Паславська Вікторія Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки ІППТ НУ «Львівська політехніка»

Квасній Любов Григорівна, кандидат економічних наук, Професор Міжнародної кадрової академії

 

УКРАЇНСЬКА ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА  В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

 

Для більшості розвинених країн міжнародна мобільність учених, студентів, висококваліфікованих фахівців залишається важливим питанням освітньої та науково-технічної політики. Це обумовлено нестачею кадрів у пріоритетних сферах діяльності. В умовах глобалізації світової економіки обов'язковою умовою її розвитку стає науково-технологічна та інноваційна взаємодія держав, поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації у сфері наукових досліджень та розробок. На сучасному етапі процеси інтернаціоналізації найбільше проявляються саме у науково-технологічній галузі, яка створює умови для ефективного розвитку всіх сфер суспільства.

Вітчизняна наука ще володіє досить потужним потенціалом, здатним забезпечити інтеграцію України у світову інноваційну систему. Фахівці оцінюють, що з приблизно 50 макротехнологій виробництва наукомісткої продукції Україна може мати свою частку ринку у 10‑12 макротехнологіях. Вітчизняна наука здатна отримувати результати світового рівня в таких напрямах, як розробка новітніх розділів математики (зокрема, у теорії функцій, функціональному аналізі) та теоретичної фізики; дослідження наноструктур і розробка нанотехнологій; радіофізика міліметрового та субміліметрового діапазону; імунобіотехнології, біосенсорика та молекулярна діагностика; біотехнологія рослин та біофізика; біодеградація; кріобіологія та кріомедицина; нейронаука, зокрема, нейрофізіологія; інформатика; мікро- та оптоелектроніка; аерокосмічні технології, а також у низці інших напрямів фізики, хімії, біології. Також Україна володіє потужним, практично унікальним за європейськими мірками, потенціалом матеріалознавчої науки [1].

Рівень економіки України не створює достатніх умов для замовлення наукового продукту. Тому результати фундаментальних і прикладних досліджень повинні використовуватися вищою школою з метою збереження інтелектуального потенціалу країни. Це можливо на основі інтеграції академічної науки і вищої школи. Для подолання розриву між академічною та університетською наукою потрібно створити спільні освітньо-наукові центри. У них фактично зникне межа між дослідженнями і освітньо-кваліфікаційними роботами, між викладачем і вченим, оскільки наука передаватиме освіті останні досягнення, формуючи її передовий зміст, а вища школа наповнюватиме наукову сферу майбутніми вченими, які володіють сучасною методологією науки [2].

Країни ЄС, з якими найбільше співпрацює Україна, мають намір і далі підтримувати академічну мобільність через програми «Erasmus» і планують, що до 2020 року 20 % європейських студентів будуть проходити частину навчання або стажування за кордоном. У 2014 р. стартувала європейська програма інтернаціоналізації вищої освіти «Еразмус для всіх». В Україні діє програма навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних закордонних вищих навчальних закладах. Проте за цією програмою у 2012 р. за кордон направлено лише 353 особи, з них: 180 студентів, 73 аспіранти та 100 науково-педагогічних працівників [3].‎ Водночас за стипендіальною програмою Бразилії «Наука без кордонів» у  2014 р. відправлено 75 тис. студентів у кращі університети світу [4].‎

 Для адекватної оцінки реальних конкурентних переваг або недоліків української освіти, необхідно, у першу чергу, зрозуміти, як вони співвідносяться з вимогами глобального ринку. Моніторинг студентських уподобань свідчить про те, що вище всього на міжнародному ринку цінується бізнес-освіта. Майже 20 % студентів вивчають технічні та інженерні науки, найпопулярніші з яких – інформаційні технології. Приблизно стільки ж студентів обирають природничі науки, причому половина – математику. Замикає список медицина (4-5 %) [5]. Виходячи із зазначеного, українські виші могли б пропонувати іноземцям, у тому числі й європейській молоді (в Україні навчається 4 тисячі студентів з Європейського союзу), фундаментальні дисципліни, оскільки наші фізико-математична та хімічна школи визнані у всьому світі. Крім стаціонарної освіти, провідні українські ВНЗ можуть надавати послуги дистанційної вищої освіти. Однак є певні проблеми щодо створення спільного розуміння суті дистанційного навчання між українськими та зарубіжними університетами.

       Таким чином, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної освіти та науки потребує вирішення таких проблем:

1) визначення пріоритетних напрямів науково-технічних розробок у міжнародній системі поділу праці в науковій сфері;

2) підвищення якості освіти і підготовки науково-освітніх кадрів; забезпечення належного фінансування наукових проектів;

3) подолання розриву між академічною та університетською наукою;

4) удосконалення правових механізмів співпраці освіти, науки та виробництва;

5) узгодження навчальних планів і програм українських та зарубіжних ВНЗ та розвиток академічної мобільності студентів і викладачів;

6) поліпшення організаційних механізмів експорту та імпорту освітніх послуг.

Список використаних джерел

1. Семиноженко В. Про стан і перспективи розвитку науково-технологічного потенціалу України / В.Семиноженко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// old.niss.gov.ua/Monitor/December2009/12.htm

2. Виступ ректора НТУУ «КПІ» 21 квітня 2012 року на Міжнародній конференції «Вища освіта в Україні: інтернаціоналізація, реформи, нововведення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. euroosvita.net/index.php/?category=1&id

3. Виступ Міністра освіти і науки України Табачника Дмитра Володимировича на загальних зборах НАПН України 4 квітня 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.mon.gov.ua/img/zstored/.http://www.niss.gov.ua/vystup_Ministra_NAPN_04042013.doc

4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.eduabroad.ru/journal/universityworldnews/1

5. Пименова Н. Ю. О стратегии продвижения российского образования на международный рынок [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: // www.russia.edu.ru