Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов.

 

Д.ф.-м.н. Горобець Ю.І., д.ф.-м.н. Решетняк С.О.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», Україна

Проблеми викладання математики для студентів інженерних спеціальностей українських ВНЗ

 

Останнім часом все гостріше постає проблема загальноматематичної підготовки серед студентів більшої частини інженерних спеціальностей. Слід відзначити, що ця  проблема не є тільки лише проблемою нашого університету, але в деякій мірі відображає тенденцію взагалі в галузі інженерної підготовки вищих навчальних закладів України.

В цьому питанні можна відзначити декілька основних тривожних моментів.

Що стосується виявлення проблеми недостатньо високого рівня математичної підготовки серед студентів, то, як правило, такі дані ми отримуємо або за результатами ректорського контролю на четвертому курсі, або безпосередньо стикаємося з цією проблемою ще раніше при викладанні курсів фізики та інших спеціалізованих курсів інженерного призначення. Звичайно, що для навчального процесу останній випадок є більш болючим, оскільки тягне за собою або втрату часу викладачем на повторення матеріалу з курсів математики, або прогалини в засвоєнні студентами нового матеріалу. В будь-якому випадку, проблема недостатнього рівня математичної підготовки  студентів проглядається дуже чітко. І якщо результати ректорського контролю є більшою мірою орієнтиром для професорсько-викладацького складу університету з точки зору зворотного зв’язку в навчальному процесі, а також планування розподілу часів між навчальними дисциплінами на майбутнє, то відсутність необхідної для інших дисциплін математичної бази відчувається більш гостро і набагато частіше.

Слід відзначити, що ця проблема не є такою вже неочікуваною, оскільки рівень математичної підготовки почав знижуватися разом із зменшенням загальної кількості годин, відведених на математичні дисципліни. Крім того, на цей процес наклалася також тенденція зниження рівня шкільної математичної підготовки серед абітурієнтів. І хоча ця проблема має вирішуватися на загальнодержавному рівні за рахунок, по-перше, збільшення уваги до вивчення природничих дисциплін в загальноосвітніх школах і, по-друге, з паралельним підняттям престижу праці вчителів, дещо ми теж в змозі покращити вже в стінах вищого навчального закладу. 

Насамперед, першим шляхом має бути повернення до розуміння всієї важливості загальноматематичної підготовки для майбутнього інженера. Мова йде не тільки про набір основних математичних методів та навичок, якими має володіти майбутній випускник, та якийсь засвоєний об’єм інформації в цій області. В першу чергу, стіни університету має залишати спеціаліст із вже сформованою логікою інженера, яка головним чином відтворює саме математичну логіку, базується на її системності та ґрунтовності. І проблема, яку ми маємо сьогодні, в тому і складається, що ми звели всю математичну підготовку фактично до оглядового курсу, в рамках якого можна сфокусувати увагу тільки на окремих моментах інформаційного характеру. Ні про яку системність і математичне виховання при формуванні процесів мислення майбутніх інженерів при такому підході не може йти мови.

Тому першим цілком логічним кроком в поліпшенні даної ситуації може бути, як це не банально виглядає, збільшення кількості годин, відведених на математичну підготовку в університеті. Причому, з урахуванням достатньо низького рівня підготовки абітурієнтів, слід перерозподілити навчальні години з математичних дисциплін таким чином, щоб на протязі перших одного-двох семестрів викладачі мали змогу закласти необхідну базу на майбутнє та підтягнути найбільш слабких студентів хоча б до середнього рівня.

Більше того, якщо нас цікавить результат підготовки випускників, цикл математичних дисциплін має стати наскрізним на протязі трьох-чотирьох років навчання, щоб логіка математичного мислення стала за цей час звичною для студентів.

Слід додати, що, хоча зараз мова йде про математику, аналогічні проблеми є і в засвоєнні фізики, вивчення якої є не менш важливим для майбутніх інженерів з тих же самих причин, які ми відзначали відносно математики. І саме об’єднання в один комплекс системних підходів фізико-математичного спрямування та безпосередньо фахових дисциплін з тої чи іншої спеціальності може призвести до якісної підготовки кадрів, запитаних сучасною промисловістю та підприємствами інженерного напряму.