Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

 

К.мист. Васильєва Л.Л.

Миколаївський національний університет ім.В.О.Сухомлинського, Україна

Впровадження проектних технологій в художньо-педагогічну підготовку вчителя музичного мистецтва

 

         Методом проектів в сучасній педагогічній науці називають освітню технологію, спрямовану на здобуття знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку [1, 6, 12, 13].

У вітчизняній і зарубіжній педагогіці питанню особливостей проектної педагогічної технології присвячували свої праці К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков, Р.Курбатов, О.Онопрієнко, Н.Пахомова, О.Пехота, Є.Полат, Г.Селевко, Н.Тарасова, С.Шевцова та інші [2, 8, 10, 11, 14].

         У сучасних умовах вищої школи метод проектів трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою студенти набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів [9]. Незважаючи на достатнью розробленість теорії та методології застосування пректної технології у вищій школі, питання ефективності застосування проектних технологій в художньо-педагогічній підготовці вчителів музичного мистецтва не знайшло до сьогодні повного висвітлення [7].

         Мета статті: експериментальна перевірка ефективності використання проектної технології в процесі музичної підготовки вчителів музичного мистецтва.

         Завдання статті: висвітлити проект “Святкування 50-річчя спеціальності «музичне мистецтво» ННІПО МНУ ім.В.О.Сухомлинського”, дослідити ступінь активності студентів-музикантів в заходах проекту, проаналізувати вплив участі студентів в проектній діяльності на показники їхньої навчальної успішності з музичних дисциплін.

Нижче наведемо стислу характеристику Проекту «Святкування 50-річчя спеціальності «музичне мистецтво» у МНУ ім.В.О.Сухомлинського» за схемами, які рекомендують науковці [3, 4, 5].

Обраний проект складався з трьох рівнів:

·        керівники (автори, організатори),

·        координатори,

·        виконавці.

Типологія проекту:

·        за характером координації — відкритий,

·        за кількістю учасників – колективний,

·        за характером контактів – регіональний,

·        за тривалістю виконання – довгостроковий (вересень 2012 – грудень 2014р.).

         Даний проект може бути визначений як багатоскладний: залежно від етапу проектної діяльності учасники могли переходити з рівня на рівень, різні напрямки діяльності в рамках роботи над проектом реалізовувалися протягом різних періодів, в одному з напрямків проектної діяльності приймали участь магістранти.

         Проект складався з чотирьох напрямків діяльності. Перший напрямок, науково-історичний, склали: написання магістерських робіт, в яких висвітлювалися досягнення викладачів-музикантів, що в різні часи працювали на кафедрі музичного мистецтва за різними музичними спеціалізаціями (народні інструменти: баян, акордеон; струнні народні інструменти; фортепіанна школа; загальномистецький напрямок); написання колективної монографії з історії спеціальності; науково-практичний семінар «Пріоритетні напрямки підготовки вчителя музичного мистецтва: від теорії до практики», (Миколаїв, 23 жовтня 2014р.) з випускниками спеціальності «Музичне мистецтво» - переможцями всеукраїнських конкурсів «Вчитель року».

         Другий, концертний напрямок, склали: концерти фортепіанної, народних інструментів, вокально-хорової секцій; звітні концерти колективів кафедри (вокального ансамблю “Сленг” (керівник — С.Гмиря), ансамблю народних інструментів (керівник — заслужений діяч мистецтв України Ю.Шевченко), хору “Барви” (керівник — І.Парфентьєва)); концерт випускників та їхніх творчих колективів, заключний святковий концерт.

         Третій напрямок ми визначили як конкурсний. Кафедра музичного мистецтва ННІПО МНУ ім.В.О.Сухомлинського щорічно проводить 4 регіональних конкурси для обдарованої молоді: конкурс хорових колективів «Золоті голоси»; конкурс вокалістів та виконавців на народних інструментах  «Музика душі»; фортепіанний конкурс «Ludus Royalis»; конкурс естрадних виконавців “Student's music fest”. 2014 року ці конкурси відбулися під знаком ювілею.

