Економічні
науки / 15. Державне регулювання економіки
Євсєєва О.О., д.е.н.
Українська державна
академія залізничного транспорту
Регулюючий вплив інституційного середовища
на згладжування просторової диференціації регіонів
Наукові
дослідження вчених-регіоналістів обґрунтували необхідність державного
регулювання розвитку регіонів. Однак робіт, присвячених науковому обґрунтуванню
методів якісної та кількісної оцінки впливу інституційного середовища на
соціально-економічний розвиток регіонів, явно недостатньо. Це призводить до
ризику недооцінки негативних наслідків, які, в свою чергу, можуть бути
спрогнозовані в ході реалізації оцінки регулюючого впливу інституційного
середовища.
Існуючі
методичні підходи до визначення регулюючого впливу інституційного середовища на
соціально-економічний розвиток регіонів мають ряд обмежень у частині прогнозної
точності одержуваних результатів, що обумовлено застосуванням експертних
методів оцінки і призводить до суб'єктивної, не завжди коректної інтерпретації
результатів інституційних трансформацій. Відсутність же практики і недостатній
рівень розвитку методології проведення кількісної оцінки інституційного впливу
на соціально-економічну систему регіонів визначає актуальність дослідження
проблеми її вдосконалення як для теорії регіонального управління, так і
практичного застосування отриманих результатів.
Функціональний
зміст інституційного середовища безпосередньо впливає на рівень розвитку
соціально-економічної системи регіону і дозволяє визначити характер і
результати інституційного впливу, а також дати системну характеристику
інституційної структури, виділивши і класифікувавши параметри інституційного
середовища, які можна оцінити кількісно. Це підтверджується тим, що будь-яка
регіональна соціально-економічна система розвивається в рамках, окреслених
функціональним змістом діючих інституційних норм. Під інститутами нами
розуміються створені суспільством в процесі свого становлення і розвитку
правила, що виконують функції розподілу та координації соціально-економічною взаємодією,
і забезпечують передбачуваний і стабільний розвиток в рамках тієї соціальної
групи, в якій вони діють. Функції, які інститути виконують в
соціально-економічній системі регіону, нами поділені на дві групи: функції, що
характеризують діяльність конкретних інститутів, і функції, що характеризують
інституційне середовище в цілому.
Принципи
впливу і результат впливу функцій інституційного середовища на
соціально-економічний розвиток регіону представлені в табл. 1.
Таблиця
1
Вплив
інституційного середовища на соціально-економічний розвиток регіону
Принцип впливу |
Домінантний |
Оптимізаційний |
Інноваційний |
||
Інституційна функція |
Рамочне
регулювання |
Забезпечення
безпеки |
Забезпечення
передбачуваності та стійкості |
Зниження
трансакційних витрат |
Трансфер
знань і технологій |
Характер впливу |
Обмеження
сценаріїв поведінки соціально-економічних агентів |
Встановлення
правил та визначення санкцій за їх порушення |
Регламентування
здійснюваних соціально-економічних функцій |
Оптимізація
інституційного середовища з метою підвищення рівня взаємодії соціально-економічних
агентів |
Встановлення
правил взаємодії в процесі обміну продуктами інтелектуальної власності |
Механізм впливу |
Введення
формальних та неформальних правил |
Введення
формальних та неформальних правил |
Введення
формальних та неформальних правил |
Введення
нових і коректування діючих формальних правил |
Введення
формальних правил |
Результат впливу |
Зниження
конфліктних ситуацій в процесі взаємодії |
Підвищення
впевненості в дотриманні діючих правил |
Підвищення
соціально-економічної активності, передбачуваність і стійкість розвитку
соціально-економічної системи |
Підвищення
соціально-економічної активності, інвестиційної привабливості, ефективності
взаємодії |
Підвищення
безпеки правовласників наукомісткої продукції та підвищення інвестиційної
привабливості |
Принципи
впливу інституційного середовища, представлені в табл. 1, є похідними від трьох
основних функцій інститутів: координація, розподіл і зниження трансакційних
витрат.
Інститути
роблять безпосередній вплив на процес соціально-економічного розвитку регіону,
який реалізується через формування інституційного середовища, що описує і
регламентує всю сукупність регіональних соціально-економічних відносин.
