Добровольська Н.О., Ульянкіна О.В., Кучеренко В.С.

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького

Кафедра фізичної реабілітації, спортивної та нетрадиційної медицини, фізичного виховання

Заняття аеробно- анаеробної спрямованості як основа підвищення фізичної працездатності студенток з відхиленням у стані здоров'я

Анотація. Для підвищення загальної працездатності і поліпшення показників здоров'я студенток спеціальної медичної групи розроблена комплексна методика проведення занять з фізичного виховання аеробно - анаеробної спрямованості.

Ключові слова: здоров'я, фізичне виховання, аеробно-анаеробна спрямованість.

Аннотация. Для повышения общей работоспособности и улучшения показателей здоровья студенток специальной медицинской группы разработана комплексная методика проведения занятий по физическому воспитанию аэробно - анаэробной направленности.

Ключевые слова: здоровье, физическое воспитание, аэробно-анаэробная направленность.

Summary. A special medical croup has developed complex methods for conducting the classes in physical training of an aerobic and anaerobic aspect in order no enhance a total capacity for work and to improve girls - students, health standards.

Key words. health, physical cultural, aerobic-anaerobic orientation.

Однією з задач фізичного виховання студентів - є формування здорового способу життя, складовою якого є фізична активність. Необхідність фізичної активності продиктована тими обставинами, що на здоров'я студентської молоді негативно впливають фактори гіподинамії і гіпокінезії.

Ця проблема особливо актуальна для студентів, що мають відхилення у стані здоров'я. Фізична культура у вузі для студентів спеціального медичного відділення має особливе значення. Однією із самих гострих проблем, що постають перед кафедрами фізичного виховання, є щорічне збільшення кількості хворих студентів і тих, що мають відхилення у стані здоров'я. Наприклад, у період з 2000 по 2005 роки в ДонНМУ кількість таких студентів збільшилась.

Аналіз даних фізичного розвитку і стану здоров'я юнаків і дівчат показали, що в 2013 році із загального числа студентів, що надійшли на перший курс ДонНМУ ім. М.Горького, кількість тих, що займалися в спеціальній медичній групі, склала 30,2%, звільнених - 7%; у 2014 році- 44,3%, звільнених -8,1% відповідно. Оцінюючи ці показники, стає очевидним, що кількість студентів, що мають відхилення в стані здоров'я, повільно зростає.

Організація і методи дослідження. Для оцінки ефективності розробленої нами методики, у вересні 2013 року в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького, було проведено тестування з метою визначення вихідного рівня загальфізичної підготовки студентів.

Загальфізична підготовка оцінювалася за наступними показниками: швидкість простої рухової реакції (тест «піймай лінійку»); біг 20м; біг 100м; «човниковий» біг 72м; «човниковий» біг «ялинка»; станова сила; підйом тулуба, лежачи руки за головою ноги зігнуті в колінах; згинання - розгинання рук в упорі лежачи, кидок набивного м'яча з-за голови з положення, сидячи ноги нарізно; нахили вперед стоячи на гімнастичній лаві; наскок на гімнастичну лаву за хвилину; стрибок у довжину з місця; стрибок у висоту з місця поштовхом двох ніг.

В дослідженні приймали участь студентки з захворюваннями кишково - травного тракту, судинною дистонією, які пов'язані з порушеннями вегетативної регуляції. Для виявлення динаміки загальнофізичної підготовки протягом 3-х років (2012,2005,2006) проводили тестування с початку (у вересні) та на прикінці (у травні) семестру.

На підставі одержаних даних були підготовлені тренувальні програми з включенням різних ергофізіологічних режимів. Режими вживались у таких співвідношеннях: 60% загально обсягу відводилось заняттям з аеробною продуктивністю, 25% - швидкісно - координаційній підготовленості, 15%) - розвитку вагових характеристик, 10%> - анаеробній витривалості. В якості тренувальних впливів застосовувався засіб кругових тренувань. Сутність засобу містилася у використанні різних за біохімічною структурою фізичних вправ для розвитку конкретної рухової властивості в одному занятті.

Базовою задачею став розвиток загальної витривалості і підвищення працездатності організму студентів як основи для реалізації конкретних лікувальних цілей.

Лікувальний ефект визначався об'ємом аеробної роботи з використанням вправ різної спрямованості. Інтенсивність навантажень знаходилась у межах 60-65%), об'єм - 50-60%) від максимального. Фізіологічний режим передбачав роботу на пульсі 120-140 уд/хв. Тривалість відпочинку визначалась відновленням пульсу до 100-105 уд/хв.

Результати дослідження. Вихідні результати бігу на 20 м і 100 м в обох групах було приблизно однаковими: експериментальна група (ЕГ) - 20 м 4,91 ± 0,14 с, 100 м - 21,34 ±0,12 с; контрольна група (КГ) - 20 м 4,87 ±0,11с, 100 м -21,14±0,41 с. Після експерименту дані показники в ЕГ вірогідно кращі: 20 м на 0,72 с (р<0,001), 100 м на 1,98 с (р<0,001). У КГ достовірних змін в остаточному підсумку не відбулося (р>0,05).

