Физическая культура и спорт/1.Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.
Батир Б. В., Павлун Т. О., Любимов В. А.
Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ
Підвищення ефективності занять з
фізичної культури в
умовах сучасності
Головною метою фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів
залишається підвищення фізичної культури молоді, що насамперед передбачає їх
залучення до активного способу життя. На жаль, існують певні чинники, які
значною мірою ускладнюють цей процес та перешкоджають досягненню максимального
ефекту від таких занять.
Негативна ситуація, що склалася на сьогодні у сфері фізичної культури і
спорту, зумовлена такими факторами:
• невідповідність
нормативно-правової бази сучасним вимогам. Існуюча нормативно-правова база в
сфері фізичної культури і спорту не дозволяє здійснити в повному обсязі
конституційне право кожного громадянина держави на заняття фізичною культурою і
спортом, забезпечити повноцінне становлення і розвиток професійного спорту,
тощо;
• недосконалість інфраструктури
у виробничій, навчально-виховній і соціально-побутовій сфері;
• недосконалість системи
централізованої підготовки національних збірних команд, низький рівень
фінансового та матеріально-технічного забезпечення дитячо-юнацького і
резервного спорту;
• незадовільний стан
матеріально-технічної бази. В Україні рівень забезпечення населення
фізкультурно-спортивними залами (з розрахунку на 10 тис. осіб) у 2–3 рази
нижчий, ніж у розвинутих державах, плавальними басейнами — у 30 разів;
• недостатнє бюджетне
фінансування, неефективне залучення коштів з інших джерел, незначний обсяг
інвестицій; не провадиться діяльність з випуску та проведення державних
спортивних лотерей, які є одним з основних джерел фінансування спорту в
багатьох країнах Європи;
• низький рівень заробітної
плати, недостатня кількість інструкторів з фізкультурно-оздоровчої діяльності,
розбалансованість у системі підготовки та підвищення кваліфікації фахівців.
Втрачається престиж професії викладача фізичної культури, скорочується
кількість дитячих тренерів, серед яких сьогодні майже відсутні молоді кадри;
• низький рівень наукового
забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, недостатнє фінансування
наукових досліджень (менш як 0,5 відсотка видатків державного бюджету
спрямовується на сферу фізичної культури і спорту);
• недостатнє пропагування серед
широких верств населення здорового способу життя
Негативним моментом слід також вважати непослідовну політику держави
стосовно виконання норм законів, які регламентували ті або інші елементи
системи державного регулювання ринкових відносин у сфері фізичної культури і
спорту.
Негативно впливає на фізичну культуру і відсутність в країні дієвої системи
підвищення кваліфікації фахівців з фізичної культури і спорту, яка дозволяла б
їм своєчасно відтворювати професійні якості відповідно до нових суспільних
умов.
Ю. Шкребтій вважає, що однією із необхідних умов розвитку фізичної культури
є залучення обдарованих кадрів до професійної діяльності у сфері фізичного
виховання. Реалізація цієї мети у найближчі роки повинна забезпечити:
- формування нових підходів до
фізичного виховання і спорту, виходячи з існуючих соціально-економічних реалій;
- впровадження дієвої системи
фізкультурної просвіти населення з метою формування традицій і культури
здорового способу життя;
- впровадження ефективних форм,
методів і засобів фізкультурно-спортивної діяльності та видів спорту з
урахуванням місцевих і регіональних особливостей, традицій, економічних
факторів, умов праці і вільного часу населення;
- запровадження нових підходів
, які забезпечили б ефективне фінансування потреб галузі;
- розроблення пропозицій щодо
вдосконалення законодавства України з питань фізичної культури і спорту;
- реформування організаційних
основ фізкультурно-спортивного руху;
- підготовку нового покоління
кадрів, підвищення їх професіоналізму;
- збереження наявної
матеріально-технічної бази, поліпшення умов її функціонування, а також напрямів
подальшого її розвитку;
- удосконалення системи спорту
вищих досягнень, спортивного резерву, науково-методичного та медичного
забезпечення;
- надання державної підтримки
подальшому удосконаленню фізкультурно-оздоровчої, реабілітаційної та спортивної
діяльності серед інвалідів. [1, c. 8]
Роль педагога в сучасному освітньому процесі вкрай важлива. Так, наприклад,
його імідж, ставлення до роботи, авторитет впливають на емоційний клімат на
навчальних заняттях, а рівень його компетентності безпосередньо позначається на
ставленні студентів до занять фізичною культурою.
