Психологія / 10. Психологія праці

К.психол.н. Болотнікова І.В., к.біол.н. Завадська Т.В.

Інститут психології ім.Г.С.Костюка НАПН України

Основні чинники професійного самоздійснення працівників профспілок.

Дослідниками наголошується, що недостатня вивченість проблеми самоздійснення зумовлює актуальність експериментального вивчення питань взаємозв'язку способів самоздійснення з віковими та особистісними особливостями людини, ролі мотиваційно-смислових, особистісних, біографічних чинників самоздійснення в контексті вікового розвитку, особливостей індивідуально-типологічних варіантів самоздійснення. Професійне самоздійснення є однією з найважливіших форм життєвого самоздійснення, що характеризується високим рівнем розкриття особистісного потенціалу фахівця у обраній професії, розвитком його здібностей, взаємопоєднанням із професією, повсякчасною затребуваністю його професійної кваліфікації, широким використанням його професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями.

На основі результатів емпіричного дослідження, яке проводилося у профспілкових організаціях, що підпорядковуються Київській міській раді профспілок, проаналізуємо особливості та визначимо основні чинники професійного самоздійснення працівників профспілок.

Під час дослідження було використано такі методики:

1. Опитувальник професійного самоздійснення;

2. Шкала самоефективності Р.Шварцера та М. Єрусалова;

3. Мотивація професійної діяльності (методика К. Замфір у модифікації А. Реана).

Результати обробки даних опитувальника професійного самоздійснення свідчать про те, що переважна більшість досліджуваних виявила середній та вищий за середній рівень прояву професійного самоздійснення.

Результати обробки даних шкали самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалова розподілилися таким чином: низький рівень прояву даного показника не виявлено; нижчі за середні спостерігаються лише у 6% обстежуваних; середній рівень – у 35%; вищий за середній – у 44% і 15% фахівців продемонстрували високий рівень прояву самоефективності. Таким чином, ми бачимо що більшість досліджуваних працівників профспілок виявила середній та вищий за середній рівень прояву самоефективності.

Розглянемо результати дослідження мотивації професійної діяльності. Слід відмітити, що у переважної більшості фахівців не зафіксовано значної різниці між ступенем вираженості показників різних типів мотивації. При цьому, серед загальної кількості обстежених чітко простежується тенденція переваги зовнішньої позитивної мотивації (грошовий заробіток, просування по службі, соціальний престиж) над іншими мотиваційними комплексами. Нажаль, лише у 12% обстежуваних спостерігається перевага внутрішньо-мотиваційного комплексу. Цей факт свідчить про доцільність психологічної допомоги з метою оптимізації професійної діяльності фахівців та підвищення рівня їхнього самоздійснення.

Дані кореляційних зв’язків узагальнених показників Опитувальника професійного самоздійснення з показниками ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення (Таблиця 4) свідчать про те, що всі узагальнені показники внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення мають тісний прямий достовірний зв'язок між собою та загальним рівнем професійного самоздійснення. Також ми бачимо, що майже всі показники окремих ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення мають прямий достовірний зв'язок з узагальненими показниками професійного самоздійснення досліджуваних фахівців.

Проаналізуємо кореляційні зв’язки показників професійного самоздійснення з показниками професійної самоефективності та мотивації.

Перш за все слід відмітити, що показники самоефективності мають тісний прямий достовірний зв'язок з усіма узагальнюючими показниками як загального рівня професійного самоздійснення обстежених працівників профспілок, так і обох окремих його складових: внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення(p £ 0,01). З цього випливає, що самоефективність є важливим чинником успішності професійного самоздійснення особистості.

Показники внутрішньої мотивації достовірно і прямо корелюють з загальним рівнем професійного самоздійснення фахівця; рівнем внутрішньо-професійного самоздійснення; переважаючим задоволенням власними професійними досягненнями; формуванням власного "життєво-професійного простору"; виявом високого рівня творчості у професійній діяльності (p £ 0,01), а також з рівнем зовнішньо-професійного самоздійснення; потребою у професійному вдосконаленні; постійною постановкою нових професійних цілей та розкриттям особистісного потенціалу і здібностей у професії (p £ 0,05).

Зовнішньо-позитивна мотивація прямо і достовірно корелює з наявністю проекту власного професійного розвитку (p £ 0,05).

Таким чином, можна зробити висновок, що внутрішня мотивація є дуже важливим і значущим компонентом професійного самоздійснення. Цей факт ще раз підтверджує доцільність надання досліджуваним фахівцям психологічної підтримки з метою підвищення внутрішньої мотивації професійної діяльності, що допоможе підвищити рівень їхнього професійного самоздійснення.

Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому вивченні загальних чинників професійного самоздійснення та розробці системи психологічних заходів, спрямованих на сприяння професійному самоздійсненню працівників профспілок.