Економічні науки2/ Економіка підприємства

Доктор економічних наук, професор Прокопенко Наталія Семенівна

ПВНЗ «Європейський університет», м. Київ, Україна

Аспірант Шлебат А. А.

ПВНЗ «Європейський університет», м. Київ, Україна

Модель прогнозування важелів та інструментів для забезпечення ефективного формування та функціонування капіталу

Задача забезпечення фінансової достатності розвитку сільського господарства полягає у визначенні впливу окремих індикаторів (інструментів та важелів) формування капіталу галузі на обсяг сукупного капіталу, що обслуговує діяльність підприємств сільського господарства, тоді як ефективність використання визначається рівнем рентабельності сукупного капіталу сільського господарства. Тому подальшим кроком дослідження буде створення моделі для прогнозування індикаторів формування та ефективності функціонування капіталу.

Створення моделі об’єктивно необхідне для забезпечення на його основі достатнього обсягу капіталу та підвищення ефективності його використання відповідно до обраної сукупності показників. У загальному виді побудова моделі включає такі етапи:

- обираються параметри для визначення залежності обсягу капіталу та рентабельності капіталу від низки чинників та подається характеристика отриманих результатів за допомогою парної лінійної регресії. Такими параметрами нам слугували дані, що характеризують окремі важелі, джерела та інструменти, що засвідчують результати формування капіталу та ефективність його функціонування;

- визначається мультиколінеарність обраних показників-параметрів, тобто рівень залежність між чинниками з метою виключення із моделі високо-кореляційних даних. Це сприятиме побудові об’єктивної множинної регресійної моделі. Для цього потрібно включити в неї всі фактори, які мають значний суттєвий статистичний вплив на результативний показник, а з іншого боку, потрібно, щоб була виконана умова лінійної незалежності між незалежними факторами. Хоча інколи введення висококорельованих факторів може призвести до побудови значимої моделі, що водночас і повинно бути критерієм побудови моделі [1, с. 214-215];

- подається характеристика отриманих результатів залежності від багатьох факторів за допомогою множинної лінійної регресії.

З метою виявлення чинників, що мають суттєвий вплив на фінансовий механізм формування та функціонування капіталу сільського господарства, а саме обсяг фінансового капіталу, пропонуємо згрупувати основні індикатори впливу, що характеризують механізм на дві групи:

1) фінансові інструменти: внутрішні та зовнішні джерела формування (обсяги державної фінансової підтримки, обсяги податкових пільг, обсяги кредитів, в т.ч.: пільгових, обсяги капітальних та іноземних інвестицій) та важелів впливу (чистий прибуток/збиток, дохід від реалізації сільськогосподарської продукції, загальні відсоткові ставки за кредитами, пільгова ставка кредитування, рівень зносу основних засобів, індекс цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами);

2) індикатори, що характеризують ефективність функціонування капіталу у сільському господарстві: рентабельність сукупного капіталу, рентабельність власного капіталу, рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції, оборотність сукупного капіталу, оборотність власного капіталу, коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт концентрації позичкового капіталу, величина робочого капіталу у розрахунку на 1 грн. продукції, коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, частка самофінансування в ціні продукції, коефіцієнт накопичення, частка валового самофінансування у валових інвестиціях в основний капітал, коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт рівня спрямування внутрішніх джерел формування капіталу, коефіцієнт самофінансованого доходу у доданій вартості, коефіцієнт самофінансованого доходу на одного працівника.

Разом з тим, вирішуючи питання належного зовнішнього забезпечення фінансовими ресурсами сільського господарства, вважаємо, що держава мала б взяти на себе більше зобов’язань щодо створення сприятливих умов для суб’єктів сільського господарства щодо залучення капіталу у їх діяльність із інших зовнішніх джерел, можливостей нарощення власних джерел поповнення капіталу та надати гарантії та привілегії кредиторам та інвесторам, що виявляють бажання фінансувати галузь на довгострокових умовах. Зазначене в цілому здатне забезпечити динамічний та інтенсивний розвитку сільського господарства як надзвичайно важливого сектору економіки, а фінансовий механізм формування та функціонування капіталу сільського господарства – зможе виконувати своє стратегічне призначення.

Тому подальші дослідження в цьому напрямі слід зосередити на розроблення якісно нової стратегії розвитку складових досліджуваного механізму у частині зовнішнього забезпечення галузі капіталом.

Література:

1. Шитко О. П. Фінансова система: підходи до визначення та кількісної оцінки / О.П.Шитко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 4 (58). – С. 66-73.