к.психол.н. Гаркавенко Н.В., Рогулька Христина

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

Становлення моральних цінностей у поведінці школярів

Проблема моральності є актуальною саме у наш час - час переоцінки моральних цінностей і оновлення суспільства. Численні прояви бездуховності, моральної безпринципності і навіть злочинності мають єдину основу - бездуховність. Зросла кількість людей, що вживають наркотики, спиртне, палять, і процент дітей займає тут досить вагоме місце. Причини моральної деградації не стільки у відсутності виховання, скільки в його невідповідності справжнім духовним цінностям та інтересам людей.

Основою виховання особистості з перших років життя є моральна культура, яка розуміється як синтез моральних переконань і моральної поведінки, дійового засвоєння норм моралі. Суть морального виховання полягає у формуванні моральної позиції, ціннісних орієнтацій, інтересів до моральних цінностей, потреб особистості здійснювати моральні вчинки. У зв’язку з цим зростають вимоги до якості виховної роботи з дітьми. Саме в перші роки життя закладаються основи моральної вихованості: розвиваються моральні уявлення, почуття, звички, які визначають подальший розвиток особистості.

Важливе значення у вихованні дітей має засвоєння ними моральних норм як засобів і форм регуляції поведінки, які виконують у суспільстві важливі і різноманітні функції. Вони утворюють нормативно-ціннісну систему культури суспільства, покликану забезпечити стабільність і стійкість соціальної системи, упорядковують відносини людей. Моральні цінності виступають як засоби накопичення, збереження і передачі соціального досвіду.

Кожне покоління засвоює певні моральні норми, формує моральні якості, характер, стиль поведінки на тому грунті, який створив народ до його появи. Як і на яких вікових етапах краще формуються моральні норми, розуміння моральних цінностей, потреби проявити моральні якості як власне надбання, яке місце в цьому становленні займає кожен період дитинства, в тому числі і молодший шкільний та підлітковий вік - ці питання ніколи не втрачають своєї актуальності.

Зростання ролі моральних засад у всіх сферах соціального життя - істотна ознака духовного оздоровлення суспільства. Демократизація і гуманізація суспільних відносин - важливі завдання на сучасному етапі його розвитку. Реалізація ідеї видатних гуманістів світу про людину як найвищу цінність пов’язана з проблемами виховання підростаючого покоління в дусі моральних ідеалів.

Специфіка морального виховання залежить від особливостей моралі як форми суспільної свідомості. Вона відображає соціальну дійсність специфічних уявлень про добро і зло, що закріплюється у свідомості як принципи, норми, ідеали, що покликані регулювати людську поведінку з метою збереження і розвитку суспільства як цілого. В більш конкретному визначенні, мораль - це специфічний засіб нормативного регулювання спільного життя і діяльності людей і соціалізації особистості, засвоєння нагромадженого суспільством соціально-історичного морального досвіду.

Мораль - не відособлена сфера діяльності людини, її поведінки, а специфічний спосіб її регуляції, що не залежить від предметного змісту дії. Отже, моральної поведінки у чистому вигляді не існує. Тому у вихованні треба враховувати різноманітність проявів моральної вихованості, багатоаспектність її аналізу.

Сутність виховання полягає у виробленні моральної позиції, ціннісних орієнтацій, інтересів і потреб. Механізм засвоєння духовних цінностей - процес двосторонній, у ньому взаємодіють зовнішні соціальні фактори і власна активність індивіда. Морально виховану особистість характеризують саме усвідомлене прийняття моральних принципів і норм, як принципів і норм власної поведінки, почуття морального обов’язку, честі, коли вимоги суспільства стають внутрішніми вимогами особистості до себе.

Психологічні дослідження проводились на базі СШ № 24 м.Чернівці у молодших і середніх класах. У дослідженні брали участь 85 учнів: 2 клас - 29 учнів, 5 клас - 24 учні, 6 клас - 32 учні. Під час вивчення прояву моральності у поведінці молодших школярів і підлітків було використано такі методи: а) тест "Малюнок моральних якостей"; б) методика "Вибір"; в) методика самооцінки протилежних профілей; г) тест на визначення моральних якостей; д) методика експертної оцінки.

З метою виявлення розуміння, усвідомлення моральних цінностей, якостей і вчинків учням молодшого шкільного і підліткового віку було запропоновано відобразити в малюнках основні поняття добра і зла.

Аналіз засвідчує, що в основному всі учні (97,2%) адекватно відображають у малюнках добро і зло, і тільки 2 учні (2,8%) з 85 не зуміли зобразити цих понять. Виражається це розуміння у всьому: вираз обличчя - дуже вузькі або скривленні губи; овал обличчя нагадує форму чотирикутника або трикутника з великою кількістю шрамів і синців; статура - плечі у "добра" овальні, у "зла" гострі; постаті у "зла" ніби кам’яні, натягнуті, у "добра" - це вільність, свобода; волосся - у "добра" кучеряве, зачесане, заплетене в кіски, у "зла" воно стирчить не причесане, один-два волоски, або взагалі відсутні; очі і ніс - часто у "зла" вони трикутні, у "добра" - овальної форми.

Дуже багато сюжетних малюнків: у машині сидить "крутий" господар і намагається переїхати жінку; вбивця в масці і з кулеметом стріляє в добру людину; добра дівчинка поливає квіти, а лиха їх знищує; злий б’є доброго палицею по голові та ін. Багато учнів зобразили поняття добра і зла ще й у кольорі: жовтим, рожевим, золотим, зеленим, і взагалі світлими яскравими кольорами зображені добрі люди, а злі - переважно чорним, коричневим, темно-синім кольорами. В цілому аналіз малюнків показує, що учні розуміють поняття добра і зла, і переломлюючи їх через призму свого бачення сучасності, адекватно відображають у своїх малюнках.

