Федорченко В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Релевантність інформації при диверсифікації діяльності

Засновники підприємств з метою подальшої діяль­ності у різних галузях економіки держави в умовах глобалізації світової еконо­міки, пов'язаної з взаємопроникненням технологій та капіталів, проводять опрацювання значної кількості інформації як при створенні таких підпри­ємств, так і при диверсифікації їхньої подальшої господарсько-фінансової діяльності. З метою прийняття ефективних рішень важливою є, на підставі відбору релевантної інформації, своєчасна орієнтація на види товарів, робіт, послуг, які отримують попит та є або наближаються до рівня конкурентоспро­можності. Як правило, такі проблеми пов'язані, насамперед, з розробкою методики отримання, обробки та подання інформації, пов'язаної з освоєнням нових технологій, видів продукції, діяльності, ринків, ресурсів тощо, а також із виявленням закономірностей щодо отримання такої інформації.

Проблемам стратегічного та поточного управління діяльності присвятили свої праці В.А. Білошапка, О.В. Гаврилюк, В.В. Галасюк, С.Ф. Голов, Л.В. Нападовська, М.Г. Чумаченко, Ф.Ф. Бутинець.

Отже, для забезпечення виконання мети щодо організації господарської діяльності майбутнім засновникам підприємницьких товариств необхідна ін­формація на етапі розробки стратегії такої діяльності.

Адже від достовірності та повноти отриманої інформації залежить ефек­тивність господарської діяльності, а отже, використання вкладених засновни­ками підприємницьких структур ресурсів.

Таким чином, уже на стадії створення підприємницької структури заснов­ники повинні мати інформацію щодо складових організації діяльності з ви­робництва (поставки) товарів, робіт, послуг.

Будь-яке виробництво (поставка) нового продукту потребує: придбання (розробки): технології, устаткування, вхідних матеріалів, ро­бітників та менеджерів відповідної кваліфікації; основного компоненту технології — процесу, за допомогою якого вихідні матеріали перетворюються в бажаний на виході продукт.

Відповідно до вищевикладеного, з метою прийняття рішень щодо госпо­дарської діяльності необхідно вирішення проблеми отримання релевантної інформації щодо: технології (процесу); устаткування; вхідних матеріалів; можливостей персоналу; інших ресурсів.

У зв'язку з тим, що засновники, як правило, не мають всебічно підготов­леної власної облікової бази щодо отримання такої інформації, оскільки вся інформація є зовнішньою і, цілком зрозуміло, що вона повинна проходити значну перевірку на її достовірність, своєчасність та релевантність. Отже, на­явна потреба методології отримання такої інформації та її обробки для по­дальшого використання засновниками саме на етапі розробки стратегії госпо­дарської діяльності підприємства.

Здійснюючи господарську діяльність, підприємство вступає у сферу гос­подарських відносин, а саме: господарсько-виробничих; організаційно-господарських; внутрішньогосподарських.

У загальному випадку засновники підприємства передбачають здійснен­ня господарської діяльності на основі таких принципів: 1) вільного вибору видів діяльності; 2) самостійного: формування програми діяльності; вибору постачальників і споживачів власної продукції; залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресур­сів, використання яких не обмежено законом; встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до чинного законодавства; 3) вільного найму підприємцем працівників; 4) комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; 5) вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця піс­ля сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законо­давством; 6) самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використанням належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.[3]

Кожний із вищенаведених принципів має свою специфіку щодо дотри­мання та формулювання, що потребує більш деталізованого розгляду.

Важливим етапом у підготовці та прийнятті рішення є визначення релевантності інформації щодо витрат, пов'язаних з вирішенням попередніх задач з урахуванням виду витрат (минулі (незворотні) витрати; майбутні витрати, які будуть понесені у зв'язку з прийняттям раніше прийнятих рішень) витрати немонетарного характеру (амортизація) відносяться до нелеревантних.

Проведені дослідження вченими України відносин із постачальниками та споживачами продукції по декількох підприємствах показали, що інколи вигідніше прийня­ти рішення, пов'язане з підвищенням витрат, аніж порушити сталі зв'язки[2]. Саме тому, приймаючи рішення, важливо враховувати релевантну інформацію не лише щодо фінансових показників, а й стан: лідерства на ринку; надійності клієнтів; реакції на попит: лідерства у технологіях; дотримання термінів постачання; якості задоволення потреб споживачів.

У наведених випадках рішення, які приймаються вищим керівництвом підприємства, визначають не лише ефективність його діяльності, а можли­вість стійкого розвитку та виживання в умовах динамічного середовища. Ви­трати, що становлять різницю між декількома рішеннями, називають дифе­ренціальними витратами.

При отриманні та обробці інформації необхідно врахову­вати закономірності та специфіку щодо отримання релевантної інформації:

1.       Забезпечення достовірності шляхом: порівняння даних, отриманих з різних інформаційних джерел; аналізу інформаційних джерел щодо їх відповідності фактичним обста­винам; реквізитну перевірку документів, отриманих з інформаційних джерел; нормативну перевірку інформації, що міститься у різних документах.

2.       Своєчасності отримання шляхом: формування інформаційних потоків за рівнями управління та організа­ції; забезпечення можливості доставки інформації з регламентацією термі­нів: «негайно», «через ...», «після...», «протягом...»; попереднього «фільтрування» інформації з можливістю «відсіювання» другорядної та такої, що не стосується прийняття рішення з питання, яке по­требує вирішення з терміном «негайно».

3.       Доступності шляхом: формування достатнього кола джерел надходження інформації за на­прямками; забезпечення отримання необхідної інформації щодо визначеного на­прямку; поєднання «необхідності» та «доступності» в межах конкретного питан­ня, що потребує прийняття рішення.[1]

У процесі використання релевантної інформації керівництву підприємст­ва завжди необхідно враховувати ресурсні можливості на час прийняття рі­шень. Тобто порівняння інформації щодо потреби повинно (при порівнянні з наявною ресурсною базою) враховувати також можливості залучення додат­кових ресурсів або обміну одних ресурсів на інші. Прикладами можуть слугу­вати залучення кредитних коштів, товарних кредитів для першого випадку або бартерна операція щодо обміну одних матеріальних ресурсів на інші.

Отже, З метою прийняття ефективних рішень важливою є, на підставі відбору релевантної інформації, своєчасна орієнтація на види товарів, робіт, послуг, які отримують попит та є або наближаються до рівня конкурентоспро­можності. Як правило, такі проблеми пов'язані, насамперед, з розробкою ме­тодики отримання, обробки та подання інформації, пов'язаної з освоєнням нових технологій, видів продукції, діяльності, ринків, ресурсів тощо, а також із виявленням закономірностей щодо отримання такої інформації. Від достовірності та повноти отриманої інформації залежить ефектив­ність господарської діяльності, а відповідно, використання вкладених заснов­никами підприємницьких структур ресурсів.

Список використаної літератури:

1. Бухгалтерський облік: історичний аспект: Результати дис. досліджень Житомирської наук, бухгалтерської школи / Ф.Ф. Бутинець (відп. ред.). — Житомир : ЖДТУ, 2006.

2. Голов С.Ф. Управленческий учет: Учебник. — К.: Либра, 2004.

3. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Підручі. - К.: Книга, 2004.