Физическая культура и профессиональній спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н., доцент Бочкова Н.Л.

Національний технічний університет України «КПІ»

Вплив надлишкової маси тіла на якість життя

         Значною кількістю досліджень [1,3,4,6] показано, що надлишкова маса тіла є вагомим фактором ризику багатьох захворювань, що призводять до погіршення здоров’я, зниження якості життя, передчасної смерті.

Наявність надлишкової маси тіла (НМТ) оцінюють за величиною індексу маси тіла: ІМТ=m/h2, де m – маса тіла, h –зріст людини. Класифікація ступенів ожиріння за ВООЗ (1997) дозволяє також прогнозувати ризик розвитку захворювань, пов’язаних з наявністю НМТ (табл.1).

Таблиця 1.

Ризик розвитку захворювань за  показниками ІМТ

ІМТ, кг/м2

Класифікація маси тіла

Ступінь ризику розвитку захворювань

Менше 18,5

Недостатня маса тіла

Збільшений

18,5-24,9

Нормальна маса тіла

Середній

25-29,9

Надлишкова маса, передожиріння

Підвищений

30,0-34,9

Ожиріння І ступеня

Високий

35,0-39,9

Ожиріння ІІ ступеня

Дуже високий

Більше 40,0

Ожиріння ІІІ ступеня

Надзвичайно високий

 

         При ожирінні відбувається відкладання жиру в тканинах різних органів, сальнику [2], у звязку з чим спостерігається високе стояння діафрагми. Внаслідок цього пригнічується дихальна функція – знижуються всі показники вентиляційної функції легень – максимальна вентиляцію до 71,6% життєва ємність легень до 71,9%, максимальна швидкість видиху до 72,1% в осіб з НМТ >30%, зменшується кровоток у легенях, що провокує гострий бронхіт, який з часом переходить у хронічну форму [3]. Надлишкова маса тіла викликає порушення обміну речовин, сприяє розвитку жовчнокам’яної хвороби, зменшенню секреторної активності травних залоз та ін. [2,3,7].  

Особливо значним є вплив надлишкової маси тіла на функціональний стан серцево-судинної системи – гемодинаміку, процеси деполяризації міокарда, скорочувальну функцію міокарда та ін. [6]. Доведено, що надлишкова маса тіла є вагомим фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань: «…одним з головних модифікованих чинників ризику кардіоваскулярної патології є надлишкова маса тіла» [5]; «…первинна профілактика загальновідомих факторів ризику у 50-річних українських жінок (…надмірної маси тіла,…), ...допоможе суттєво знизити кардіоваскулярний і загальний ризики та значно продовжити очікувану тривалість життя» [4].

Нашими дослідженнями [1] показано, що перевищення маси тіла на 30 і більше відсотків є вагомим фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. В осіб цієї групи в умовах толерантного і максимального навантаження нами було виявлено неадекватне підвищення артеріального тиску систолічного (АТсист), артеріального тиску діастолічного (АТдіаст),  споживання кисню (VО2 /кг) на тлі зниження частоти серцевих скорочень (ЧСС). В той же час відзначені зниження рівня фізичної працездатності (PWC, Вт), збільшення часу виконання роботи на тлі о’бєму виконаної роботи, що не зростає. Кореляційний аналіз зв’язків між показниками функціонального стану серцево-судинної, дихальної систем та показниками фізичної працездатності в осіб з НМТ >30% показав відсутність зв’язку рівня PWC з частотою дихання (ЧД), хвилинним о’бємом дихання (ХОД), АТсист  на рівні навантаження 50 Вт. Ці дані свідчать про низьку ефективність роботи серцево-судинної та дихальної систем в осіб з НМТ >30%. Як наслідок, знижується рівень толерантної і максимальної фізичної працездатності. Отже, фізична працездатність в осіб з НМТ >30% обмежується морфофункціональним статусом та, як наслідок, неекономічною роботою серцево-судинної та дихальної систем [1].

Література.

1.Бочкова Н.Л. Диференціація фізичних навантажень в фізкультурно-оздоровчих заняттях стосовно деяких факторів ризику серцево-судинних захворювань:дисс. …канд. пед. наук: 13.00.04 /Бочкова Наталія Леонідівна. –К, 1994. -219 с.

2.Каминский А. Ожирение: энергетические механизмы /А. Каминский, А. Коваленко // Ліки України. – 2005. – №4 (93). – С.41-45.

3.Пелевинов В.А. К оценке функционального состояния системы дыхания при неспецифических заболеваниях легких и ожирении/В.А.Пелевинов, А.А.Андрюкин, В.Ф.Маринкин//Вопросы эндокринологии. – 1980. – С.90-92.

4.Скибчик В.А. Прогностична цінність факторів ризику серцево-судинних захворювань для визначення тривалості життя 50-річних жінок /Скибчик В.А., Бабляк С.Д., Матвієнко Ю.О.//Український медичний часопис, 2012. – №1 (87) – С.130-132.  

5.Ушкварок Л.Б. Рівень чинників ризику серцево-судинних захворювань у неорганізованій популяції Харкова /Л.Б.Ушкварок, Т.А.Лавренко //Український терапевтичний журнал, 2008. –№3. –С.52-56.

6.Framingham Heart Study. National Heart, Lung and Blood Institute and Boston University [Електронний ресурс] /Режим доступу:   http://www.framinghamheartstudy.org

7.WHO. Diet, nutrition and the preventing of Chronic diseases [Text]: Report of a Joint FAO/ WHO. Expert consultation. WHO. Technical  report series 916. - Geneva: WHO. 2003.- 58p