Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного процесса

К. пед. н. Осіпцов А. В.

Маріупольський державний університет, Україна

СУТНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИХОВАННІ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

В сучасних умовах особливо актуалізується ця соціально-культурна проблема на рівні діяльності класичних університетів України, в умовах яких молоді люди соціально-ціннісно самовизначаються, формують духовно-естетичні, морально-етичні, громадянські, професійно-трудові ознаки особистості. Навчання у вищому закладі освіти – це стан освіти, виховання, соціальної ідентифікації, коли молода людина здійснює свідомий вибір життя у відповідності до морально-етичних, духовно-естетичних та фахових ідеалів

Педагогічний формувальний експеримент ми здійснювали за допомогою експериментального проектування педагогічної технології виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету, соціально-педагогічних умов її ефективного впливу на суб’єкта вищої професійної освіти. Організаційні засади формувального педагогічного експерименту базувалися на низці наступних гносеологічних дій:

- філософсько-педагогічне визначення загальнолюдських цінностей, їх сутності та структури;

- психолого-педагогічне визначення мети навчально-виховного процесу, спрямованого на виховання загальнолюдських цінностей, у студентів класичного університету, розбудова його теоретичної моделі та обґрунтування критеріальної бази дослідження;

- обґрунтування структури інноваційного освітньо-виховного середовища вищого навчального закладу як ефективного соціального простору, ефективної реалізації педагогічних технологій та психолого-педагогічних умов продуктивного виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету;

- проведення констатувального експерименту, результати якого дозволили на інформаційно-метричному рівні зафіксувати наявність педагогічної проблеми виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету, встановити рівень сформованості цього аксіологічного явища;

- логіко-когнітивне визначення та психолого-педагогічне обґрунтування структури педагогічної технології виховання загальнолюдських цінностей у студентської молоді на рівні оптимальних інтерактивних, суб’єкт D суб’єктних та самостійних форм організації професійної освіти (цільові, ціннісні, технологічні, організаційно-управлінські, інструментальні, процесуальні, мотиваційно-потребнісні, соціалізуючі аспекти тощо), на засадах яких формується особистість майбутнього фахівця;

- встановлення шляхом психолого-педагогічної діагностики вихованості загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету рівня ефективності експериментальної педагогічної технології виховання вищезазначеного феномену.

Викладені гносеологічні засади нашої експериментальної діяльності забезпечувалися дослідницькою функцією формуючого експерименту, яка у повному обсязі реалізувалася за умови [3, с. 284–285]:

- нашого активного впливу на особистість студента класичного університету, який передбачав в процесі формувального експерименту виховання загальнолюдських цінностей у студентів та системне врахування їх індивідуальних особливостей;

- експериментального впливу педагогічної технології вищезазначеної спрямованості, який базувався на системному врахуванні сутності особистості студентів (I – V курси навчання), закономірностей їх розвитку, фахової освіти, ціннісних орієнтацій в суспільному житті, на засадах яких в умовах формувального експерименту здійснювалися цілеспрямовані зміни, виховання загальнолюдських цінностей в духовно-етичній структурі суб’єктів дослідження;

- базової організаційно-гносеологічної характеристики формувального експерименту, якою була системна єдність поведінки, освітньо-виховної діяльності студентів і процесів формування їх особистості; при цьому вони усвідомлювали, що формування морально-етичної культури, вчинків, дій, поведінки людини в цілому є вихованням її особистісних цінностей, духовних, соціальних орієнтацій.

Організаційно-гносеологічні засади формування експерименту включили низку спеціальних принципів (гуманізму, педагогічного оптимізму, об’єктивності, науковості, системності, емерджентність, детермінізму, розвитку, єдності свідомості, самосвідомості й поведінки, діяльності, індивідуального та особистісного підходу до суб’єкта експериментального виховання), які відображають та регламентують логіку нашого дослідження.

За результатами констатуючого експерименту ми сформували низку контрольних та експериментальних груп студентів I – V курсів навчання:

- I-й курс навчання: контрольна група (КГ) численністю 200 осіб, експериментальна група (ЕГ) кількістю 578 осіб;

- II-й курс навчання: контрольна група у складі 300 осіб, експериментальна група кількістю 592 особи;

- III-й курс навчання: контрольна група у складі 200 осіб, експериментальна група нараховувала 343 особи;

- IV-й курс навчання: контрольна група включала 250 осіб, експериментальна група – 645 осіб;

- V-й курс навчання: контрольна група складалася з 300 осіб, експериментальна група нараховувала 655 осіб.

Контрольна та експериментальні групи за критерієм достовірності відмінностей Вілкоксона-Манна-Уітні [7] укомплектовані як однорідні.

