Онищенко
С.В.
Бердянський державний
педагогічний університет, Україна
САМООСВІТА ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК
СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Порівняльні міжнародні дослідження показують, що в області функціональної
освіченості українські школярі знаходяться на рівні «нижче середнього», тоді як в області репродуктивного відтворення
інформації вони показують високі результати. За оцінками фахівців, лише 10%
наших учнів набувають функціональної освіченості, що відповідає сучасному рівню
[1]. Багато авторів бачать суть проблеми в початковій репродуктивності
урочно-предметної форми освіти і складної системи оцінювання, заснованої на
фіксації запам’ятовування заданої вчителем кількості знання. Ці особливості
навчання якраз і винні в тому, що учні не виробляють здатності критично і
аналітично мислити. Змінити положення на кращий може проектна діяльність учнів
під керівництвом вчителя, яка покликана розвивати їх творчі здібності, їх
ініціативу. Проектна діяльність є більш мотивованою, ніж виконання навчальних
завдань на звичайному уроці, оскільки спирається на особистий вибір і інтерес
кожного учня. Функціональна освіченість, ставши основним поняттям сучасної
дидактики, передбачає розвиток наступних здібностей учнів:
–
виявляти і узагальнювати необхідну інформацію;
–
розуміти, осмислювати текстову інформацію і візуальні зображення;
–
логічно і образно мислити;
–
проводити міждисциплінарний аналіз;
–
вибирати одне із запропонованих рішень.
Тому, як
жоден інший шкільний предмет, проектній формі навчання відповідає курс
технології, що є синтезом багатьох шкільних дисциплін. Саме в рамках цієї
навчальної дисципліни є можливість перевірити розвиток всіх навичок і умінь, що
визначають функціональну освіченість учнів. Проектна форма навчання змінює роль
вчителя. Він перетворюється з вузько спеціального викладача-предметника в
всебічно розвиненого консультанта, що допомагає дітям вчитися самостійно.
Організація проектної роботи розширює горизонти співпраці вчителя і учнів. Для
керівництва всілякою успішною проектною діяльністю учнів вчитель повинен сам
володіти здатністю вчитися новому, освоювати інноваційні ресурси сучасної
освіти, володіти методиками групової роботи з дітьми, основами проектної
діяльності, розвивати власне проектне мислення. Самоосвіта вчителя технології –
найважливіший спосіб перетворення його в педагога широкого профілю, який так
необхідний сучасній профільній школі, який прагне зжити недоліки класно-урочної
системи з її авторитарними методами викладання.
Перше, з чого
повинна починатися самоосвіта вчителя технології, це знайомство з програмами і
підручниками з таких шкільних дисциплінах як фізика, хімія, біологія,
географія, історія. Необхідно самому «влізти в шкуру учня». Чому учні повинні
все це знати, а вчителеві технології необов’язково? Аби це заняття не було
настільки рутинним, його можна організувати в комп’ютерному варіанті. В даний
час існує достатня кількість всіляких інтерактивних комп’ютерних програм,
використання яких дозволить в цікавій формі оволодіти або повторити основи всіх
цих шкільних дисциплін, що мають до технології найбезпосередніше відношення.
Адже технологія як наука – це історія матеріальної культури, це енциклопедія
розвитку людської цивілізації.
Друге, це огляд спеціальної педагогічної літератури з методичних основ
проектної діяльності, з обов’язковим конспектуванням цікавих і навчальних думок
учених-педагогів і складанням бібліографії.
Третє, це створення банку тем творчих проектів, заснованого на практичних
можливостях шкільних майстерень. Цьому сприяє огляд методичної літератури не
лише з технології, але і з інших предметів.
Четверте, це опанування техніки роботи на комп’ютері: умінням працювати в
програмах «Microsoft Word» і «Microsoft Power Point». Перша дозволить
створювати друкарські роботи, а друга – робити презентації. Даному оволодінню
може допомогти серія навчальних програм «Самовчитель Teach Pro», видана фірмою
«1 С». Для учителів обслуговуючої праці може бути корисним самовчитель
роботи на компютері [2]. Корисно оволодіти роботою в інформаційній мережі «Інтернет».
Проте для ефективної роботи в цій мережі необхідно знати адреси
Інтернет-сайтів, які можна знайти на сторінках спеціальних каталогів [3].
Необхідно складати власні каталоги Інтернет-сайтів.
П’яте, вивчити і оволодіти роботою в спеціальній графічній програмі
«КОМПАС», що дозволяє робити конструкторські креслення на екрані монітора, які
потім можна копіювати за допомогою принтера. Вчитель технології в області
використання інформаційних технологій має бути на рівні, а краще – вище за
рівень своїх учнів. Сучасні діти виховуються телебаченням, тому у них в
більшості розвинене відео- сприйняття. Вони краще сприймають зорову інформацію,
яка багато разів повторюється, супроводжується короткими висловами, чим
монотонна розповідь вчителя протягом уроку, тому така увага і приділяється
комп’ютерним технологіям в навчанні.
Процес самоосвіти, звичайно, безмежний, і кожен вчитель може і повинен
вибрати для себе індивідуальну освітню траєкторію свого професійного зростання,
яка не закінчується жирною крапкою, а продовжується на протязі всієї його
професійної діяльності.
Література:
1. Крылова Н. Б.
Образовательная деятельность школьника и педагога в контексте результатов
международного теста PISA: диалог с воображаемым оппонентом / Н. Б. Крылова // На
перекрестках педагогики и психологии: сборник научных трудов. – Ульяновск,
2006.
2. Пастернак Е. «Компьютер для женщин» (Научитесь не бояться своего
компьютера!) / Е. Пастернак. – СПб.: Питер, 2005.
– 352 с.
3. Каталог
материалов Интернет-сайтов к учебным дисциплинам: информационно-методический
сборник. Выпуск №1.– УИПК ПРО, 2007.