В експериментальній групі усі результати по даній фізичній якості вірогідно кращі: човниковий біг 72 м на 1,97 с (р<0,001), «човниковий» біг «ялинка» на 2,85 с (р<0,001). У контрольній групі достовірні зміни було зафіксовано тільки по тесту «човниковий» біг (72 м), де приріст результатів склав 1,07 с (р<0,05). Натомість показники «човникового» бігу «ялинка» стали гіршими на 0,15 с (р>0,05).

За вихідними результатами студентки ЕГ були кращими тільки по тесту підйом тулубу з положення лежачи на спині, ноги зігнуті, руки за головою. Після останнього тестування з'ясувалося, що в експериментальній групі усі результати мали позитивний приріст: станова сила - 4,76 кг/м (р<0,05), підйом тулубу з положення лежачи на спині - 8,86 разів (р<0,01), згинання - розгинання рук в упорі зігнувши ноги в колінах - 6,8 разів (р<0,001), кидок набивного м'яча з-за голови з положення сидячи ноги нарізно - 83,86 см (р<0,01); стрибок у довжину з місця не мав достовірного прирісту - 2,9 см (р>0,05). У контрольній групі відбулися слідуючі зміни: станова сила стала гірше на 4,27 кг/м (р<0,05), підйом тулубу - на 0,8 разів (р>0,05), згинання -розгинання рук в упорі лежачи - на 0,94 рази (р>0,05), кидок набивного м'яча з-за голови краще на 23,3 см (р>0,05), стрибок у довжину з місця гірше на 6,07 см (р<0,05).

Перше тестування показало деяку перевагу студенток ЕГ (4,46±1,26 см) над студентами КГ (2,8±1,03 см). Закінчення експерименту виявило позитивну динаміку: приріст склав 5,07 см (р<0,001) у ЕГ і 2,4 см (р<0,05) у КГ. Кінцевий результат склав: ЕГ 9,53±0,7 см, а у КГ 5,2±1,3 см.

На початку експерименту студентки ЕГ виявилися сильнішими у наскоці на гімнастичну лаву (32,6±1,38 разів). Студентки КГ були сильнішими в стрибках у висоту з місця (16,66±1,67 см). Наприкінці експерименту в експериментальній групі виявлено достовірні зміни: наскок на гімнастичну лаву став кращим на 8,86 рази (р<0,001), стрибок у висоту з місця на 3,93см (р<0,05). У контрольній групі достовірних змін не відбулося: наскок на гімнастичну лаву гірше на 0,26 рази (р>0,05), стрибок у висоту - гірше на 1,86 см (р>0,05).

Показники швидкості правої руки були краще у представниць КГ (8,4±0,78 см), лівої - у студентів КГ (16,4±1,37 см). Після трьох років занять у ЕГ ці результати стали краще: права рука на 3,13 см (р<0,05), ліва - на 6,33 (р<0,01). У студенток контрольної групи результати правої руки стали гірше на 0,73 см (р>0,05), лівої - краще на 5,46 см (р<0,01), але все ж таки вони не випередили студенток ЕГ по показниках швидкості лівої руки; кінцевий результат склав у ЕГ 10,07±0,87 см, а у КГ - 12,87±0,95 см.

З викладеного вище виходить, що заняття фізичною культурою за методикою з використанням полегшених прийомів з використанням ігор в баскетбол за спрощеними правилами, різноманітних вправ з оздоровчої аеробіки та дихальних вправ за системою йоги позитивно впливають на підвищення рівня фізичного стану і здоров'я тих, що займаються.

Висновки.

1. У ході дослідження відбулися зміни загальфізичної підготовки студенток спеціального медичного відділення, що займаються по запропонованій нами методиці з використанням полегшених елементів баскетболу, аеробіки та йоги. Результати експерименту свідчать про те, що підвищилися такі фізичні якості як швидкість, швидкісні і швидкісно-силові здібності, сила витривалість, гнучкість, плигучість.

2. У результаті проведеного експериментального дослідження доведено, що застосування розробленої методики не тільки забезпечує підвищення фізичної підготовленості, але й припускає закріплення ефекту тренувань.

3. На нашу думку, фізичні якості студенток ЕГ, що займаються за нашою методикою, розвиваються більш успішно, чим у студенток, що займаються по звичайній програмі фізичного виховання. Більш того, студентки контрольної групи на третьому році навчання сильно відстали в рівні фізичної підготовленності. Ступінь впливу загального обсягу рухової активності, передбаченої навчальним планом, на рівень фізичної підготовленості фізичних якостей тих, що займаються, недостатня для удосконалювання і загального оздоровлення студенток.

Література:

1. Гусалов А.Х. Физкультурно - оздоровительная группа. М, 1987.

2. Годик М.А., Бальсевич В.К., Тимошкин В.Н. Система общеевропейских тестов для оценки физического состояния человека// Теория и практика физ.культуры. 1994.

3. Лотоненко А.В., Стеблецов Е.А. Молодежь и физическая культура.- М.: ФОН, 1996.

4. Физическая культура студента: Учебник / Под ред. В.И. Ильинича.- М.: Гардарики. 1999.