Студенти контрольної та експериментальної груп освітньо-виховну діяльність здійснювали за розкладом навчального процесу факультетів Маріупольського державного університету у тій кількості, яка була запланована кафедрами. Позааудиторні форми виховної діяльності студентів теж здійснювалися за розкладом факультетів у запланованому обсязі. Студенти контрольних груп здійснювали навчально-виховну діяльність за традиційним змістом навчальних програм та навчально-методичних комплексів дисциплін їх фахової підготовки, залишався для них і традиційний зміст позааудиторних виховних занять. Студенти експериментальних груп при тій самій кількості навчальних та позааудиторних виховних занять отримували вплив педагогічної технології формування загальнолюдських цінностей, які впроваджувалися в освітньо-виховне середовище вищого навчального закладу поетапно.

Викладачі кафедр університету у кількості 211 осіб виконували функції експертів ефективності експериментальної педагогічної технології виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету. З них 54 мали науковий ступінь доктора наук (різної наукової спеціальності), професора та 154 особи – ступінь кандидата наук і вчене звання доценту (різних наукових спеціальностей). В умовах формувального експерименту, який здійснювався протягом 2013–2015 років, 80% професорсько-викладацького складу МДУ приймали участь в експериментальному впровадженні педагогічної технології виховання загальнолюдських цінностей у студентів вищезазначеного вищого навчального закладу. У зв’язку з організацією формувального експерименту на базі МДУ 201 викладач опанував у формі пропедевтичної підготовки експериментальну педагогічну технологію виховання загальнолюдських цінностей у студентів університету. Інноваційні елементи та технологію в цілому викладачі використовували як в особистісних навчально-виховних курсах фахової підготовки студентів певного курсу навчання, так і в умовах позааудиторних занять та заходів виховання загальнолюдських цінностей у майбутніх фахівців.

Отже, організаційна, теоретична та експериментальна сутність дослідження була реалізована у наступні чотири хронологічно визначенні етапи:

- I-й етап забезпечив системний аналіз сучасних теоретичних, методологічних засад проблеми виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету. В умовах цього етапу була досліджена феноменологія загальнолюдських цінностей у філософському, соціальному, педагогічному та психологічному дискурсі; сформульована теоретична і методологічна передумова дослідження вищезазначеного феномену; визначена сутність та структура системи загальнолюдських цінностей;

- II-й етап забезпечив формування концептуальних основ виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету, які включали: визначення культурних детермінант сучасної освіти; обґрунтування теоретичної моделі виховання цього феномену у студентів вищого навчального закладу; розробку критеріальної бази дослідження сформованості загальнолюдських цінностей у студентської молоді; обґрунтування системи закономірностей, принципів, психолого-педагогічних умов продуктивного виховання вищезазначених цінностей у суб’єкта вищої професійної освіти;

- III-й етап забезпечив аналіз сучасного стану виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету. Завданнями етапу були: структурування освітньо-виховного середовища університету як відкритої педагогічної системи виховання загальнолюдських цінностей у його студентів; розробка психолого-педагогічної методики діагностики вихованості загальнолюдських цінностей у суб’єкта вищої професійної освіти; реалізація констатувального експерименту, що спрямовувався на дослідження стану вихованості загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету, їх ціннісних орієнтацій з метою визначення системоутворюючого фактору системи виховання вищезазначеного феномену, проективної розробки його інноваційної педагогічної технології;

- IV-й етап забезпечив реалізацію формувального експерименту який включав: організацію та його етапне планування; обґрунтування науково-методичного забезпечення, етапного контролю ефективності педагогічної технології виховання загальнолюдських цінностей у студентів вищого навчального закладу; обґрунтування системних атрибутів педагогічної технології вищезазначеного спрямування; обґрунтування етапів впливу педагогічної технології в освітньо-виховному (соціокультурному) інтерактивно структурованому середовищі університету (мотиваційно-підготовчий, мотиваційно-формуючий, мотиваційно-рефлексивний етапи). В завершальній фазі цього етапу здійснили: аналіз; когнітивно-логічну інтерпретацію емпіричних результатів дослідження; їх узагальнення та формулювання висновків і рекомендацій щодо впровадження в освітньо-виховну практику.

Організаційно-гносеологічна сутність етапної структури дослідження реалізовувалася протягом 2010–2015 рр. на основі сучасних та адекватних методів дослідження, що рекомендовані такими відомими вченими в галузі педагогіки, психології, соціальної педагогіки, теорії цінностей, теорії та методики виховання, як В. Аршинов [1], В. Бездухов [2], С. Бубнова [4], М. Гончаренко [5], Н. Кузьмина [6], В. Михеєв [7], В. Сопов [8], Л. Сохань [9], В. Тюхтін [10], Х. Хекхаузен [11], Г. Шевченко [12], які переконливо доводять на теоретичному, методологічному та експериментальному рівнях необхідність комплексного підходу в дослідженні людської особистості, закономірностей і психолого-педагогічних, соціально-культурних умов її виховання. При цьому вищеназвані науковці аргументовано наголошують, що такий методологічний підхід обумовлений положеннями концепції комунікативної сутності особистості, яка полягає у важливості соціальної ситуації, що детермінує її мислення, ціннісні орієнтації, поведінку, діяльність, соціально-ціннісне самовизначення та самореалізацію. У зв’язку з викладеною аргументацією реалізація етапів дослідження здійснювалася шляхом використання наступних методів:

