Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб за національним законодавством

Жданова А.А., студентка

Науковий керівник:

Меліхова О.Ю., к.ю.н., доцент

Запорізький національний університет

У сучасних умовах розбудови української державності модернізаційні перетворення відбуваються в різних сферах життєдіяльності суспільства – політичній, економічній, культурній та поєднуються з подоланням певних труднощів, зумовлених перехідним етапом у розвитку країни. Це, в свою чергу, передбачає реформування правової системи України, постійне вдосконалення законодавства, зокрема, і адміністративного права як фундаментальної галузі публічного права.

На сьогоднішній день найбільш дискусійними і не врегульованими на законодавчому рівні є питання, пов’язані з притягненням юридичних осіб до адміністративної відповідальності. Зміна суспільно-політичної ситуації в Україні після набуття нею незалежності спричинили прийняття Верховною Радою України низки законів, якими було передбачено адміністративну відповідальність юридичних осіб. Проте, якщо законами і встановлена адміністративна відповідальність юридичних осіб, то при цьому не визначені загальні правила притягнення їх до відповідальності: порядок провадження в цих справах, оскарження рішень органів, уповноважених накладати стягнення; процедура виконання постанов про накладення адміністративних стягнень; відсутня правова регламентації підстав та приводів для порушення провадження; майже не врегульовані питання адміністративно-процесуального статусу учасників цього провадження.

Юридична особа – організація, суб’єкт права, здатний від свого імені набувати майнові і особисті немайнові права і нести обов’язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді [4].

Одним із дискусійних питань в контексті адміністративної відповідальності юридичних осіб є визначення її вини. На думку В. Стефанюка, І. Голосніченка, М. Михеєнка, вина юридичної особи – це психічне ставлення осіб, які перебувають у безпосередніх організаційно-правових відносинах з нею, причетні до протиправних діянь, виражених в актах юридичної особи, що завдали шкоди суспільним відносинам, порядку управління, та їх наслідків, виявлене у формі умислу або необережності [1].

Кодекс про адміністративні правопорушення, прийнятий у 1984 році, передбачає адміністративну відповідальність лише фізичних осіб. Однак незаперечним фактом є те, що діючим законодавством юридичні особи визнані суб’єктами адміністративної відповідальності. Це пов’язано з процесом приватизації і появою приватного сектора, що зумовило використання державою механізмів адміністратиного впливу на господарюючі суб’єкти.

Як зазначає Д. Бахарах, організації несуть адміністративну відповідальність за те, що порушено, за те, що трапилось, залежно від того винні вони чи ні [2].

Е.Ф. Мосін пише, що в нормативно - правових актах поняття адміністративної відповідальності юридичних осіб застосовується звичайно в поєднанні з адміністративною відповідальністю керівників юридичних осіб.

Адміністративна відповідальність юридичної особи настає за вчинення нею забороненої КУпАП дії чи бездіяльності, яка виконана або санкціонована її керівником чи колективним органом управління, що діяв від імені юридичної особи. Юридичні особи можуть нести адміністративну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених нормами Особливої частини КУпАП.

В Україні інститут відповідальності юридичних осіб стає активно затребуваним і виправданим ще й внаслідок того, що в нашій державі виникає безліч господарюючих суб'єктів (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і.т.д.), які часто не мають, на відміну від державних підприємств, ясної і формально встановленої структури управління, або приховують її.

На підставі аналізу наукової літератури ми можемо виділити наступні особливості юридичних осіб, як суб’єкта адміністративної відповідальності:

а) для визнання якої-небудь особи суб'єктом адміністративної відповідальності необхідна наявність в неї адміністративної правосуб'єктності, що складається із правоздатності, дієздатності й адміністративної деліктоспроможності;

б) суб'єктами адміністративної відповідальності є деліктоспроможні юридичні особи, а також структурні підрозділи цих юридичних осіб, створення яких передбачено законодавством;

Овсянко Д.М. пропонує такі ознаки адміністративної відповідальності юридичних осіб:

- Адміністративна відповідальність юридичної особи, не переслідує мети компенсації матеріального збитку нанесеного державі;

- Адміністративне правопорушення з боку юридичної особи є єдиною підставою настання адміністративної відповідальності, тобто юридичною особою порушене зобов'язання перед державою в цілому, невиконано державний обов'язок, а шкода заподіяна державним інтересам;

- Адміністративна відповідальність юридичних осіб реалізується, як правило, у формі грошового штрафу. У цих випадках адміністративне стягнення спрямоване на матеріальні активи, кошти юридичної особи;

- Адміністративна відповідальність юридичних осіб не обмежується застосуванням адміністративних стягнень із метою покарання, навпроти, вона носить двоїстий характер: одна сторона відповідальності – це застосування властиво адміністративних стягнень із метою покарання, державного осуду винного суб'єкта, відновлення соціальної справедливості, друга сторона – примус юридичної особи, організації до виконання державного обов'язку, від якої воно неправомірно й винне відмовилося [3].

Д. Лук’яненко, пропонує виділити наступну систему адміністративних стягнень, що застосовуються до юридичних осіб за адміністративні правопорушення:

а) заходи морально-правового характеру у формі попередження;

б) заходи майнового й грошового стягнення у формі штрафу, стягнення вартості товарів і транспортних засобів, конфіскації предметів, що явилися безпосередніми об'єктами здійснення правопорушення;

в) стягнення, спрямовані на обмеження діяльності юридичних осіб, позбавлення їхніх окремих повноважень або позбавлення спеціального права, можуть застосовуватися у формі відкликання (анулювання) ліцензії (дозволу) [5].

Отже, підставою застосування до юридичних осіб заходів адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення – винного, протиправного, караного діяння, що представляє шкоду для суспільства. Адміністративна відповідальність має на меті державний осуд, покарання та виконання юридичною особою юридичних обов’язків та вимог уповноважених державних органів. Головною особливістю є те, що до адміністративної відповідальності притягають не конкретного громадянина чи посадову особу, а в цілому підприємство, установу, організацію, а також те, що юридична особа є потенційно деліктоспроможною, тобто здатна нести відповідальність в адміністративному аспекті.

Література

1. Стефанюк В. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії та практики [Текст] / В. Стефанюк, І. Голосніченко, М. Михеєнко // Право України. – 1999. – № 9. – С.

2. Бахрах Д.Н. Административное право. М.: Изд-во БЕК, 1996.

3. Овсянко Д.М. Адміністративна відповідальність та її ознаки // Право України. – 2009.- №5 – с.13-18.

4. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2004 р. // ВВР – 2003, № 40-44.

5. Лук’яненко Д. До проблеми систематизації заходів адміністративної відповідальності юридичних осіб // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №11. – с.12-16.