Розробленість змісту навчальних
занять, у свою чергу, його інноваційність, варіативність і прикладний характер,
що будуються з урахуванням специфіки та особливостей професійного профілю
навчального контингенту, а також
особистого інтересу студентів, дозволяють ефективно формувати у них
мотиваційно-ціннісні орієнтири. [2, c. 25] Виходячи з цього, необхідно більше
уваги приділяти підготовці кваліфікованих кадрів, залучати молодих
спеціалістів, сприяти розробці нових, нестандартних підходів до навчання.
Для підвищення ефективності занять з фізичного вдосконалення студентів
деякими вченими пропонується застосовувати індивідуально-програмне навчання з
урахуванням мотиваційно-емоційного фактора формування здорового способу життя.
Студентам пропонується особисто вести облік показників свого фізичного стану,
режиму рухової активності та посилити теоретичну й методичну складову у
структурі їх знань щодо фізичного самовдосконалення.
Також неабияку важливість має підтримання мотивації студентів до занять з
фізичного виховання. Організація фізичного виховання студентів на основі їх
розподілу в групи за інтересом до виду спорту підвищує мотивацію до занять,
впливає на систематичність їх відвідування і сприяє підвищенню фізичної
підготовленості. Створення оптимальних умов організації процесу фізичного
виховання у вузі передбачає підхід, заснований на свободі вибору видів рухової
активності.
Орієнтація дисципліни на задоволення потреб студентів у фізичному
вдосконаленні створює необхідність коректування підходів до організації
навчальних занять на перших курсах. Застосування комплексного підходу в період
загальної фізичної підготовки дозволить студентам вибрати вид спорту чи систему
фізичних вправ для систематичних занять у процесі навчання у вузі. Значний крок
у цьому напрямку зроблений шляхом введення спортивної спеціалізації, яку може
обирають студенти на 3-4 курсах, враховуючи власні уподобання. Свобода вибору,
самостійність у прийнятті рішень сприяє активному включенню студентів у процес
фізичного самовдосконалення, підвищенню вимог особистості до самого себе.
Підвищення рівня фінансування фізкультури та спорту досі лишається
актуальним питанням в Україні. Необхідне виділення коштів для оновлення
устаткування і забезпечення безпечних та комфортних приміщень для зайняття спортом.
Також важливим є виділення коштів на медичне забезпечення ВНЗ, що забезпечить
невідкладне надання допомоги студенту у разі отримання травми. Для цього
потрібне залучення висококваліфікованих медичних кадрів. Для забезпечення
ефективності фінансування потрібна послідовна та ефективна боротьба з корупцією
як у вищих ешелонах влади, так і на місцях, а також прозорість державних
закупівель.
Висновки. 1.Підвищення
ефективності занять з фізичної культури є вкрай важливим, оскільки ця
дисципліна має прямий вплив на формування в особи навичок, необхідних для
здорового способу життя, а також на всебічний розвиток особистості, підтримання
балансу між інтелектуальним та фізичним розвитком.
2. Фізичне виховання повинно ґрунтуватися на більш індивідуалізованих підходах,
забезпечувати можливість студента обирати спеціалізацію відповідно до своїх
інтересів.
3. Матеріально-технічне забезпечення наразі потребує кардинальних змін,
зокрема, підвищення рівня фінансування, контролю за цільовим використанням
коштів та забезпечення якісного устаткування для ВНЗ.
4. Необхідне підвищення вимог до педагогічних працівників, залучення
медичних працівників. Підвищення кадрового потенціалу повинно також означати і
підвищення престижу роботи викладача, достойну заробітну платню, тощо.
5. Розробленість навчальних програм фізичного виховання, їх варіативність,
орієнтація на майбутню професійну діяльність студентів є необхідними умовами
для підвищення мотивації студентів та збільшення ефективності занять.
Список літератури
1. Шкребтій Ю.М. Напрями реформування системи фізичної культури і спорту в
Україні // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2004. - №4. – С.
5-11.
2. Завидська Н. Шляхи оптимізації фізкультурно-спортивної діяльності
студентів вищих навчальних закладів / Н. Завидська, І. Ополонець // Фізичне
виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві: зб. наук. праць/
за ред. А.В.Цьось. – Луцьк, 2010. - №2. – С. 50-54.