей особистості, її здібностей та характерологічних рис, необхідних для результативної роботи) [2].

Тому, необхідність виокремлення когнітивного компоненту у структурі готовності фахівця психологічного профілю для ефективного здійснення консультативної взаємодії та надання допомоги є беззаперечним, так як когнітивний компонент виконує функцію набуття системи знань, розвитку пізнавальних інтересів, пізнавальних здібностей, пізнавальної активності, розумової діяльності у студентської молоді [8] та, як наслідок, виступає одним із основних чинників забезпечення успішного формування особистості висококваліфікованого фахівця.

Література:

1. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А.Ф.Бондаренко. - К.: изд. Укртехпрес, 1997, С.42.

2. Дьяченко М.И. Педагогические проблемы готовности к деятельности М.И.Дьяченко, Л.А.Кандыбович. ― Минск: Из-во БГУ, 1976. ― 175 с.

3. Манунова С.А. Формирование идейно-нравственной готовности вьипускников педвуза к профессионально-педагогичесюй деятельности: Автореф. дисс. ... Канд. пед. наук. Ростов-на-Дону, 1988. - 18 с.

4. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально-экономических условиях / Л.М.Митина // Вопросы психологии – 1997. − №4. – С.30.

5. Основи практичної психології: Підручник для ВНЗ / [В. Г. Панок, Т. М. Титаренко, Н.В. Чепелєва та ін.]; за ред. В. Г. Панка – [3 вид., стер.] – К.: Либідь, 2006. – 536 с.

6. Панок В.Г. Психоконсультативні стратегії діяльності практичного психолога системи освіти: навч.-метод. посібник / В.Г.Панок, Я.В.Чаплак, Д.Д.Романовська: за наук. Редакцією В.Г.Панка. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2010. – 232 с.

7. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій Н.Побірченко, Г.Коберник // Початкова школа. – 2004. – № 10. С. 8 – 10.

8. Тихомандрицька О.А., Особенности социально-психологического изучения ценностей как элементов когнитивной и мотивационно-потребностной сферы (методические аспекты) / О.А.Тихомандрицкая, Е.М. Дубовская // Мир психологии. – 1999. - № 3 (19). – С.42-49

9. Torrance E. P. The Search for Satori and Creativity. – Buffalo N.Y. : Creative Education Foundation, 1979.