Подорожна А.П., аспірантка

Камянець-Подільський  національний університет імені Івана Огієнка

                    АНКЕТУВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ

  ВИЯЛЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ВЧИТЕЛІВ

У статті доведено передумови виявлення психосоматичних розладів серед педагогічних працівників методом анкетування.

Ключові слова: анкетування, педагогічна професійна діяльність, емоційне перенапруження, здоров’я педагогів.      

Професійна діяльність педагогів входить у групу професій із великою кількістю стрес-факторів і проблем.

Вивченню впливу професійної діяльності на зміни у структурі особистості присвячені праці багатьох вітчизняних учених (К.А.Абульханова-Cлавська, Б.Г.Ананьєв, Г.М.Андрєєва, Л.І.Анциферова, А.Г.Асмолов, А.А.Бодальов, А.В.Брушлінський, Е.А.Клімов, А.К.Марков, Л.М.Мітіна, С.Л.Рубінштейн та ін.). Автори відзначають, що характеристики особистості фахівця можуть тією чи іншою мірою обумовлювати професійне становлення. Однак, виконання професійної діяльності викликає певні особистісні зміни, зокрема розвиток професійно-особистісної деформації. Інтерес до вивчення проблеми професійно-особистісної деформації знаходить віддзеркалення у роботах С.П.Безносова, Р.М.Грановської, Е.Ф.Зєєра, А.К.Маркова, С.Л.Рубінштейна та ін. Автори у своїх дослідженнях вказують, що на формування професійної деформації впливає тривала внутрішня напруга, особистісні особливості, умови праці і т. д.

До найбільш загальних факторів, що ініціюють розвиток професійних деструкцій, дослідники відносять вікові зміни, професійну втому, професійні захворювання і кризи (Е.Ф.Зєєр, А.К.Марков), напружені умови праці, інтенсивне спілкування з іншими людьми (С.П.Безносов, В.Д.Небиліцин), нововведення (А.В.Філіпов) багаторічне виконання однієї і тієї ж діяльності (А.М.Новіков) та ін. Особливості функціонування емоційної сфери вчителя, навички емоційної саморегуляції, стресостійкості входять у структуру його професійно важливих якостей.

З метою виявлення індивідуально-психологічних особливостей емоційної сфери педагогів різних спеціальностей, типу реакцій на конфліктну ситуацію, визначення наявності реактивного стану та зовнішніх причин, які спричиняють емоційний статус було проведено анкетування педагогів загальноосвітніх шкіл м. Кам’янець-Подільський.

У анкетуванні брало участь 173 педагоги. З них: 28 вчителів початкових класів; 21 викладачі іноземних мов; 22 вчителі української мови і літератури; 30 фахівців з фізики, математики та інформатики; 22 вчителі історії, біології та географії; 12 вчителів фізичної культури та трудового навчання; 21 – музики, гри на інструментах та образотворчого мистецтва; 17 корекційних педагоги. Серед опитуваних – 26 чоловіків та 147 жінок віком від 23 до 73 років.

Респондентам було запропоновано самостійно дати відповіді на питання анкети розробленої нами. Опитувані самі формулювали відповіді у довільній формі. Проводилося анкетування індивідуально, під час проходження профілактичних оглядів.

На питання: «Чи відчули Ви зміни певних рис Вашого характеру під впливом педагогічної діяльності?» - 40% респондентів відповіли, що не відчули. 60% опитаних відчули певні зміни характеру. Стосунки з учнями більшість педагогів охарактеризували як «добрі», «дружні», «позитивні» та «демократичні». Водночас назвали найчастішу причину конфліктів з учнями «оцінювання знань», потім «порушення дисципліни», «зухвала поведінка»; називалась навіть «розпуста окремих дівчаток», а всі вчителі трудового навчання назвали «порушення техніки безпеки».

Нас цікавило, як вчителі ставляться до раптових змін у процесі роботи. Якщо до раптових змін у розкладі з 173 опитуваних негативно ставляться тільки 17%, переважно вчителі середнього віку (від 28 до 37 років), то до «зміни навантаження» число невдоволених зростає майже до 90%. Найбільш рішуче налаштовані діяти «згідно закону» вчителі історії, географії, української мови та літератури; готові боротися, «ходити на з’ясування» вчителі від 40 до 55 років.

На запитання: «Які причини можуть перешкодити Вам прийти на роботу?» - 95% відповіли: «хвороба». Серед шкідливих факторів у діяльності педагога, що згубно впливають на здоров’я, найчастіше називалися стреси, нервове та емоційне перенапруження. Також часто згадувався такій шкідливий фактор як шум (особливо серед вчителів початкових класів); перевірка зошитів у філологів, матеріальна нестабільність, напруга в колективі та ін. На прохання назвати заходи, які слугуватимуть збереженню здоров’я вчителів у процесі роботи були висловлені наступні побажання: зменшення навантаження та збільшення відпочинку; гідна заробітна плата; періодичне санаторно-курортне лікування; створення окремого робочого місця та кімнат для психологічного розвантаження; оптимізація профілактичних оглядів.

Під час анкетування зясувалось, що найпоширеними серед педагогів є хвороби серцево-судинної системи у 20% з числа опитаних. На другому місті хвороби ЛОР органів (зокрема, ларингіти) та інші хвороби бронхолегеневої системи - 16% осіб. У 7,5% респондентів наявні хвороби шлунково-кишкового тракту; у 7% – опорно-рухового апарату. 8,2% жінок відмітили, що мають різні гінекологічні хвороби; 3,5% хворіють на цукровий діабет; 1,7% – на аутоімунний тіреоідит і 1,2% страждають на хвороби нирок. Всього – 113 одиниць різної патології. З урахуванням того, що  у деяких осіб наявні декілька хвороб, той факт, що мають певні проблеми зі здоров’ям визнали 95 осіб, - майже 55%.

Медичне обстеження педагогічних працівників виявило більше хвороб ніж було вказано у анкетах. Це свідчить про те, що деякі відхилення у стані здоров’я були виявлені вперше, і те, що не всі респонденти готові розповідати про свої хвороби, навіть анонімно. Водночас анкетування дозволяє одержати первинні відомості про психосоматичні розлади педагогів.

Отже, одержані результати дозволяють зробити висновки, що в силу специфіки професійної педагогічної діяльності хвороби, які входять до т.з. «святої сімки» психосоматичних розладів є дуже поширеними серед педагогів.  А професійне здоров’я педагога є необхідною умовою його активної життєдіяльності, реалізації розвитку творчого потенціалу, оскільки воно позначається на здоров’ї його учнів і на результатах всієї навчально-виховної роботи.

                                   Список використаних джерел

1.     Маркова А.К.  Психология труда учителя. - М.: Просвещение. - 1993 – 352 с.

2.      Мешко О.І., Мешко Г.М. Синдром «емоційного згорання» вчителя у контексті професійної діяльності шкільного психолога // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості психолога. – Тернопіль, 2003. – Ч.3. – С. 104-112.

3.       Митина Л.М. Эмоциональная устойчивость учителя: психологическое содержание, генезис, динамика // Школа здоровья.-1995. - Т.2, №1. - С.25-43.

4.      Назаревич В.В., Ветрова Ю.Г. Особливості діагностики при проведенні психологічних експертиз // Нова педагогічна думка. – 2008. - № 2. – С. 33-38.

        The article deals with the preconditions of development and extension of       psychosomatic disorders among the pedagogues by questionnaire.

Key words: questionnaire, professional pedagogical activity, emotional              overstressing, the health of pedagogue.