Для вивчення сформованості моральних позицій була використана методика "Вибір". Вона розроблена в інституті психології АПН України доктором психологічних наук І.Д.Бехом і дає змогу вивчити ставлення молодших школярів до моральних норм, що відповідають моральним якостям (відповідальність, колективістська спрямованість, самокритичність, сумлінність, принциповість, справедливість).

Як свідчать дані сформованості моральних позицій учнів І групи 2-го класу, найчастіше проявляються позиції сумлінності (І місце), колективізму (ІІ місце), відповідальності (ІІІ місце) в ранговий низці позицій. На жаль, навіть в учнів цієї групи такі моральні позиції, як справедливість, принциповість і самокритичність сформовані недостатньо, а тому проявляються не так чітко. В учнів ІІ групи більш чітко проявляються позиції: принциповість (І місце), самокритичність (ІІ місце), відповідальність (ІІІ місце), і значно менше проявляються колективізм і сумлінність. Дані прояву сформованості названих моральних позицій підтверджують їх значно слабший прояв у учнів ІІІ групи. Дещо краще в них сформовані такі моральні якості (у порівнянні з іншими якостями), як відповідальність і принциповість. Щодо ІУ групи другокласників, то в них проявляється яскраве негативне ставлення до наявних моральних позицій, особливо до самокритичності.

За даними сформованості моральних позицій І групи учнів 5-го класу активне позитивне ставлення найбільш проявляється серед позицій - справедливість (І місце), сумлінність (ІІ місце) і принциповість (ІІІ місце). Проте, навіть в учнів цієї І групи такі моральні позиції, як відповідальність, колективізм, самокритичність проявляються не чітко, що свідчить про те, що вони сформовані недостатньо. Щодо учнів ІІ групи в них чітко проявляються позиції відповідальності (І місце), колективізму і принциповості (ІІ місце), справедливості (ІІІ місце). І набагато слабший прояв сумлінності, а позиція самокритичності взагалі відсутня. ІІІ група учнів значне місце виділяє відповідальності і колективізму (І місце), самокритичності (ІІ місце), сумлінності (ІІІ місце), зовсім відсутні позиції принциповості і справедливості. Прояв сформованості моральних позицій учнів ІУ групи набагато слабший. Тут виділяються такі моральні якості: самокритичність (І місце), принциповість (ІІ місце). А відповідальність, колективізм, сумлінність, справедливість займають однакові позиції в ранговій низці позицій.

Дані сформованості моральних позицій учнів І групи 6 класу свідчать про активність прояву сумлінності і справедливості (І місце), принциповості і колективізму (ІІ місце) і на останній позиції - почуття відповідальності. В учнів ІІ групи значне місце займають позиції справедливості (І місце), відповідальності, принциповості (ІІ місце), сумлінності (ІІІ місце). На жаль, не так чітко проявляються позиції колективізму. Щодо учнів ІІІ групи, то тут виділяються позиції: колективізм (І місце), відповідальність (ІІ місце), сумлінність (ІІІ місце). Значно слабше проявляється самокритичність, принциповість, справедливість. Як свідчать дані, в учнів ІУ групи найбільш чітко виділяється негативне ставлення до позицій самокритичності (І місце), принциповості (ІІ місце), відповідальності (ІІІ місце), а особливо до колективізму, сумлінності, справедливості.

Аналіз наукової літератури і проведених нами досліджень з використанням згаданих вище методик дає змогу зробити наступні висновки. Моральна культура є основою виховання особистості з перших років життя. Процес морального виховання характеризується, насамперед, цілеспрямованістю. Мета морального виховання - формування особистості дитини - досягається лише за умови знання педагогом можливостей морального розвитку дітей та змісту і методів виховання на кожному віковому етапі шкільного дитинства. Прагнення дитини до позитивної оцінки, підтримки і схвалення її з боку дорослого сприяє засвоєнню нею моральних норм.

Успіх у вихованні моральної поведінки залежить від того, які вимоги ставляться до дітей, які зусилля вони самі виявляють для оволодіння своєю поведінкою. Діти здатні засвоювати моральні цінності і моральні норми послідовно, у певному темпі. Вони потребують, щоб вимоги до них членувались на окремі частини. Тоді для них правила поведінки стають реальними. Завдяки оцінці дорослих діти краще усвідомлюють правила поведінки та їх виконання. Позитивна оцінка викликає задоволення, що сприяє закріпленню навичок і вмінь моральної поведінки. Заохочення позитивних вчинків дитини особливо потрібне в тих випадках, коли помітні її зусилля краще себе поводити.

Навички стійкої моральної поведінки допомагають дитині протидіяти можливим впливам ровесників. Звичка аналізувати свою поведінку змушує учня бути обачним щодо участі в пустощах, недозволених розвагах у школі та вдома, не піддаватись негативному впливу приятелів.

Отже, моральне виховання дітей молодшого шкільного віку та підлітків – це процес цілеспрямованого формування особистості дитини. Знання основних особливостей морального розвитку дітей допомагає вірно організувати процес морального виховання, спрямувати його на досягнення цієї мети.

Література:

1. Ефремова Г.Х. Вивчення ціннісно-нормативної сфери злочинців / Особа злочинця як об’єкт психологічного дослідження – М., 1983. – С.286-289.

2. Кащенко В.П. Педагогическая корекция. Исправление недостатков характера у детей и подростков. Книга для учителя – М.: Просвещение, 1980

3. Ратинів А.Р. психологія особистості злочинця. Ціннісний нормативний підхід. // особистість злочинця як об’єкт психологічного дослідження. – М, 1989. – С.3-33.

4. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Дубровина И.В. – М.: Педагогика, 1987.

.