студентка ОКР «Бакалавр» Никифоренко Н.І.

Маріупольський державний університет, Україна

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНА «СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА»

У НОВОГРЕЦЬКІЙ МОВІ

Кожен науковець має своє особисте ставлення до суспільства та світу в цілому, що спричиняє появу декількох дефініцій одного терміну. Тому актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю порівняння визначень терміну «соціальна педагогіка» шляхом виявлення дефініцій терміна.

Отже, предмет дослідження – контент терміну «соціальна педагогіка» у новогрецькій мові. Метою дослідження є аналіз дефініцій терміну «соціальна педагогіка» новогрецькими вченими.

За своєю структурою термін «соціальна педагогіка» двокомпонентний, утворений за моделлю прикметник + іменник. Тому, для вірного розуміння терміну необхідно проаналізувати компоненти цього словосполучення.

Термін  «педагогіка» походить від двох грецьких слів: παις, παίδος – дитя, дитина та άγω – веду. У сукупності це означає «той, хто веде дитя». Термін «соціальний» (від лат. socialis) означає суспільний, пов'язаний з життям і відносинами людей у суспільстві [1].

У світовій науковій спільноті термін «соціальна педагогіка» був запропонований німецьким педагогом А. Дістервегом, а введений до наукового обігу П. Наторпом у праці «Соціальна педагогіка».

Проаналізуємо визначення терміна «соціальна педагогіка» грецькими науковцями.

У словнику з соціології Д. Г. Тсаусіс визначає термін «соціальна педагогіка» як галузь соціології, яка вивчає педагогіку як соціальній процес виробництва та передачі знань, соціалізації, соціального розшаровування та навчальних норм (інститутів) у відношенні з іншими соціальними нормами і соціальним комплексом в якому вони функціонують [2, с.161].

Лектор з соціальної педагогіки Янінского університету (Грецька Республіка) С. М. Ніколау відзначає, що соціальна педагогіка, головним чином, розглядає різноманітні відносини між суспільством та освітою, та дозволяє виявити роль школи в соціальній мобільності, а також безпосередню залежність успішного навчання у школі від соціального походження [3, с.9].

Дослідник висуває тезу про те, що оскільки соціальна педагогіка вступає в міждисциплінарні контакти із соціологією освіти та виховання, етикою, соціальною психологією необхідно також розглянути такі терміни як: «соціальна робота», «соціалізація» та «соціальне середовище».

У словнику з соціології Д. Г. Тсаусіс визначає термін «соціальна робота» як наукову та професійну галузь для здійснення соціального забезпечення як на індивідуальному так і на колективному рівні використовуючи методи соціології, психології та інших наук [2, с.143].

На думку Д. Хаджидіму термін «соціалізація» означає процес, за допомогою якого індивід стає членом суспільства та культури цивілізації. За допомогою цього процесу він отримує та знаходить, у певній соціальній системі, пристосованість його також і особистість його [4, с. 24].

У розумінні Д. Г. Тсаусіса, термін «соціалізація» означає процес суспільного відтворення соціальної групи. Та з боку соціального об’єднання, мета соціалізації полягає у перенесенні соціальної спадщини та культури соціальної групи з одного покоління у інше [2, с.152].

Під терміном «соціальне середовище» Д. Хаджидіму розуміє сукупність подразників та видів впливу, які супроводжують людину від народження та до самої смерті. До соціального середовища відносяться нерівність, мова та звичаї [4, с.50].

Таким чином, під час аналізу дефініцій поняття «соціальна педагогіка» було виявлено, що у визначеннях терміну існують деякі відмінності, такі як направленість на соціум в цілому (Д.Г. Тсаусіс та Д. Хаджидіму) та направленість поняття саме на освітній процес (С. М. Ніколау). Також до аналізу були залучені декілька «допоміжних» термінів соціальної педагогіки, які теж мають певні відмінності.

Отже, аналіз дефініцій терміну «соціальна педагогіка» у новогрецькій мові дозволив зробити висновок, що предметом соціальної педагогіки є дослідження всієї суми чинників, як зовнішнього, так і внутрішнього характеру, цілеспрямовано організованих та стихійних, які впливають на процес соціалізації як окремої людини, так і груп людей упродовж усього їхнього життя.

 

Література:

1.                 Сущность и содержание социальной педагогики [Електроний ресурс].- Режим доступу: http://studopedia.net/10_125427_struktura-sotsialnoy-pedagogiki.html

2.                 Τσαούσης Δ. Γ. Χρηστικό λεξικό κοινωνιολογίας.: GUTENDERG –ΑΘΗΝΑ, 1989. – 390 σ.

3.                 Νικολάου Σ.-Μ. Η Κοινωνιολογία της Εκπαίδευσης ως αντικείμενο σπουδών: Έρευνα στις Σχολές Επιστημών Αγωγής, στο: Βήμα των Κοινωνικών Επιστημών τχ. 61, τόμ. ΙΣΤ. – 2012. – 28 σ.

4.                 Χατζηδήμου Δ. «Εισαγωγή στην Παιδαγωγική»: Εκδ. Κυριακίδη. Θεσσαλονίκη, 1991. – 420 σ.