Экономические науки/3.Финансовые отношения

Моторна Я.В., Раца О.Б.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення

 

Розвиток соціально-економічних та політичних процесів в незалежній Україні протягом останніх років призвів до ситуації, коли чи не найгострішою постає проблема економічної безпеки держави. Від міри відповідальності та професійності української влади при постановці, аналізі та вирішенні цієї проблеми залежить місце економіки України в системі світового господарства, соціально-економічне становище громадян та фінансовий стан українських підприємств.

Проблема економічної безпеки набуває особливого значення в той час, коли в країні ще не склалися повною мірою цивілізовані ринкові відносини, але вона прагне інтегруватися у світовий економічний простір цих відносин. Саме в такому стані знаходиться Україна на сучасному історичному етапі розвитку. А оскільки вона не має вагомих конкурентних переваг порівняно з іншими країнами, що увійшли у світовий економічний простір і чиї економіки інтегрувалися у світову економіку швидше, гострота питання щодо забезпечення економічної безпеки України посилюється. Ось чому метою дослідження є теоретичне обґрунтування механізму економічної безпеки України, який поєднує ринкові методи державного управління забезпечення економічної безпеки.

Питання економічної безпеки активно досліджується представниками різних напрямків і шкіл економічної науки. Зокрема це О.Ф.Бєлов, В.М. Геєць, Данилишин Б.М., Костін М.І., Муньтян В.І., Тігіпко С.Л., Цушко В.П. та інші. Також О. Козак досліджує проблему економічної безпеки в аспекті розвитку малого підприємництва; В. Похилюк аналізує систему показників і сучасний стан економічної безпеки України в розрізі галузей виробництва й щодо конкурентоспроможності підприємств, а також пропонує комплекс регулювальних заходів забезпечення економічної безпеки; Н.Й. Реверчук досліджує проблему управління економічною безпекою; М.С. Тумакова розглядає економічну безпеку з точки зору залучення іноземних інвестицій. Багато хто з авторів досліджує проблему економічної безпеки України в податковому, фінансовому, екологічному аспектах, в аспекті інноваційної політики держави тощо. У той же час важливим є аспект дослідження сучасного стану економічної безпеки нашої країни, що залишається висвітленим ще недостатньо.

Реалізація будь-якої мети починається зі з’ясування сутності досліджуваного об’єкта, механізму його функціонування, чинників, суперечностей та тенденцій розвитку. Тому розглянемо деякі трактування економічної безпеки.

Під економічною безпекою розуміють сукупність умов, за яких зберігається здатність країни підтримувати конкурентоспроможність економіки, ефективно захищати національні економічні інтереси і протистояти зовнішнім економічним загрозам, повністю використовувати конкурентні переваги в міжнародному поділі праці.

Економічна безпека - це здатність економіки забезпечувати ефективне задоволення суспільних потреб на національному і міжнародному рівнях. Іншими словами, це сукупність внутрішніх і зовнішніх умов, які сприяють ефективному динамічному росту національної економіки, її здатності задовольняти потреби суспільства, держави, індивіда, забезпечувати конкурентоспроможність на внутрішніх та зовнішніх ринках [3, 403].

Відповідно, головними критеріями оцінки стану економічної безпеки держави в її внутрішньому та зовнішньому контекстах є:

1. Економічна незалежність, насамперед, можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у світовому поділі праці;

2. Стійкість і стабільність національної економіки, що передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів;

3. Здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні економічні інтереси, вести ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни .

Для оцінки економічної безпеки доцільно використовувати систему індикаторів з визначенням їх припустимих (граничних) рівнів. Йдеться про прийняття своєрідних стандартів безпеки, порушення яких веде до дестабілізації економіки. Таким чином, відхилення фактичних рівнів індикаторів від граничних значень визначатиме систему пріоритетів економічної безпеки держави.

Основні індикатори та порогові значення індикаторів стану макроекономічної безпеки України є такими:

- рівень "тінізації" економіки - не більше 30% до ВВП;

- відношення обсягу ВВП до середнього значення у країнах ЄС - не менше 75%;

- відношення обсягу ВВП на одну особу до середнього значення у країнах ЄС- не менше 50%;

- відношення обсягу ВВП на одну особу до середньосвітового значення - не менше 100% ;

- зміна запасів матеріальних оборотних коштів має перебувати у діапазоні від –1,5 до +1,5% до ВВП;

- відношення сальдо платіжного балансу України до ВВП має перебувати у діапазоні від -1 до +1%;

- частка наявних доходів нефінансових корпорацій у валових наявних доходах - не менше 14-15%;

- частка сектору загальнодержавного управління в наявних доходах - не більше 20% [2, 151].

В Україні постійно погіршувались показники ефективності функціонування народного господарства внаслідок старіння основного капіталу, погіршення конкурентної спроможності національної економіки, «утікання» інвестиційного капіталу за кордон, непривабливості українського ринку для іноземного капіталу, відтоку наукових і висококваліфікованих робітничих кадрів, а також високий рівень в країні тінізації й криміналізації.

Однією з головних причин виникнення тих проблем, які існують в Україні в економічній сфері, є недосконалість державного регулювання соціально-економічних процесів.

Для покращення економічної безпеки України необхідно, в першу чергу:

- поновлення відтворювальних процесів в економіці;

- розширення платоспроможного внутрішнього попиту;

- формування ефективної структури економіки;

- створення умов для стійкого економічного зростання;

- реалізація ефективної інвестиційної та інноваційної політики.

У найближчій перспективі потрібно завершити створення політико-правових та адміністративно-управлінських засад ефективно функціонуючої системи забезпечення економічної безпеки, здатної адекватно реагувати на виклики і загрози, що існують і виникатимуть [1,105].

Тому основними напрямками забезпечення економічної безпеки країни є: - формування матеріальної бази виробництва на інноваційно-інвестиційній основі;

- розвиток людського потенціалу та його трансформація в людський капітал;

- розвиток відносин власності й формування реального власника, здатного виконати функцію накопичення капіталу, розширення виробництва;

- розвиток прогресивного господарського механізму, який поєднує найважливіші елементи – стимулювання праці й виробництва взагалі та його організацію.

Адже саме організація й стимули – це основні чинники, що забезпечують розвиток будь-якої системи [4, 164]. 

Отже, як свідчить історичний досвід, під час глобальних трансформаційних процесів держава повинна використовувати ефективні економічні важелі, щоб, з одного боку, забезпечувати національні економічні інтереси, сприяти розвитку інституціональних секторів ринкової економіки, забезпечуючи певний рівень національної економічної безпеки, а з іншого – орієнтуватися на досягнення «безпечного» рівня національної конкурентоздатності.

Література:

1. Дмитриченко Л. И. Методологические основы обеспечения экономической безопасности государства / Л. И. Дмитриченко, А. С. Хорошева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2010. - 105 с. 

2. Козак О. В. Проблеми розвитку малого підприємництва в Україні / О. В. Козак // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: матеріали ІV наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2010. - 151 с. 

3. Похилюк В. В. Держава в транзитивній економіці: регулювання економіки, аналіз та стан економічної безпеки: [монографія] / В. В. Похилюк. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008 – 403 с. 

4. Тумакова М. С. Экономическая безопасность государства в разрезе привлечения иностранных инвестиций / М. С. Тумакова // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: зб. тез ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. – Макіївка, 2010. – Том ІІІ. – 164 с.