Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки фахівців

Назарук В. Л.

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Вплив здоров’язбережувальних технологій на формування культури здоров’я майбутніх лікарів

У сучасних умовах розвитку суспільства технологічність стає вирішальною характеристикою організації навчально-пізнавальної діяльності студента та передбачає перехід на якісно новий ступінь його професійної підготовки.

Ми погоджуємось з Л. Тіхоміровою, яка стверджує, що важливість і значущість будь-якої технології полягає в тому на скільки вона є здоров’язбережувальною. Дослідниця розглядає здоров’язбережувальні технології (ЗТ) не як самостійні, а як необхідну умову та якісну характеристику освітніх технологій [4]. Поділяє ці погляди й А. Мітяева, яка поняття «здоров’язбережувальні освітні технології» визначає, як поєднання методів, прийомів і принципів, педагогічної роботи, які доповнюючи традиційні технології навчально-виховного процесу, наділяють його ознаками
здоров’язбереження [1, 100].

На думку Ю. Палічука, здоров’язбережувальна технологія містить у собі сприятливі умови навчання студента у вищому навчальному закладі, що передбачають відсутність стресу, адекватність вимог і методик навчання та виховання, їх раціональну організацію [2, 69]. Н. Смирнов здоров’язбережувальні технології визначає, як систему психолого-педагогічних та організаційних методів, прийомів і технологій, спрямованих на охорону і зміцнення здоров’я студентів, формування в них культури здоров’я. Науковець пропонує таку класифікацію здоров’язбережувальних технологій: здоров’язбережувальні освітні технології, фізкультурно-оздоровчі, медико-гігієнічні та екологічні здоров’язбережувальні технології, технології забезпечення безпеки життєдіяльності [3, 21].

Таким чином концептуально обґрунтована здоров’язбережувальна технологія – є перспективним напрямом і надійним фундаментом для формування нового погляду на систему вищої освіти.

Ураховуючи значний інтерес з боку науковців та актуальність проблеми використання здоров’язбережувальних технологій, у нашому дослідженні використовувалися наступні ЗТ:

– технологія проведення занять з фізичного виховання в природних умовах (парк, лісосмуга, берег річки чи озера). Практика свідчить, що заняття просто неба серед зелених насаджень і мальовничих пейзажів сприяють підвищенню емоційного тонусу та загартуванню організму, зміцнюють здоров’я та реалізують потребу майбутніх лікарів у спілкуванні з природою. Заняття з фізичного виховання (як і інші форми занять фізичними вправами) часто називають заняттями здоров’я, коли ж вони проводяться на свіжому повітрі та в природних умовах, їх оздоровчий вплив підвищується в декілька разів;

– технологія емоційної підтримки майбутніх лікарів (на основі використання музики на заняттях з фізичного виховання). Спеціальні фізіологічні дослідження виявили позитивний вплив музики на нервову, серцево-судинну, дихальну, імунну та інші системи організму людини. Практикою доведено, що впливаючи на фізіологічні процеси організму людини, музика сприяє підвищенню амплітуди дихання, легеневої вентиляції, емоційного тонусу, покращує працездатність, викликає реакції, пов’язані зі змінами системи кровообігу та дихання, пришвидшує процес навчання руховим діям тощо. Виконання фізичних вправ під музику привчало студентів до відчуття ритму, такту, розміру, висоти звуків та форм музичних композицій. Переконані, що хороше засвоєння цих музичних елементів значно допоможе майбутнім лікарям і в їхній професійній діяльності;

– технологія самооздоровлення, що передбачає організацію самостійної роботи студентів у напрямі формування культури здоров’я. Для ефективного самооздоровлення майбутні лікарі проводили цілеспрямовану роботу у цьому напрямі використовуючи наступні засоби: комплекси вправ для профілактики порушення зору та запобігання комп’ютерного синдрому, ходіння босоніж, комплекси вправ ранкової гігієнічної гімнастики та самомасаж.

Зважаючи на актуальність досліджуваної проблеми, слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих технологій в процес фізичного виховання майбутніх лікарів сприятиме формуванню у них культури здоров’я. Показниками цього процесу є: піднесення емоційного стану майбутніх лікарів, більш якісне виконання ними фізичних вправ, підвищення їхньої рухової активності, розвиток почуття краси і естетики, формування інтеграційних зв’язків та ін. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у висвітлені результатів наукової роботи.

Література:

1. Митяева А. М. Здоровьесберегающие педагогические технологии : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / А. М. Митяева. – М. : Академия, 2008. – 192 с.

2. Палічук Ю. І. Педагогічні здоров’язбережувальні технології в системі підготовки фахівців економічного профілю : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. / Палічук Юрій Іванович. – Тернопіль, 2011. – 215 с.

3. Смирнов Н. К. Здоровьесберегающие образовательные технологии и психология здоровья в школе / Н. К. Смирнов. – 2-е изд. – М. : АРКТИ, 2006. – 320 с.

4. Тихомирова Л. Ф. Теоретико-методологические основы здоровьесберегающей педагогики : монография / Л. Ф. Тихомирова; под ред. М. И. Рожкова. – Ярославль, 2004. – 240 с.