ВИКОРИСТАННЯ ВПРАВ СПОРТИВНОГО ХАРАКТЕРУ В ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИЙ РОБОТІ СУЧАСНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Курнишев Юрій Альбертович

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Постановка проблеми. Головна передумова поступу України – стан інтелектуалізації нації, що ґрунтується на високому рівні розвитку особистості за провідної ролі освіти. Зміни пріоритетних напрямів у процесі реформування освіти в Україні не можуть стояти осторонь дошкілля. Реалії сьогодення спонукають науковців і практичних працівників творчо переосмислювати завдання, структуру та зміст навчально-виховної роботи з дошкільнятами, її організацію, види контролю й оцінки результатів. До того ж необхідність істотних зрушень у дошкільній освіті актуалізується вступом до першого класу школи шестирічних учнів, а отже, забезпечення готовності дитини до наступних змін у її соціальній позиції має стати одним із провідних напрямів діяльності дошкільного навчального закладу (ДНЗ).

У Законі України „Про дошкільну освіту” зазначено: період дошкілля є базовим етапом фізичного, психологічного та соціального становлення дитячої особистості, а тому очевидною є пріоритетність фізичного виховання саме в цьому віці. В контексті наступності маємо чітко усвідомити: фізичне виховання дошкільнят здійснюється задля його оздоровчої та обов'язково розвивальної функцій, завдяки чому діти набувають фізичної готовності до навчання у школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти розвитку теорії та практики фізичного виховання дітей дошкільного віку, а саме аспекти виховання дітей раннього віку вивчали К.Л.Печора, Г.В. Пантюхіна, Л.Г. Голубєва та ін.; умови впровадження фізичної культури в навчально-виховний процес дошкільної установи аналізували С.Я. Лайзане, О.Д.Вікулов, І.М.Бутін, М. Єфименко, проблемою перспективного планування основних видів рухів займались Е.С. Вільчковський, Л.І. Пензулаєва та інші. Відтак заслуговує на увагу запропонована Н. Гавриш ідея інтеграції різних видів діяльності вихованців як оптимізації загальноосвітньої діяльності [6].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною науково-дослідницької роботи кафедри фізичної культури і спорту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Фізичне виховання населення України в умовах трансформації суспільного устрою та інтегрування в Європейській освітній простір”.

Формування цілей статті. Визначити стан впроваджування вправ спортивного характеру (катання на санках та ходьба на лижах) розділу „Виховуємо здорову дитину” програми виховання дітей дошкільного віку „Малятко” в практику роботи ДНЗ м. Чернівці з метою оптимізації роботи з фізичного виховання.

Завдання дослідження – визначити сучасний стан використання спортивних вправ в фізкультурно-оздорочій роботі ДНЗ буковинського регіону; з метою запровадження оприлюднити досвід роботи фізкерівників ДНЗ м. Чернівці.

Методологічну основу дослідження становлять теорія і практика наукового пізнання; положення про взаємозв'язок та взаємозумовленість явищ та доцільність їхнього вивчення в конкретно-історичних умовах; про єдність національного та загальнолюдського; системний, культурологічний, особистісно-діяльнісний, правовий підходи.

Виклад основного матеріалу. Фізична готовність як одна з найголовніших складових загальної готовності до шкільного навчання визначається станом здоров'я майбутнього першокласника, рівнем його рухових умінь, розвитком фізичних якостей, сформованістю самообслуговувальних та культурно-гігієнічних навичок, правильної постави, самостійністю і творчістю в руховій сфері.

Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку „Малятко”, „Дитина”, „Українське дошкілля”.

Цьому слугують розмаїття форм фізвиховання дошкільнят та систематичність його здійснення. Колектив кафедри фізичного виховання Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича впродовж останніх років співпрацює з міським управлінням освіти з питань ефективності цієї роботи. Пошук зорієнтованої до активної рухової діяльності як педагогічно керованої, так і самостійної визначено завданням цієї співпраці.

Розроблені педагогами заняття просто неба з чіткою спортивною направленістю за темами: ходьба на лижах, кроссова підготовка (розвиток витривалості), спортивні ігри (футбол, волейбол, софтбол), а також плавання, за допомогою викладачів кафедри фізичної культури та валеології під час практики студентів спеціальності „Теорія та методика середньої освіти. Фізична культура”. На базі ДНЗ № 48 та 42 м. Чернівці, проведено студентську практичну конференцію „Модель дня здоров'я в дошкільному закладі”. Розроблені рекомендації доведено до широкого впровадження фізкерівникам і вихователям ДНЗ м. Чернівці, а також опрацьовані на засіданнях методичних об'єднань дошкільних навчальних закладів у 2007-2008 навчальному році.

