ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И
СПОРТ /
1.
Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.
Іванюта Н. В.
Національний технічний
університет України
«Київський політехнічний
інститут»
Особливості
виконання базових вправ у аеробіці
Актуальність проблеми. Конструювання тренувальних
програм з аеробіки у ВНЗ здійснюється заздалегідь, при цьому використовуються
спеціально підготовлені музичні фонограми й розроблені хореографічні
комбінації, що складаються з поєднань різних аеробних кроків, які повторюються
у з'єднанні вправ в певному порядку, із заданою частотою, кількістю рухів і в
точній відповідності з музичним супроводом. Такі стандартизовані програми
повторюються протягом певного циклу занять, достатнього для вирішення
конкретних завдань та цілей запланованих викладачем (Е. Б. Мякинченко, М. П. Шестаков, 2002).
Визначення вибору часу й синхронність виконання вправ у аеробіці для
студенток ВНЗ є основним і характеризується наступним [2, 6]:
·
вибір часу – це здатність
пересуватись одночасно з музикою, потрапляючи в акценти (удари, біти) музики й
закінчення музичних фраз;
·
синхронність виконання
танцювальних рухів – технічна майстерність проявляється в демонстрації
однакової амплітуди, одночасності рухів й однакової якості виконання.
Дослідження виконувалось
за планом науково-дослідної роботи
кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і
методи.
Мета
дослідження – характеристика особливостей виконання базових вправ у аеробіці.
Методи дослідження включали
вивчення й аналіз літературних джерел.
Результати дослідження.
Всі рухи, що виконуються в аеробіці, повинні бути виконані із правильним
положенням тіла й розгинанням у суглобах, стійким положенням тулубу, попереку, тазу
й напругу м'язів черевного преса, прямим положенням верхньої частини тулубу,
положенням голови, шиї, плечей щодо хребта, положенням стоп щодо
гомілковостопних, колінних й тазостегнових суглобів [1, 4].
Базові аеробні кроки (при виконанні будь-яких кроків тулуб повинен бути
прямим) [3, 5]:
1.
Низьке ударне навантаження (Low
Іmpact): при рухах одна нога залишається в постійному контакті з підлогою.
2.
Високе ударне навантаження (Hіgh
Іmpact): у якийсь момент руху обидві ноги перебувають в безопорному положенні.
3.
Крок (March): традиційний рух з
низьким ударним впливом.
При постановці ноги на підлогу необхідно виконувати перекат на стопі
"з носка на п'яту".
4.
Біг (Jog): чергування кроків з
високим ударним впливом, з "захльостуванням" гомілки назад, при
виконанні якого коліно внизу або спереду щодо тазостегнового суглобу.
5.
Стрибок, підскік (Skіp): рух може бути з високим
або низьким ударним впливом, у ньому поєднується контрольоване згинання коліна
з наступним згинанням стегна й одночасним розгинанням коліна, при цьому
допускається будь-яке положення в гомілковостопному суглобі – згинання
(відтягнутий носок) або розгинання (носок "на себе")
6.
Підйом коліна (Knee Lіft): рух з високим або
низьким ударним впливом, при якому піднімає нога, що, згинається в колінному й
тазостегновому суглобах – мінімум на 90 градусів. У гомілковостопному суглобі
допускається будь-яке положення, згинання (носок відтягнутий) або розгинання
(носок "на себе").
7.
Мах (Kіck): рух з високим або
низьким ударним впливом, що виконується прямою ногою при згинанні в
тазостегновому суглобі. Нога може підніматись на різну висоту, в
гомілковостопному суглобі допускається будь-яке положення, згинання (носок
відтягнутий) або розгинання (носок "на себе").
8.
Стрибком "стійка ноги
нарізно-ноги разом" (Jumpіng Jack): рух з високим ударним впливом,
протягом якого в стрибку ноги (стопи) розводять й з'єднують разом. Вага тіла
розподіляється рівномірно на кожну ногу, коліна повинні бути напівзігнуті й
злегка розгорнуті назовні (спрямовані в одну сторону зі стопами), стопи перекатом
опускаються на підлогу, щоб погасити удар при приземленні.
9.
Випад (Lunge): рух виконується з високим
або низьким ударним впливом, ноги в тазостегнових суглобах розводяться нарізно
(стегна похило до підлоги, по діагоналі) й потім з'єднуються. Стопи паралельні
або злегка розгорнуті, коліно провідної ноги (нога спереду) зігнуте й перебуває
над стопою, гомілка вертикально, інша нога розігнута в колінному й
гомілковостопному суглобах (повне опускання п'яти не обов'язково).
Методичні
особливості навчання студентів виконанню базовим крокам полягають в наступному
[7]:
Висновки.
1.
Всі рухи повинні бути точними й злитими, без рухів з надмірним
навантаженням у зап'ястках, ліктьових і плечових суглобах.
2.
У суглобах рук можливі наступні рухи: згинання, розгинання, піднімання,
опускання, обертання, кругові рухи, повороти (пронація й супінація), піднімання
й опускання в сторони, а також кругові рухи назовні й усередину.
Подальші дослідження слід спрямувати на визначення оптимального часу для
виконання вправ з аеробіки для студенток першого курсу навчання із оздоровчою
спрямованістю.
Література
1.
Алаева Л. С. Основы
организации и проведения занятий по оздоровительной аэробике: учеб. пособие /
Л. С. Алаева; СибГУФК. – Омск: СибГУФК, 2007. – 68 с.
2.
Аэробика. Теория и
методика проведения занятий: учебное пособие для студентов вузов и ссузов
физической культуры / Ред. Е. Б. Мякинченко, М. П. Шестаков. – Москва: ТВТ Дивизион, 2006. – 304 с.
3.
Ивлев М. П. Котов П. И.
Левченкова Т. В. Аэробика: Теория и методика проведения занятий: Учебное
пособие для вузов физической культуры
(под ред. Мякинченко Е. Б., Шестакова М. П.). – М.: Спортакадемпресс, 2002. – 304 с.
4.
Крючек Е. С. Аэробика.
Содержание и методика проведения оздоровительных занятий: Учебно-методическое
пособие. – М.: Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2001. – 64 с.
5.
Мякинченко Е. Б.
Аэробика: Теория и методика проведения занятий: Учеб. пособие для вузов физ.
культуры. – М.: Спортакадемпресс, 2006. – 304 с.
6.
Ростова В. А., Ступкина
М. О. Оздоровительная аэробика. – СПб.: "Высшая административная
школа", 2003. – 112 с.
7.
Шестаков М. П.,
Мякинченко Е. Б. Аэробика. Теория и методика проведения занятий. – М.: ТВТ
Дивизион, 2006. – 304 с.