Інтегральний ефект від агрегованої реалізації інституційних функцій виражається
в підвищенні ефективності функціонування соціально-економічної системи за
допомогою оптимізації параметрів інституційного середовища.
В
ході проведеного дослідження нами була уточнена сутність просторової
диференціації регіонів України, виділені базові та актуальні чинники її формування.
Диференціація
(франц. différentiation, від лат. differentia – різниця, відмінність) –
поділ, розчленування, розшарування цілого на різні частини, форми та ступені.
Сучасна
сфера міжрегіональних економічних відносин в Україні характеризується
посиленням територіальної диференціації та відмінностей в соціально-економічних
параметрах функціонування регіонів. Найбільш характерними з них є показники
виробництва валового регіонального продукту (ВРП) і рівня споживання, аналіз
яких по регіонах України за період 2000-2013 рр. показав суттєві відмінності.
Встановлені нами розриви в рівнях соціально-економічного розвитку регіонів
визначаються, з одного боку, сформованими об'єктивними передумовами (базові
чинники), а з іншого – сучасними причинами, що сприяють посиленню
соціально-економічної диференціації (актуальні фактори). До базових, відносно
незмінним у часі факторам, нами віднесені: відмінності в місці розташування та
природно-кліматичних умовах; відмінності в доступі до природних ресурсів;
наявність транспортної інфраструктури; нерівномірна щільність населення;
неоднорідність розміщення продуктивних сил; близькість до зовнішніх кордонів
(центру). До актуальних, на наш погляд, доцільно віднести такі чинники, як
зростання конкурентної та інвестиційної активності, глобалізація світової
економіки, бюджетно-податкова політика, науково-технічний прогрес та
інноваційний розвиток, міграційний і агломераційний ефекти.
Аналіз
сутності просторової диференціації виявив, що вона являє собою в історико-економічному
аспекті сукупність характеристик рівнів розвитку регіонів, формованих дією
базових факторів, а також їх динамічних тенденцій під дією актуальних факторів,
що обумовлюють структурні зміни по виробничо-економічним, фінансово-економічним
і соціально економічними напрямами. Існує причинно-наслідкова обумовленість
впливу саме актуальних факторів на глибину диспропорцій, оскільки їх склад і
динаміка схильні до дії макро- і мезорівні управління. Це дозволило нам
класифікувати види диференціації регіонів України за різними ознаками і
об'єктах впливу інструментів згладжування (табл. 2).
Таблиця
2
Факторна
обумовленість і класифікація видів диференціації регіонів
Актуальні фактори |
Види диференціації |
Опис ознаки |
Об’єкт впливу |
Науково-технічний прогрес та інноваційний розвиток |
кадрова |
кваліфікація трудових ресурсів |
Інноваційний потенціал регіону |
техніко-технологічна |
забезпеченість високотехнологічним обладнанням і
науковими розробками |
||
Глобалізація світової економіки |
інтеграційна |
включеність регіону в економічні блоки, союзи |
Економічний потенціал регіону |
іміджева |
присутність в регіоні транснаціонального капіталу,
впізнаваність брендів регіону |
||
Зростання конкуренції та інвестиційної активності |
економічна |
низькі виробничі витрати |
Інвестиційна привабливість регіону та конкурентоспроможність
його продукції |
інституційна |
умови ведення бізнесу – реєстрація, ліцензування та ін. |
||
Бюджетно-податкова політика |
фінансова |
наявність розвиненого бізнесу, забезпеченість платників |
Податковий потенціал регіону |
ресурсно-сировинна |
наявність податкоємної добувної промисловості |
||
Міграційний та агломераційний ефекти |
розвиток соціальної сфери та соціального захисту |
рівень пенсій, допомог, доступності охорони здоров'я,
освіти та ін. |
Якість життя населення регіону |
Рівень доходів та витрат |
середньодушові доходи населення і рівень споживання значущих
благ |
Представлена
нами класифікація, заснована на впливі актуальних факторів диференціації, на
нашу думку, дозволить вибирати найбільш дієві інструменти згладжування та
державного регулювання розвитку регіонів.