Цікаві авторські знахідки щодо активного впровадження систему фізичного виховання дітей ігрового методу навчання рухових дій, куди входять: рухливі ігри та ігри з елементами спорту, імітаційні вправи, елементи пластичних етюдів, пантоміма та шаради в рухах, танцювальні експромти тощо. Емоційно насичені фізично-ігрові вправи стимулюють інтерес дитини до виконання тих чи інших дій; образність розучуваних рухів сприяє усвідомленому засвоєнню техніки їх виконання, що активізує рухову діяльність та фізичний розвиток дошкільнят.

В дошкільному віці закладаються основи правильної техніки виконання вправ спортивного характеру, розвиток фізичних якостей, формуються морально-вольові якості, які дозволяють в подальшому успішно займатись різними видами спорту.

Програмами виховання в дитячому садку „Малятко” і „Дитина” передбачено заняття такими вправами спортивного характеру: катання на санках, ходьба на лижах, ковзанах, плавання, бадмінтон та інші. Вони урізноманітнюють діяльність дошкільнят, збагачують руховий досвід, сприяють підвищенню рівня фізичної підготовки. Найістотніші особливості вправ спортивного характеру-їх комплексний вплив на організм дитини [4].

Розглянемо деякі вправи спортивного характеру та найпростіші способи їхнього вивчення дітьми дошкільного віку, а саме катання на санках та ходьбу на лижах. Необхідно наголосити, що саме цими видами спорту разом з батьками найчастіше займаються дошкільнята під час прогулянок та відпочинку.

Визначимо оздоровче й виховне значення цих видів вправ спортивного характеру: виходячи на гірку, на приклад, з санками, дитина дістає певне фізичне навантаження (посилюється кровообіг, процес дихання та обміну речовин). Спускаючись з гірки, привчаються переборювати відчуття страху, набувають уміння володіти собою, отримають емоційне задоволення. Катаючись з гірки на лижах, виявляють рішучість, сміливість, кмітливість тощо.

Отже, на тлі позитивних емоцій, отримуваних у процесі фізичного виховання під керівництвом дорослого, а також власних знахідок і досягнень дитина фізично зростає. Ефективність цього зростання забезпечує цілісний розвиток дитячого організму, в основі якого лежить безперервний взаємозв'язок діяльності всіх органів та систем. Крім того, під час катання необхідно дотримуватись певних правил безпеки: привчатися чекати своєї черги, з'їжджати, коли доріжка вільна та інше. А в результаті дошкільнята стають уважнішими, дисциплінованими, обережними.

Цікавими, на наш погляд, є рекомендовані ігрові завдання, що використовувались на заняттях з фізичного виховання, прогулянках в режимі установи, прогулянках з батьками, зимових розвагах, днях здоров'я. Наводимо деякі з них: „Підніми предмет”, „Сніговик”, „Арка”, „Хто швидше”, „ А ми далі”. Завдання та ігри на лижах: „Таємничі сліди”, „Ширше крок”, „Пройди у ворітця”, „Ланцюжок”, „Три ноги”, „Біатлон”, „Паровоз” та інші [2].

З метою активного залучання батьків до участі в навчанні дітей пропонуємо тематичні бесіди, практичні заняття, розваги та змагання. Адже одним із спонукальних мотивів активізації рухової діяльності дитини крім вродженої потреби в русі, зацікавленості змістом цієї діяльності, визнано наслідування дій однолітків та дорослих, бажання досягти певних результатів, можливість самоствердитись у тому, що вдається найкраще.

Наведемо для прикладу схему тематичної бесіди з батьками: історія виникнення лижного спорту, відомі українські спортсмени; правила добору лиж та палиць за зростом дитини; кріплення лиж до взуття, правила переносу лиж; вимоги до одягу та взуття; правила зберігання лиж та догляд за ними; основи техніки способів пересування на лижах, поворотів, гальмуванні, підйому та спуску з гори; методичні рекомендації щодо навчання дітей різного віку; правила вибору місцевості для занять; рекомендована тематична література [3].

