Базилевич В.М.

Чернігівський національний технологічний університет, Україна

 

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

Продовольчу безпеку держави в сучасних умовах глобалізації слід розглядати в якості пріоритетної мети соціально-економічного розвитку держави.

Для досягнення високого рівня продовольчої безпеки, необхідно формувати адекватні державні заходи і важелі, що сприяють забезпеченню цієї безпеки.[1]

Крім того, слід враховувати, що сам процес формування продовольчої безпеки України відбувається в умовах розвитку глобалізації економіки. Найбільш важливою проблема продовольчої безпеки стає зараз, коли Україна вступила до СОТ(2008 рік), та підписала угоду про асоціацію з ЄС (2014 рік) при цьому має недостатньо високий рівень технічного і технологічного розвитку аграрного сектору.

Інноваційні аспекти державного регулювання продовольчої безпеки в сучасних умовах визначаються двома взаємопов'язаними критеріями:

- Державний вплив має сприяти розвитку і стимулювати стійку, ефективну діяльність продовольчої системи країни;

- Всі заходи державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки повинні функціонувати в правовому полі СОТ та ЄС (рис. 1).

Досвід більшості розвинутих країн показує що єдиний надійний шлях до сталого розвитку економіки агропромислового сектору є розвиток та впровадження інноваційних технологій та залучення інвестицій. На сьогоднішньому етапі розвитку, коли економіка країни знаходиться у кризі, важливо не тільки залучати інвестиції, але й ефективно їх використовувати. Розробка та виконання державних програм розвитку в села в контексті концепції розвитку АПК дозволить стабілізувати негативний вплив та розпочати стабільний розвиток сільськогосподарських підприємств та сфери загалом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рисунок 1 – Структура державних заходів по регулюванню продовольчої безпеки

Екологічна безпека діяльності підприємств, це проблема який досі не приділялося належної уваги. Більшість земель та посівних площ використовуються неефективно, на більшості підприємств АПК спостерігається змішаний або екстенсивний шлях розвитку, що беззаперечно шкодить економіці галузі. Розглянемо ефективність використання земельних угід при вирощуванні картоплі на прикладі карїн ЕС та України. (табл. 1)

 

 

 

Таблиця 1 – Статистика вирощування картоплі в крїнах ЄС і в Україні [2,3]

Картопля

Кількість зібраної продукції, тис. тон

Посівні полщі, тис. га

 

2011

2012

2013

2014

2011

2012

2013

2014

ЄС

62575,1

53767,4

53881,7

 

1914,8

1787,1

1742,2

 

Бельгія

4128,7

2811,5

3428

 

82,3

67

75,4

81,1

Німеччина

11837,2

10665,6

9669,7

11488,2

258,7

238,3

242,8

245,1

Франція

7440,2

6297,1

6953,3

 

158,6

154,1

161

 

Нідерланди

7333

6766

6577

6905,5

159,2

150

156

156

Польща

9111

9041,3

7110,9

6303,7

393

373

337

266,9

Румунія

4113,4

2463,9

3289,7

3075,2

248,6

228,9

207,6

205

Великобританія

6016

4553

5685

 

146

149

139

 

Турція

4648

4822

3955

4145

145

174

126

 

Україна

24248

23250

22259

 

1439

1440

1338

 

Співвідношення кількості зібраної продукції до посівних площ зображено на рисунках 2 та 3.

Рисунок 2 – Діаграма кількості зібраної продукції

Рисунок 3 – Діаграма посівних площ

Бачимо, що ефективність використання земель в Європі значно вище, ніж в Україні. Так з 1 га в країнах ЄС в 2013 році загалом було зібрано 30, 9 тон, в Україні  – 16,6 тон, що майже в 2 рази менше. Тому підвищення ефективності використання земель, модернізація технологічної бази с/г підприємств, що в свою чергу призведе до покращення екологічної безпеки є одне з важливих завдань державного регулювання економіки АПК.

Важливим елементом також є соціальний розвиток аграрного сектору, заохочення молодих людей працювати в галузі, підвищення соціально-економічного рівня життя населення сільскої місцевості, тощо.

Всі ці заходи, а також стабілізація політичної ситуації в країні, на нашу думку призведе до підвищення продовольчої безпеки в умовах глобаізації та євроінтеграції.

Таким чином, трансформація державного впливу на розвиток АПК є неминучою і логічною. У зв'язку з цим перебудова державного регулювання аграрної сфери повинна бути представлена тільки заходами непрямого впливу на розвиток  інвестиційного та виробничого процесів в аграрній сфері, що сприятимуть зростанню конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції та забезпечення продовольчої безпеки держави.

Література:

1.     Инновационные аспекты обеспечения продовольственной безопасности России в условиях глобализации мировой экономики : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.teoria-practica.ru/rus/files/ arhiv_zhurnala/2012/3/ekonomika/melnikov-piterskaya-snimshchikova.pdf

2.     Eurostat. Your key to European statistics : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/data/database

3.     Державна служба статистики –: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/