         Четвертий напрямок проекту склали творчі зустрічі з відомими випускниками та їхніми колективами: заслуженим артистом України Олександром Сичьовим; Анною Олєйніковою – автором дитячих пісень, що входять до програми з музичного мистецтва, рекомендованої Міністерством освіти і науки України; із Заслуженим діячем культури України, професором, завідувачем кафедри музичного мистецтва Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв, керівником хору імені Миколи Аркаса Омеляном Шпачинським.

         Зрозуміло, що не в усіх напрямках діяльності загального проекту студенти кафедри могли приймати активну участь. Тому для подальшого аналізу ми відібрали концерти секцій і класів окремих викладачів, концерти творчих колективів кафедри, творчу зустріч з А.Олєйніковою, заключний святковий концерт.

         На першому етапі ми з’ясовували, наскільки студенти різних курсів активно приймали участь у заходах. Вибірку дослідження склали студенти 1 – 5 курсів спеціальності «музичне мистецтво», загальною кількістю 111 осіб (таблиця 1).

Таблиця 1

Розподіл студентів виборки по курсах

Курс

1

2

3

4

5

Всього

Загальна кількість студентів

27

24

23

24

13

111

 

Наявний масив даних дозволив виділили три рівня активності студентів: низький (зовсім не приймали участь в проектній діяльності), середній (приймали участь в 1-2 заходах), високий (приймали участь в 3-4 проектах) (таблиця 2).

Таблиця 2

Ступінь активності студентів за курсами

курс

Загальна кількість студентів

Кількість заходів

 

 

0

%

1-2

%

3-4

%

1

27

8

7

17

63

2

30

2

24

2

9

20

83

2

8

3

23

1

4

14

61

8

35

4

24

3

12

11

46

10

42

5

13

1

8

2

15

10

77

Всього

111

15

13%

64

58%

32

29%

 

 

З таблиці видно, що ступінь активності студентів у заходах Проекту «Святкування 50-річчя спеціальності «Музичне мистецтво» у МНУ ім.В.О.Сухомлинського» збільшується від курсу до курсу. З одного боку, це можна пояснити підвищенням рівня фахової підготовки студентів старших курсів, що дозволяє викладачам активніше залучати їх до різних видів творчої роботи, а з іншого боку – зростанням їхнього інтересу до проектної діяльності.

Далі ми проаналізували навчальні досягнення студентів з дисциплін художньо-педагогічної підготовки (основний музичний інструмент, додатковий музичний інструмент, акомпанемент та імпровізація, історія української музики, історія зарубіжної музики, музичний фольклор, сольфеджіо, гармонія, теорія музики, аналіз музичних творів, світова художня культура, постановка голосу, диригування, оркестровий клас, хоровий клас, методика музичного виховання) за результатами навчання в першому семестрі 2014-2015 навчального року (протягом цього періоду проектна діяльність кафедри була найактивнішою). В залежності від курсу, кількість навчальних дисциплін коливалася від 7 до 9.

Наявний масив даних щодо середніх балів, дозволив виділили три рівня успішності студентів: низький (задовільно, 50-64 бали), середній (добре, 65-79 балів), високий (дуже добре, відмінно, 80-100 балів) (таблиця 3).

Таблиця 3

Успішність студентів з дисциплін художньо-педагогічної підготовки

в другому семестрі 2014-2015 н.р.

курс

Загальна кількість  осіб

Рівень успішності

 

 

низький

%

середній

%

високий

%

1

27

12

44,4

9

33,3

6

22,3

2

24

9

37,8

9

37,8

6

25.4

3

23

7

30,1

11

47,3

5

22,6

4

24

5

21,0

13

54,6

6

24,4

5

13

3

23,2

5

38,4

5

38,4

 

Відзначимо три тенденції. Перша – майже незмінна кількість студентів, які навчаються успішно. Це можна пояснити їхніми психологічними особливостями, і припустити, що вони навчалися б успішно не зважаючи на те, яку саме технологію навчання використано для їхньої фахової підготовки.

Друга тенденція – певна кількість студентів, що мають низький рівень навчальних досягнень, не зважаючи на тенденцію до зменшення, все ж таки  залишається. На наш погляд, це можна пояснити загальним не інтересом до спеціальності, за якою вони здобувають освіту.

