Загальна характеристика гідрологічного режиму Білого Черемошу

Герецун С.В., Костенюк Л.В.

Білий Черемош утворюється на північний захід від села Сарати, у місці злиття двох витоків: лівого Перкалаб (най південніша річка Українських Карпат) та правого Сарати. Численні потічки, з яких утворюється річка Перкалаб, розташовані на південно-східних схилах масиву Гриняви і західних схилах хребта Чорний Діл, з обривистими скелями, печерами у вапняках та унікальним рослинним світом (найвища точка — гора Чорний Діл, 1 493 м) [2].

Річка Білий Черемош характеризуються паводковим режимом. Досить часто, особливо для гірських ділянок річки, спостерігається змішаний тип формування весняної повені, коли збільшення водності в річці відбувається не тільки за рахунок танення снігу, а й через випадання дощу на поверхню водозбору. В таких випадках водопілля на річці характеризується особливо високими підняттями рівнів води.

Спостереження в досліджуваному басейні проводяться із середини минулого століття на одному гідрологічному посту:р. Білий Черемош-с.Яблуниця.

Внутрірічний розподіл стоку в досліджуваному басейні визначається співвідношенням опадів і випаровування протягом року. У режимі формування річного стоку можна виділити певну закономірність, а саме, відмічаються два максимуми і два мінімуми. Перший максимум формується талими водами в період весняної повені і набагато перевищує другий, що спостерігається в осінньо-зимовий період від випадання злив.

Для водозбору Білого Черемошу, при його середній висоті більше 1000 м, весняна повінь проходить у квітні-травні, з максимумом у квітні. Високо в горах (вище 1200 м) максимальний стік відмічається в травні [1].

Мінімум стоку спостерігається як в теплий, так і холодний період року. Перший мінімум встановлюється у вересні-жовтні і пов'язаний з різким зменшенням опадів, другий формується в січні-лютому, коли відсутній поверхневий стік і вичерпуються запаси підземних вод.

Осіння і зимова межені нестійкі і нетривалі. Порушуються дощами та відлигами. Зимова межень проявляється чітко тільки в період зі стійкими від’ємними температурами повітря і триває не більше 2 місяців. При відлигах зимовий стік істотно збільшується, перериваючи меженний період. Тому у формуванні весняного водопілля бере участь тільки частина снігозапасів. Такі умови проходження весняного водопілля приводять до утворення складного гідрографу стоку з багатьма піками (рис.1-2).

Рис.1. Гідрограф стоку р. Білий Черемош - с.Яблуниця за 1986 рік (маловодний рік).

Рис.2. Гідрограф стоку р. Білий Черемош - с.Яблуниця за 2004 рік (середній за водністю рік).

Відзначені особливості внутрірічного розподілу стоку відносяться до середніх та маловодих за водністю років. В багатоводних роках є певні відмінності. Найбільший місячний стік формується не в період весняної повені, а в літні місяці (червень – липень), коли випадають інтенсивні та тривалі дощі. Режим рівня води на річці Білий Черемош залежить від її водності і в цілому відповідає коливанням стоку. Амплітуда коливань рівнів на річці зростає вниз за течією при збільшенні її розмірів та водності. Зростання амплітуди рівнів води залежить також від місцевих умов та ширини долини і для Білого Черемошу вона становить 4,26 [1].

На висоту та коливання рівнів води протягом року, особливо в межах гірської частини басейну впливають також місцеві локальні явища підпору води, що є причиною підняття рівнів води і не пов’язані із зростанням витрат. Причиною такого підпору можуть бути затори та зажори в зимовий період року, вплив бічних приток та створення штучних водосховищ. Останні мають значний вплив на водний режим річки Білий Черемош, оскільки ще на початку минулого століття у верхів’ї створені так звані «кляузи» для підтримки високих рівнів при сплаві лісу. Хоча сплав річками з 80-х років припинено, дані споруди не розібрані і створюють умови для затримки водного і твердого стоку.

На основі опрацьованих даних, для річки Білий Черемош, нами виявлені тенденції до збільшення стоку літньої і зимової межені за рахунок зниження весняного водопілля. Як наслідок, внутрішньорічний розподіл стоку річки став більш рівномірним. Водночас, за останній період зросла кількість катастрофічних паводків на річках досліджуваного басейну та їх екстримальні витрати [1].

Список літератури:

1. Костенюк Л.В. Загальний аналіз гідрологічного режиму річок бассейну Черемошу / Костенюк Л.В. // Гідрологія, гідрохімія і гідоекологія. – К. : ВГЛ “Обрії”, 2008. – Том 14. – С. 131-138.

2. Природа Українських Карпат : [ред. К.І. Геренчук]. – Львів : Вид-во Львівського ун-ту, 1968. – 265 с.