- теоретичні методи: метод системного та концептуально-порівняльного аналізу, за допомогою якого сутнісно та структурно зіставлялися наявні в філософській, психологічній і соціально-педагогічній літературі теоретичні підходи до визначення й обґрунтування теоретичної моделі, концептуальної основи виховання системи загальнолюдських цінностей у студентської молоді; метод структурно-системного аналізу аксіологічних систем, застосування якого дало змогу визначити сутність, структуру феномену загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету, побудувати прогностичну модель «студент класичного університету – носій загальнолюдських цінностей», а також виявити закономірності та систематизувати принципи виховання цих цінностей у студентської молоді; метод моделювання, який дозволив проективно побудувати візуалізовані моделі, гносеологічні образи інноваційного освітньо-виховного середовища університету, його інтерактивної педагогічної технології цілеспрямованого виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету; метод мисленого (уявного) експерименту, що на різних етапах дослідження та практичного впровадження експериментальної технології дозволяв студентам експериментальних груп здійснювати самооцінку, самоаналіз, критично-конструктивну рефлексію проміжних результатів і висновків, профілактику освітньо-виховних фрустрацій;

- емпіричні методи: психолого-педагогічна методика діагностики вихованості загальнолюдських цінностей за поведінково-когнітивним, поведінково-аксіологічним, поведінково-праксіологічним та поведінково-мотиваційним критеріями, які забезпечили визначення ціннісних орієнтацій студентів класичного університету на рівні співвідношення «цінності-цілі» та «цінності-засоби» в професійній освіті; констатувальний та формувальний педагогічні експерименти щодо ефективності впровадження педагогічної технології виховання вищезазначеного аксіологічного феномену; методи спостереження, анкетування, тестування, бесіди, реєстрація емпіричних результатів, самооцінки та оцінки експертів, аналіз планів виховної роботи факультетів МДУ, індивідуальних планів професорсько-викладацького складу кафедр МДУ; також на кожному етапі дослідження отримані емпіричні данні опрацьовувалися з метою їх теоретичної інтерпретації методами математичної статистики.

Отже, викладені організаційно-гносеологічні основи експериментальної діяльності дозволяють обґрунтувати науково-методичне забезпечення педагогічної технології виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету, яке випливає з цілісного підґрунтя методологічних засад дослідження, що включають його концептуальні положення, методи, психолого-педагогічні умови, принципи, закономірності, детермінанти виховання загальнолюдських цінностей у студентів класичного університету.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аршинов В. И. Идеи синергетики и теория воспитательных систем / В. И. Аршинов, М. Ю. Усманова // Моделирование воспитательных систем: теория – практике : сб. науч. ст. / под ред. Л. И. Новиковой, Н. Л. Селивановой. – Москва : Изд-во РОУ, 1995. – С. 39–45.

2. Бездухов В. П. Нравственно-ценностная сфера студента: диагностика и формирование : моногр. / В. П. Бездухов, Т. В. Жирнова. – Москва : Моск. психол.-соц. ин-т, 2008. – 202 с.

3. Бех І. Д. Виховання особистості : підруч. для студентів вищих навч. закладів / І. Д. Бех. – Київ : Либідь, 2008. – 848 с.

4. Бубнова С. С. Методика диагностики индивидуальной структуры ценностных ориентаций личности / С. С. Бубнова // Методы психологической диагностики / под ред. А. Н. Воронина. – Москва, 1994. – Вып. 2. – С. 144–157.

5. Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров’я особистості : навч. посібник для проведення практ. занять / уклад. М. С. Гончаренко, Е. Т. Карачинська, В. Є. Новікова. – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2006. – 157 с.

6. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования / Н. В. Кузьмина. – Ленинград : ЛГУ, 1980. – 172 с.

7. Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике : науч.-метод. пособие / В. И. Михеев. – Москва : Высш. шк., 1987. – 200 с.

8. Сопов В. Ф. Морфологический тест жизненных ценностей: руководство по применению / В. Ф. Сопов, Л. В. Карпушина ; ред. Б. М. Петров, И. Н. Сидоров. – Самара : СамИКП, 2002. – 56 с. – (Библиотека практического психолога).

9. Сохань Л. В. Искусство жизнетворчества Предназначение. Жизнетворчество. Судьба: Социологические очерки, социально-психологические эссе, интервью, глоссарий / Л. В. Сохань. – Киев : Издат. дом Дмитрия Бураго, 2010. – 576 с.

10. Тюхтин В. С. Отражение, системы, кибернетика / В. С. Тюхтин. – Москва : Наука, 1972. – 256 с.

11. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность Мотивация и деятельность / X. Хекхаузен. – 2-е изд. – Санкт-Петербург : Питер ; Москва : Смысл, 2003. – 860 с. – (Серия «Мастера психологии»).

12. Шевченко Г. П. Естетичне виховання у вищих навчальних закладах України у сучасний період / Г. П. Шевченко, Х. М. Джабер. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2004. – 208 с.