Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Погорєлова Л.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Методи евристичного навчання на заняттях з дисциплін харчового профілю

До необхідних складників методичної системи евристичного навчання дисциплінам харчового профілю треба віднести також методи навчання, що активізують пізнавальну діяльність та допомагають організовувати її так, щоб внаслідок такої діяльності студент отримував новий продукт – нові для нього знання та способи діяльності.

Тобто вибір методів навчання залежить, перш за все, від поставлених цілей та задач розвитку, змісту навчального матеріалу, конкретних умов групи, які визначаються рівнем підготовки студентів до сприймання нового, їх пізнавальними потребами, сформованістю навичок та вмінь, саморегуляції.

Крім традиційних методів активного навчання під час навчання дисциплінам харчового профілю ми використовуємо й спеціальні креативні методи евристичного навчання. Розглянемо деякі з методів, які допоможуть забезпечити формування прийомів евристичної діяльності.

Метод придумування - це спосіб створення невідомого студентам раніше продукту в результаті їх творчої діяльності. Метод реалізується за допомогою наступних прийомів: а) заміщення якостей одного об’єкта якостями іншого з метою створення нового об’єкта; б) пошук властивостей об’єкта в іншому середовищі; в) зміни елементів об’єкту та опис властивостей зміненого.

Особливе значення цей метод має під час розробки нової кулінарної продукції, удосконалення процесів та технологій, що існують, поліпшення якості та зниження собівартості готових страв та кулінарних виробів.

Під час застосування даного методу можна скористатись наступними евристичними підказками: «Придумайте оригінальні назви для нових фірмових страв», «Підберіть сировинний набір, що підсилює колір страви», «Уявіть, що змінили кількісний склад рецептури котлет січених, як ці зміни вплинуть на якість (структури) котлет січених?», «Уявіть, що один драглеутворювач замінили іншим більш ефективнішим, як це вплине на структуру желейних виробів?», «Як будуть відрізнятися технологічні властивості бульйону, якщо його посолити відразу або після закипання?»

Метод синектики. За Дж. Гордоном метод синектики базується на застосуванні «мозкового штурму», різного виду аналогій, інверсій, асоціацій.

Так, під час вивчення загальних правил приготування заправних супів широко застосовуються різні види аналогій та асоціацій. Великий асортимент заправних супів краще розглядати застосовуючи порівняльні характеристики, як технології приготування кожної страви, так і фізико-хімічні зміни, що відбуваються під час їхнього приготування.

Для цього обговорюються загальні ознаки проблеми, відсіюються перші розв’язки, генеруються та розвиваються аналогії, використовуються аналогії для розуміння проблеми, вибираються альтернативи, шукаються нові аналогії за допомогою наступних питань: з яких етапів складається технологічний процес приготування заправних супів? Чому під час приготування перших заправних супів всі продукти закладають у киплячу рідину? Чому продукти закладають у визначеній послідовності до бульйону? Який вплив кислих продуктів на розм’якшення картоплі? Для чого пасерують овочі? Чому квашену капусту тушкують окремо? Чому під час тушкування буряку оцет додавати кращу у кінці приготування? Для чого заправні супи заправляють борошняною пасеровкою? Чому спеції додають у кінці приготування перших страв?

Таким чином, розглянуті вище евристичні методи виникли в процесі розв’язування інженерних завдань, що уможливлює формування евристичних умінь майбутніх інженерів-педагогів під час їх застосування. Крім того, використання цих методів викладачем у процесі навчання дисциплінам харчового профілю є передумовою застосування їх студентами під час самостійної роботи. Оскільки дані методи під час генерації ідей стимулюють думку студентів, то в них виникає інтерес, а надалі потреба у самостійному набуванні знань, що сприяє формуванню евристичної діяльності.