Онищенко С.В.

Бердянський державний педагогічний університет, Україна

САМООСВІТА ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

 

Порівняльні міжнародні дослідження показують, що в області функціональної освіченості українські школярі знаходяться на рівні  «нижче середнього», тоді як в області репродуктивного відтворення інформації вони показують високі результати. За оцінками фахівців, лише 10% наших учнів набувають функціональної освіченості, що відповідає сучасному рівню [1]. Багато авторів бачать суть проблеми в початковій репродуктивності урочно-предметної форми освіти і складної системи оцінювання, заснованої на фіксації запам’ятовування заданої вчителем кількості знання. Ці особливості навчання якраз і винні в тому, що учні не виробляють здатності критично і аналітично мислити. Змінити положення на кращий може проектна діяльність учнів під керівництвом вчителя, яка покликана розвивати їх творчі здібності, їх ініціативу. Проектна діяльність є більш мотивованою, ніж виконання навчальних завдань на звичайному уроці, оскільки спирається на особистий вибір і інтерес кожного учня. Функціональна освіченість, ставши основним поняттям сучасної дидактики, передбачає розвиток наступних здібностей учнів:

             виявляти і узагальнювати необхідну інформацію;

             розуміти, осмислювати текстову інформацію і візуальні зображення;

             логічно і образно мислити;

             проводити міждисциплінарний аналіз;

             вибирати одне із запропонованих рішень.

Тому, як жоден інший шкільний предмет, проектній формі навчання відповідає курс технології, що є синтезом багатьох шкільних дисциплін. Саме в рамках цієї навчальної дисципліни є можливість перевірити розвиток всіх навичок і умінь, що визначають функціональну освіченість учнів. Проектна форма навчання змінює роль вчителя. Він перетворюється з вузько спеціального викладача-предметника в всебічно розвиненого консультанта, що допомагає дітям вчитися самостійно. Організація проектної роботи розширює горизонти співпраці вчителя і учнів. Для керівництва всілякою успішною проектною діяльністю учнів вчитель повинен сам володіти здатністю вчитися новому, освоювати інноваційні ресурси сучасної освіти, володіти методиками групової роботи з дітьми, основами проектної діяльності, розвивати власне проектне мислення. Самоосвіта вчителя технології – найважливіший спосіб перетворення його в педагога широкого профілю, який так необхідний сучасній профільній школі, який прагне зжити недоліки класно-урочної системи з її авторитарними методами викладання.

Перше, з чого повинна починатися самоосвіта вчителя технології, це знайомство з програмами і підручниками з таких шкільних дисциплінах як фізика, хімія, біологія, географія, історія. Необхідно самому «влізти в шкуру учня». Чому учні повинні все це знати, а вчителеві технології необов’язково? Аби це заняття не було настільки рутинним, його можна організувати в комп’ютерному варіанті. В даний час існує достатня кількість всіляких інтерактивних комп’ютерних програм, використання яких дозволить в цікавій формі оволодіти або повторити основи всіх цих шкільних дисциплін, що мають до технології найбезпосередніше відношення. Адже технологія як наука – це історія матеріальної культури, це енциклопедія розвитку людської цивілізації.

Друге, це огляд спеціальної педагогічної літератури з методичних основ проектної діяльності, з обов’язковим конспектуванням цікавих і навчальних думок учених-педагогів і складанням бібліографії.

Третє, це створення банку тем творчих проектів, заснованого на практичних можливостях шкільних майстерень. Цьому сприяє огляд методичної літератури не лише з технології, але і з інших предметів.

Четверте, це опанування техніки роботи на комп’ютері: умінням працювати в програмах «Microsoft Word» і «Microsoft Power Point». Перша дозволить створювати друкарські роботи, а друга – робити презентації. Даному оволодінню може допомогти серія навчальних програм «Самовчитель Teach Pro», видана фірмою «1 С». Для учителів обслуговуючої праці може бути корисним самовчитель роботи на компютері [2]. Корисно оволодіти роботою в інформаційній мережі «Інтернет». Проте для ефективної роботи в цій мережі необхідно знати адреси Інтернет-сайтів, які можна знайти на сторінках спеціальних каталогів [3]. Необхідно складати власні каталоги Інтернет-сайтів.

П’яте, вивчити і оволодіти роботою в спеціальній графічній програмі «КОМПАС», що дозволяє робити конструкторські креслення на екрані монітора, які потім можна копіювати за допомогою принтера. Вчитель технології в області використання інформаційних технологій має бути на рівні, а краще – вище за рівень своїх учнів. Сучасні діти виховуються телебаченням, тому у них в більшості розвинене відео- сприйняття. Вони краще сприймають зорову інформацію, яка багато разів повторюється, супроводжується короткими висловами, чим монотонна розповідь вчителя протягом уроку, тому така увага і приділяється комп’ютерним технологіям в навчанні.

Процес самоосвіти, звичайно, безмежний, і кожен вчитель може і повинен вибрати для себе індивідуальну освітню траєкторію свого професійного зростання, яка не закінчується жирною крапкою, а продовжується на протязі всієї його професійної діяльності.

Література:

1. Крылова Н. Б. Образовательная деятельность школьника и педагога в контексте результатов международного теста PISA: диалог с воображаемым оппонентом / Н. Б. Крылова // На перекрестках педагогики и психологии: сборник научных трудов. – Ульяновск, 2006.

2. Пастернак Е. «Компьютер для женщин» (Научитесь не бояться своего компьютера!) / Е. Пастернак. – СПб.: Питер, 2005. – 352 с.

3. Каталог материалов Интернет-сайтов к учебным дисциплинам: информационно-методический сборник. Выпуск №1.– УИПК ПРО, 2007.