Первак І.В.

Донецький державний університет управління

Розвиток банківської системи України

Банківська система - це організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи ін­шій країні в цілком визначений історичний період.

Банковская система – это организационная совокупность разных видов банков в их взаимосвязи, которая существует в той или другой стране во вполне определенный исторический период.

Актуальність. Сучасна економіка являє собою дуже складну систему, кожна частина якої тісно пов'язана з іншими і грає важливу роль. Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, які здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Під терміном «БАНК» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності і терміновості [1].

Аналіз публікацій. В процесі написання роботи були опрацьовані дослідження національного рейтингового агентства «Рюрік» стосовно сучасного стану банківської системи України, існуючих проблем та можливостей подальшого розвитку.

Ціль статті. Розглянути стан банківської системи в Україні, її склад. Оглянути проблеми, які виникають на сучасному етапі розвитку. Розібрати закони, що її регулюють та державні установи.

Виклад основного матеріалу. У будь-якій державі, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє ключову роль. Недарма банківську систему порівнюють часто із кровоносною системою економіки держави. Адже саме вона забезпечує економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб’єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань [4]. Без розвинутої банківської системи неможливо навіть уявити собі розвинуту економіку держави. Розрізняють два основних типи побудови банківської системи:

• однорівнева банківська система;

• дворівнева банківська система [2].

Однорівнева банківська система передбачає горизон­тальні зв'язки між банками. Усі банки, що діють у країні (включаючи й цент­ральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці. Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинених країн.

Дворівнева банківська система, яка характерна для країн з ринковою економікою, складається з двох рівнів.

Верхній рівень - центральні (емісійні) банки.

Нижній рівень - комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації, населення.

Сьогодні в більшості країн світу функціонує дворівнева банківська система.

Роль банківської системи в СРСР. До 1987 року в СРСР існувало чотири банки: Держбанк, Будбанку, Внешторгбанк, Держтрудощадкас. Емісійні, управлінські і контрольні функції, а також короткострокове кредитування, розрахунково-касове обслуговування виконував Держбанк СРСР [1].

Банківська система в Україні. Формування банківської системи України розпочалося з проголошенням незалежності і виходом зі складу СРСР в 1991 р. До цього часу в Україні не було необхідних передумов для існування самостійної банківської системи. Більшість банківських установ, які діяли на її території в кінці 80-х років, були філіями союзних банків. Вони входили до складу банківської системи СРСР і управлялися з союзного центру. Вже в 1990 р. почалася розробка проекту Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка завершилася ухваленням у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність" [2]. Згідно з цим Законом, в Україні було закладено основи кла­сичної дворівневої банківської системи, яка включає:

Верхній рівень - Національний банк, головний банківський інститут.

Нижній рівень - мережа комерційних банків.

За час свого існування банківська система України пройшла два етапи:

І етап - (1991-1993 рр.) - етап активного становлення та розвитку банківської системи;

II етап - (1993-1998 рр.) - етап стагнації та зростання банківської кризи.

Негативні наслідки 1-го етапу:

• реформування банківської системи випереджало реформування економіки

• НБУ не створив системи страхування депозитів і кредитів.

Негативні наслідки ІІ-го етапу — етапу стагнації і кризи:

• скорочення кількості банків;

• погіршення фінансового стану банків.

За підсумками 2010 року, незважаючи на появу окремих нових банків, кількість учасників ринку скоротилась на 6 одиниць. Як наслідок – на початок 2011 р. 176 банків мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій (182 на початок 2010 р.), ще 18 установ перебувають на ліквідації. Окремі банки продемонстрували спроможність відкривати нові відділення, зокрема Приватбанк збільшив свою мережу на 159 нових відділень, Platinum Bank – на 45 відділень, Дочірній банк Сбербанку Росії – на 40 відділень. З 2011 р. регулятор має наміри підвищити жорсткість вимог до нових банків. Для створення нового відділення банку в 2011 р. необхідно буде виконати дві ключові вимоги: вести беззбиткову діяльність протягом останніх півроку та мати відпрацьовану систему внутрішнього контролю та управління ризиками, яка має пройти аудит в НБУ [3].

Протягом 2010 р. на український ринок увійшли п’ять нових іноземних банків, натомість один іноземний банк повністю вийшов із вітчизняного фінансового ринку. Так, на початку грудня Platinum Bank придбав 100% корпоративних прав чеського Home Credit Bank, що дозволило йому розширити свою мережу додатково на 20 нових відділень [3].
            В цілому на кінець 2010 р. 55 банківських установ, діючих на українському фінансовому ринку, мали вклади з боку іноземних інвесторів, в тому числі 20 з них – зі 100%-м іноземним капіталом. Протягом року частка іноземного капіталу збільшилась із 35,8% до 40,6%. 2010 р. характеризувався посиленням позицій російських банків, які є основними іноземними гравцями на фінансовому ринку України. Так, на чотири російських банка – ВТБ, Промінвестбанк, Альфа-Банк, Дочірній банк Сбербанку Росії – припадає більше 10% активів, 8% капіталу та 14% корпоративного кредитного портфелю вітчизняної банківської системи [3].

Вже на початку другого кварталу 2010 р. почали проявлятись ознаки відновлення довіри населення до вітчизняних банків, що проявилось у збільшенні залишків громадян на депозитних рахунках. За підсумками року приріст депозитів населення склав майже 40 млрд. грн. Обсяг кредитного портфелю за рік збільшився на 7,9% (або на 37,9 млрд. грн.), склавши 520,1 млрд. грн. Однак, разом з тим, якість кредитів все ще дуже низька [3].

Висновок. Сьогодні банківська система України – це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку.

Використана література.

1.                Банківська справа: Навч. Посіб. / За ред. проф. Р. І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с.

2.                Распутна Л. Комерційні банки у сфері фінансових послуг України // Банківська справа. - 2000. - № 5. - С. 43 - 45.

3.                www.rurik.com.ua – національне рейтингове агентство

4.                www.yur-gazeta.com – правова інформація бізнес-класу