Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Мартинів О.М.

Львівська державна фінансова академія, Україна

Міждисциплінарна інтеграція у формуванні культури здоров’язбереження майбутніх економістів

Здоров’я завжди вважалося найвищою цінністю людини та основою активної творчої життєдіяльності. У сучасних умовах соціальної нестабільності, підсилення динаміки життя та інших чинників роль здоров’я значно підвищується, оскільки конкурентноспроможною є лише фізично здорова, активна, соціально адаптована людина. Зазначене підкреслює необхідність реформування професійної освіти зі спрямованістю на збереження здоров’я нації, забезпечення стійкого гармонійного розвитку молоді з високим рівнем культури здоров’язбереження.

Більшість здоров’яруйнівних наслідків професійної діяльності фахівців економічних спеціальностей пов’язані з тим, що працюючі економісти характеризуються відносно малою фізичною активністю впродовж робочого дня, що зумовлює виникнення у них функціональних порушень в організмі, хронічних захворювань внутрішніх органів, порушення постави та ін. Тому від студентів – майбутніх економістів сучасні умови професійної діяльності вимагають ще під час навчання у вищій школі опанувати здоров’язберігаючими знаннями, вміннями та навичками, які сприятимуть їм підтримувати своє здоров’я на належному рівні. Важливу роль у формуванні культури здоров’язбереження майбутніх економістів відіграють інноваційні підходи до професійної підготовки студентів.

Одним із пріоритетних напрямів сучасної освіти називають інтеграційні процеси, що передбачають інтеграцію до європейського та світового освітнього простору; інтеграцію вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ і підприємств для забезпечення високої якості вищої освіти та професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці; інтеграцію науки й освіти задля модернізації освітніх систем, що означено в Національній доктрині розвитку освіти в Україні.

Теоретичний аналіз наукових праць і практичного досвіду використання інтеграційного підходу у закладах вищої економічної освіти свідчить, що проблема використання міждисциплінарної інтеграції як педагогічної інновації у процесі формування культури здоров’язбереження майбутніх економістів залишилася поза межами уваги дослідників.

Узагальнення результатів наукових досліджень у напрямі історико-феноменологічного аналізу [1] свідчать, що історія інтеграції в освіті ХХ століття структурується в послідовності трьох якісних етапів:

Перший етап – кінець ХІХ – поч. ХХ ст. – пов’язується з розвитком ідеї «трудової школи» та характеризується концептуальним оформленням двох протилежних організаційних принципів предметності і комплексності. Згідно з приницпом предметності, навчання структурується за видами культурної діяльності (читання, письмо тощо), визначається як протилежний до комплексності (інтеграція різнопредметних знань довкола певних життєвих проблем), як спосіб організації навчання, як той, що протистоїть і принципово відрізняється від комплексності.

Другий етап – 50-70-ті рр. ХХ ст. – обґрунтування та реалізації міжпредметних зв’язків, що демонструє логіку розвитку принципів предметності і міжпредметності. Якщо предметність і комплексність – складові інтеграції, то вже в них повинні мати місце певні якості інтеграції (закономірності, механізми), тобто комплексність розвивається у межах предметності і поступово проявляється у формі міжпредметних зв’язків; межпредметність отримує статус принципу дидактики й окреслює більш широке поняття, ніж предметність. Міжпредметні зв’язки дозволяють означити в освітньому процесі не лише внутрішньопредметні, а й міжпредметні знання, що якісно змінює традиційний характер освіти, створює необхідні умови для організації освітнього простору і якісно нової системи організації освіти.

Третій етап – 80-90-ті рр. ХХ ст. – характеризується тим, що поняття «міжпредметні зв’язки» поступово втрачає своє значення і поступається місцем дефініції «інтеграція». Для 70-80-х рр. ХХ століття характерними стали дослідження щодо уточнення змісту понять «міжпредметні зв’язки» й «інтеграція». Перші результати дослідження з цієї проблеми були опубліковані в 1983 році в збірці наукових праць, де інтеграція визначена як спосіб формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості [2].

В останні роки, з розвитком теорії та практики використання інтегративного підходу окреслюються принципи міждисциплінарної інтеграції:

− орієнтація навчання на сьогоденні вимоги суспільного розвитку;

− формування цілісної системи знань, єдиної картини світу, наукового світогляду;

− поєднання інтегративного й диференційованого підходів до навчання;

− безперервність освіти та її вихід на рівень професійної освіти [3].

Узагальнюючи сутність інтегративного підходу, погоджуємося з думкою І. Мельничук у розумінні підготовки фахівців у вищій школі як комплексної самоорганізованої системи [4], що дає змогу розглядати процес формування культури здоров’язбереження майбутніх економістів не тільки на засадах міждисциплінарної інтеграції, а й водночас з точки зору синергетики, що відображає синергетичний підхід у підготовці фахівців.

Література:

1. Данилюк А. Я. Теоретико-методологические основы проектирования интегральных гуманитарных образовательных пространств : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / А. Я. Данилюк. – Ростов-на-Дону, 2001. – 22 с.

2. Інтеграція вищої економічної освіти у європейський освітній простір : тематичний збірник нормативно-правових документів / уклад. М. В. Афанасьєв ; заг. ред. В. С. Пономаренко. – Х. : Видавництво ХНЕУ, 2005. – 143 с.

3. Козловська І. М. Теоретичні і методичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічної школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора педагогічних наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Козловська Ірина Михайлівна. – Київ, 2001. – 14 c.

4. Мельничук І. М. Синергетичний підхід у соціальній роботі / І. М. Мельничук // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Професіоналізм педагога в контексті європейського вибору України (Ялта, 23-25 вересня 2010 р.). – Ялта, 2010. – С. 236–242.