Педагогічні науки/3. Методичні аспекти виховного процесу

К.п.н. Ремізанцева К.О.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

Створення гендернонейтрального клімату в аудиторії

Інтеграція гендерного підходу в новітню систему вищої освіти є необхідною, оскільки гендерна збалансованість є одним із індикаторів визнання будь-якого суспільства як розвиненої держави. Саме тому сьогодні постає загальна необхідність забезпечення гендерної рівності в нашому суспільстві, що вимагає нового світогляду, відповідно до якого стереотипне сприйняття жінок і чоловіків має бути замінене ідеєю розвитку їхнього особистісного потенціалу. Тому, діяльності сучасного викладача вищої школи передбачає створення гендернонейтрального клімату в аудиторії, який передбачає наявність сприятливих умов в навчанні для всіх студентів незалежно від статі, національної належності, фізичних вад тощо. Це можливо зробити через аудиторний матеріал, засоби масової інформації, комп’ютерне забезпечення, використання Інтернету, через різноманітні викладацькі стратегії та нові методи й форми викладання, які передбачають урахування потреб студентів обох статей.

Для досягнення цієї мети, передусім викладачу необхідно розробляти таку навчальну стратегію, яка б ураховувала потреби студентів обох статей, а також представників етнічних груп. Отже, кожна частина навчального плану повинна мати антисексистський та полікультурний компонент, включаючи внесок і перспективи жінок, представників національних меншостей, людей із фізичними вадами, а також людей різного віку. Також на заняттях необхідно забезпечувати рівнозначну увагу та однакову кількість питань до всіх студентів, незважаючи на їх стать і національну належність.

Відмітимо, що викладач відіграє значну роль у гендерній адаптації студентів (уміння зберігати власну культурну й гендерну ідентичність на фоні стрімкого розвитку культури) в університетському середовищі, тому, сучасному викладачу необхідно вміти обирати та використовувати різноманітність взаємодій і навчальних стилів (демократичний, авторитарний та інші) у залежності від статі студентів і для сприяння самоактуалізації тих, хто навчається, та їх ефективного міжособистісного та міжгрупового спілкування.

Не менш важливе місце у створенні гендернонейтрального клімату в аудиторії посідає знання та використання викладачем основ конфліктології. Згідно з тлумачним словником конфліктологія – це наука, яка спрямована на вивчення складних проблем духовно-психологічного розвитку народів, індивідів, функціонування в рамках загальноприйнятих у суспільстві норм, принципів, законів. Оскільки конфлікти наявні в усіх сферах життєдіяльності людини, індивіда, особистості, груп людей, то й конфліктологія має безпосередній зв'язок з психологічними й педагогічними науками. З педагогічного погляду конфліктологія – це сфера наукових психолого-педагогічних знань про шляхи, способи та засоби передбачення, запобігання й подолання суперечностей, що виникають у навчально-виховному процесі та подальшому житті [1, с. 145].

Якщо проаналізувати конфліктологію з точки зору гендерної проблематики, ми можемо зазначити, що врегулювання як міжгрупових конфліктів серед студентів, так і конфліктів студент – викладач буде більш легким за умови розуміння та викорінювання як наявних соціальних, так і гендерних стереотипів. Тобто якщо студенти будуть володіти гендерною чутливістю, то й конфліктів стане менше.

Необхідно також відзначити, що мова, яка використовується протягом занять, має значний вплив на гендерне становлення студентів. Гендернонейтральна мова на відміну від сексистської мови (мова, що дискредитує за ознакою статі) – це використання нейтральних фраз щодо чоловіків і жінок, а також представників етнічних груп. Іншими словами, мова викладача не повинна виділяти кого-небудь зі студентів, вона повинна бути зрозумілою для всіх без винятку. Необхідно також зауважити, що особливу увагу викладач повинен приділяти тій мові, якою спілкуються його студенти, коригувати її та перебудовувати на гендернонейтральну. Такий підхід, безсумнівно, сприяє подоланню гендерних стереотипів щодо існування чоловічих і жіночих професій, переважності чоловічої статі над жіночої, упередженого ставлення до представників національних меншин тощо.

Тобто можна зробити висновок, що використання гендернонейтральної мови (мова, яка не дискредитує за ознакою статі) сприяє доброзичливим відносинам між студентами й викладачем та засвоєнню матеріалу, що вивчається, більш ретельно, а також посідає особливе місце в досягненні антисексистського (гендернонейтрального) клімату в аудиторії.

Литература:

1. Бандурка А. Конфликтология: Учебное пособие для вузов / А. Бандурка, В. Друзь – Харьков: Ун-т внутренних дел, 1997. – 351 с.

2. McCormick T. Creating the Nonsexist Classroom: a Multicultural Approach / T. McCormick. – N.Y.: Teachers College Press, 1994. – 197 pp.

3. Melnick S. Sexism and Language: Two Dimensions / S. Melnick // Multicultural Education: Commitments, Issues and Applications /
Ed. by C. Grant. – Washington DC: Association for Supervision and Curriculum Development, 1977. – P. 60-71.

4. Reilly M. Sexual harassment of university students / M. Reilly, B. Lott, S. Gallogly // Sex Roles. – 1986. – Vol. 15. – No. 7-8 (Oct). – P. 333-358.

5. Sadker M. Is the O.K. Classroom O.K.? / M. Sadker, D. Sadker // Phi Delta Kappan. – 1985a, January. – Vol. 66. – P. 358-361.