Третя тенденція – зменшення кількості студентів, що мають низькі бали і, відповідно, збільшення кількості студентів, які починають отримувати вищі бали. На нашу думку, це є доказом ефективності впровадження проектних технологій і процес їхньої фахової підготовки.

Результати порівняння успішності студентів з рівнем їхньої активності в проекті «Святкування 50-річчя спеціальності «Музичне мистецтво» у МНУ ім.В.О.Сухомлинського» представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Порівняння результатів успішності студентів з рівнем їхньої активності

в проекті "50-річчя спеціальності «Музичне мистецтво»"

 

курс

всього

 

1

2

3

4

5

 

 

осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

%

рі-вень ус-пішнос-ті

низький

12

44,4

9

37,8

7

30,1

5

21,0

3

23,2

36

32,4

 

середній

9

33,3

9

37,8

11

47,3

13

54,6

5

38,4

47

42,3

 

високий

6

22,3

6

25,4

5

22,6

6

24,4

5

38,4

28

25,3

сту-пінь ак-тив-нос-ті

низький

8

7

2

9

1

4

3

12

1

8

15

13

 

середній

17

63

20

83

14

61

11

46

2

15

64

58

 

високий

2

30

2

8

8

35

10

42

10

77

32

29

 

         Отже, в усіх курсах спостерігається чіткий взаємозв’язок середнього та високого ступеню активності в проектній діяльності студентів з середніми та високими показниками успішності. Наявна також ситуація високої активності в проектах при низькій навчальній успішності (4 курс). Спостерігається кореляція між збільшенням активної участі в проектах кафедри та підвищенням рівня успішності студентів.

Отримані дані свідчать про доцільність застосування методу проектів в процесі фахової підготовки вчителя музичного мистецтва.

         Тким чином, експериментальним шляхом доведено, що активна участь студента, майбутнього вчителя музичного мистецтва, у проектній діяльності протягом опанування художньо-педагогічних дисциплін в процесі навчання у ВНЗ, є запорукою підвищення рівня навчальних досягнень, що в свою чергу, віддзеркалює ключову ідею навчання у сучасній вищій школі: надання студенту можливості вибору для себе, як суб’єкта діяльності власного способу просування до мети. Участь у проектній діяльності спонукає студента- музиканта виявити інтелектуальні здібності, моральні та комунікативні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями та вміннями, здатності до самоосвіти і саморегуляції.

Література:

1.     Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості /Осмоловський А., Василенко Л. //Шлях освіти. – 2000. - №2. – С.34-37.

2.     Енциклопедія навчальних технологій/Г.К.Селевко//.-К.,2006.-453с.

3.     Інноваційні педагогічні технології. Навчальний посібник – К.: Академвидав, 2004. – 351с.

4.     Інноваційні педагогічні технології. Підручник/І.М.Дичківська.-2-ге видання, доповнене.-К., 2012.-448с.

5.     Інноваційні процеси – підґрунтя проектування нових освітніх технологій/В.Пінчук//Освіта і управління.-т.2-№3-1998.-С.88-97.

6.     Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології: колективна монографія - К.: Атіка, 2005. - 252 с.

7.     Метод проектів в образотворчому мистецтві. Методичний посібник/К.: центр «Педагогічний пошук», 2006.-160с.

8.     Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти. / Под ред. Є.С.Полат. - К., 2000. - 356с.

9.     Освітні технології: методичний аспект/Сисоєва С.О.//Професійна освіта:педагогіка і технологія.-К., 2000.-С. 351-365.

10. Освітні технології. Навчально-педагогічний посібник/ О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська; За загальною редакцією О.М.Пєхоти-К.: А.С.К., 2001.-256с.-

11. Основы педагогической технології. Учебно-практическое пособие / В.Ю.Питюков. -М.,1997.-210с.

12. Пахомова Н.Ю. Проектне навчання - що це? / / Методист. - № 1. - 2004. - С.42.

13. Педагогічна технологія/І.Ф.Прокопенко, В.І.Євдокимов.- Харків,1995.-167с.

14.  Педагогические технологии: учебное пособие / Авт.сост. Т.П.Сальникова.-М.: ТЦ Сфера, 2008.-128с.