За вимогами програм виховання дітей дошкільного віку „Малятко” і „Дитина” вправи спортивного характеру (ходьба на лижах) розпочинають навчати в другий молодший групі (четвертий рік життя): надівати та знімати лижі, ставити їх на місце, ходити на лижах ковзним кроком без палиць. Для вихованців середньої групи вимоги ускладнюються: ходити на лижах одним за одним, виконувати поворот переступанням на місці, вправо і вліво, кругом в обидві сторони, підніматись на гірку ступаючим кроком, напівялинкою, спускатись з гірки.

Самостійно брати і ставити лижі на місце; знімати і надягати, переносити лижі під рукою. Проходити на лижах 800-1200 м. В старшій групі до вище вказаних вправ додаються сходження на гірку драбинкою й спускання зі схилу в середній стійці, відповідно збільшується відстань ходьби на лижах до 1,5 км у повільному темпі.

Проаналізуємо стан впроваджування вправ спортивного характеру (катання на санках та ходьба на лижах) розділу „Виховуємо здорову дитину” програми виховання дітей дошкільного віку „Малятко” в практику роботи ДНЗ м. Чернівці. За даними статистичного збірнику „Освіта Чернівеччини” 2007 року в м. Чернівці працює 52 ДНЗ, завантаженість дитячих установ становить 124 на 100 місць. В даних установах працює 18 фізкерівників. В достатній кількості стандартне обладнання та устаткування, впорядковані та обладнанні спортивні майданчики або спортивні зони при кожній установі, організовані окремі спортивні зали при 37 установах.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проте, проаналізувавши плани роботи ДНЗ за розділами програми „Малятко ”, визначаємо, що в 15 дошкільних навчальних закладах проводиться навчання техніці виконання вправ спортивного характеру, а саме катання на санках та ходьбі на лижах, проводяться зимові розваги та свята, зимові лижні переходи, в 12 установах використовується катання на санках та зимові пішохідні переходи, розваги, а решта установ міста роботу спортивного характеру (зимові види спорту) не планують взагалі, або планують лише під час прогулянок, використовуючи санки, що вихованці принесли з дому.

Причинами педагоги вказують перш за все відсутність лижного інвентарю або незадовільний його стан, відсутність сучасної методичної літератури, низький рівень особистої підготовки в даних вправах.

Специфікою фізичного виховання в дитсадку є його пріоритетність в освітньо-виховному процесі. Тож усі форми фізичного гарту дошкільнят мають здійснюватися як самостійні заходи задля оптимальної рухової активності та фізичного розвитку дітей. Водночас цілком правомірно використовувати різні види рухової діяльності в ході реалізації завдань з інших розділів програми. Актуалізації знань, умінь та навичок дошкільнят, їхніх досягнень у руховій сфері сприяє залучення їх до планування та моделювання рухових завдань (на прогулянці, під час пішого переходу), варіантів їх виконання.

Активність та самостійність дітей у здобутті рухового досвіду сформують у них здатність виробляти ідеї, користуватися власним досвідом, передбачати результати. Все це позначиться на рівні рухової компетентності, на формуванні активної життєвої позиції, що стане вагомим надбанням для успішного переходу до навчальної діяльності у школі.

Застосування дієвих засобів фізичного гарту забезпечує реалізацію діяльнісного компонента фізичної освіти, її розвивальної функції.

Надалі варто проаналізувати роботу по формування у дошкільнят уявлень про власний організм, про чинники здоров'я, адже свідоме ставлення до його збереження та зміцнення – прерогатива виховного процесу в ДНЗ.

Література

1. Богініч О. Сучасні пріоритети фізичного розвитку дітей / Богініч О. // Дошкільне виховання. – 2005. – № 7.

2. Викулов А.Д., Бутин И.М. Развитие физических способностей детей / Викулов А.Д., Бутин И.М. – Ярославль: „Гринго”, 1996. – 234 с.

3. Голощекина М.П. Лыжи в детском саду / Голощекина М.П. – Изд. 2-е, испр. – М.: Просвещение, 1987. – 212 с.

4. Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. „Дошкольная педагогика и психология” / Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. – М.: Просвещение, 1978. – 441 с.

5. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – Киів, 1997. – 324 с.

6. Гавриш Н. Інтеграція різних видів діяльності вихованців як засіб оптимізації загальноосвітньої діяльності в ДНЗ / Гавриш Н. // Дошкільне виховання. – 2005 . – № 7.