Физическая
культура и профессиональній
спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация
К. п. н., доцент Бочкова Н.Л.
Національний технічний університет України «КПІ»
Вплив надлишкової маси тіла на якість
життя
Значною кількістю
досліджень [1,3,4,6] показано, що надлишкова маса тіла є вагомим фактором
ризику багатьох захворювань, що призводять до погіршення здоров’я, зниження
якості життя, передчасної смерті.
Наявність
надлишкової маси тіла (НМТ) оцінюють за величиною індексу маси тіла: ІМТ=m/h2, де m – маса тіла, h –зріст людини.
Класифікація ступенів ожиріння за ВООЗ (1997) дозволяє також прогнозувати ризик
розвитку захворювань, пов’язаних з наявністю НМТ (табл.1).
Таблиця 1.
Ризик розвитку
захворювань за показниками ІМТ
ІМТ, кг/м2 |
Класифікація маси тіла |
Ступінь ризику розвитку
захворювань |
Менше 18,5 |
Недостатня маса тіла |
Збільшений |
18,5-24,9 |
Нормальна маса тіла |
Середній |
25-29,9 |
Надлишкова маса, передожиріння |
Підвищений |
30,0-34,9 |
Ожиріння І ступеня |
Високий |
35,0-39,9 |
Ожиріння ІІ ступеня |
Дуже високий |
Більше 40,0 |
Ожиріння ІІІ ступеня |
Надзвичайно високий |
При
ожирінні відбувається відкладання жиру в тканинах різних органів, сальнику [2], у зв’язку з чим
спостерігається високе стояння діафрагми. Внаслідок цього пригнічується
дихальна функція – знижуються всі показники вентиляційної функції легень –
максимальна вентиляцію до 71,6% життєва ємність легень до 71,9%, максимальна
швидкість видиху до 72,1% в осіб з НМТ >30%, зменшується кровоток у легенях,
що провокує гострий бронхіт, який з часом переходить у хронічну форму [3].
Надлишкова маса тіла викликає порушення обміну речовин, сприяє розвитку
жовчнокам’яної хвороби, зменшенню секреторної активності травних залоз та ін. [2,3,7].
Особливо
значним є вплив надлишкової маси тіла на функціональний стан серцево-судинної
системи – гемодинаміку, процеси деполяризації міокарда, скорочувальну функцію
міокарда та ін. [6]. Доведено, що надлишкова маса тіла є вагомим фактором
ризику розвитку серцево-судинних захворювань: «…одним з головних модифікованих
чинників ризику кардіоваскулярної патології є надлишкова маса тіла» [5];
«…первинна профілактика загальновідомих факторів ризику у 50-річних українських
жінок (…надмірної маси тіла,…), ...допоможе суттєво знизити кардіоваскулярний і
загальний ризики та значно продовжити очікувану тривалість життя» [4].
Нашими
дослідженнями [1] показано, що перевищення маси тіла на 30 і більше відсотків є
вагомим фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. В осіб цієї
групи в умовах толерантного і максимального навантаження нами було виявлено
неадекватне підвищення артеріального тиску систолічного (АТсист),
артеріального тиску діастолічного (АТдіаст), споживання кисню (VО2 /кг) на тлі
зниження частоти серцевих скорочень (ЧСС). В той же час відзначені зниження
рівня фізичної працездатності (PWC, Вт), збільшення часу виконання роботи на тлі о’бєму
виконаної роботи, що не зростає. Кореляційний аналіз зв’язків між показниками
функціонального стану серцево-судинної, дихальної систем та показниками
фізичної працездатності в осіб з НМТ >30% показав відсутність зв’язку рівня PWC з частотою дихання (ЧД),
хвилинним о’бємом дихання (ХОД), АТсист
на рівні навантаження 50 Вт. Ці дані свідчать про низьку
ефективність роботи серцево-судинної та дихальної систем в осіб з НМТ >30%.
Як наслідок, знижується рівень толерантної і максимальної фізичної
працездатності. Отже, фізична працездатність в осіб з НМТ >30% обмежується
морфофункціональним статусом та, як наслідок, неекономічною роботою
серцево-судинної та дихальної систем [1].
Література.
1.Бочкова Н.Л. Диференціація
фізичних навантажень в фізкультурно-оздоровчих заняттях стосовно деяких
факторів ризику серцево-судинних захворювань:дисс. …канд. пед. наук: 13.00.04
/Бочкова Наталія Леонідівна. –К, 1994. -219 с.
2.Каминский А. Ожирение: энергетические механизмы /А. Каминский, А. Коваленко // Ліки України. – 2005. – №4
(93). – С.41-45.
3.Пелевинов В.А. К оценке
функционального состояния системы дыхания при неспецифических заболеваниях
легких и ожирении/В.А.Пелевинов, А.А.Андрюкин, В.Ф.Маринкин//Вопросы
эндокринологии. – 1980. – С.90-92.
4.Скибчик В.А. Прогностична
цінність факторів ризику серцево-судинних захворювань для визначення тривалості
життя 50-річних жінок /Скибчик В.А., Бабляк С.Д., Матвієнко Ю.О.//Український
медичний часопис, 2012. – №1 (87) – С.130-132.
5.Ушкварок Л.Б. Рівень чинників
ризику серцево-судинних захворювань у неорганізованій популяції Харкова
/Л.Б.Ушкварок, Т.А.Лавренко //Український терапевтичний журнал, 2008. –№3.
–С.52-56.
6.Framingham Heart Study.
National Heart, Lung and Blood Institute and Boston University [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://www.framinghamheartstudy.org
7.WHO. Diet, nutrition and the
preventing of Chronic diseases [Text]: Report of a Joint FAO/ WHO. Expert
consultation. WHO. Technical report
series 916. - Geneva: WHO. 2003.- 58p