Коробов Є.Т.

Дніпропетровський національний університет

Основні параметри розуміння

Які основні параметри розуміння виділяють глибину, чіткість, повноту та обгрунтованість.

Повнота розуміння передбачає максимальне виявлення змісту засвоєного обсягу інформації і визначається як взаємозв`язки зрозумілих людиною елементів, зв’язків і відношень між ними до всіх існуючих в об”єкті розуміння таких елементів та зв’язків. Залежно від повноти можна говорити про повне нерозуміння, часткове розуміння й повне розуміння. Зрозуміло, говорити про повне розуміння можна лише стосовано досить великих обсягів інформації. Немає сенсу говорити про повне розуміння окремого слова чи словосполучення.

Чіткість розуміння – це ступінь осмислення властивостей, зв’язків та відношень об’єкта, що сприймається. Якою-небудь кількісною характеристикою чіткість наділена бути не може. Чіткість розуміння багато в чому носить суб’єктивний характер. Людина з недостатньою критичністю розуму і слабо розвинутим почуттям сумніву може думати, що який-небудь предмет (явище, процес і под.) цілком зрозумілий. Але об’єктивно це може бути зовсім не так. Недостатньо чітке розуміння ми звичайно називаємо невиразним, туманним, неясним.

Обгрунтованість розуміння - це усвідомлення основ, які зумовлюють упевненість у правильності розуміння. Ці основи впевненості формуються комплексом аргументів, які людина використовує для доведення власних гіпотез у ході процессу розуміння. Чим вищий рівень логічності мислення, тим вища суб’єктивна й об’єктивна обгрунтованість розуміння. Недостатня обгрунтованість розуміння, як правило, викликає почуття сумніву в істинності, правильності розуміння. Правда, у самовпевненої людини такого почуття може й не виникати.

Глибина розуміння характеризується ступенем проникнення в сутність того, що сприймається. Глибину розуміння звичайно пов’язують з розумінням законів, принципів, правил, думок, афоризмів, тобто з тим, що може мати глибокий смисл. Знов таки, немає рації говорити про глибину розуміння окремого слова і навіть окремого поняття. Будь-яке пояснення, викладене усно чи письмово, спирається на цілу піраміду понятть, які випливають один з одного. Тому випадання з ходу міркування хоча б одного поняття призводить до нерозуміння всього ланцюга пояснення. Особливо сильно відбивається на процесі розуміння випадання важливих понять, які правлять за опору не для одного, а для декількох подальших понять. Чим протяжніші ланцюжки піраміди понять якого-небудь явища, тим глибший зміст цього явища. Отож, глибину розуміння, з певним ступенем припущення, можна схарактеризувати кількісно: чим більша кількість понять і зв’язків між ними зрозуміла в глибину піраміди понять, тим глибше розуміння. Залежно від глибини розрізняють глибоке й поверхове розуміння. Глибина розуміння текстів великою мірою залежить від інформаційної ємкості відповідних підтекстів.

Спробуємо коротко сформулювати, що все-таки значить зрозуміти явище, процес, закон, правило, будову чого-небудь і принцип роботи.

Для явищ: знати зовнішній прояв ; зуміти за зовнішніми ознаками даного явища відрізнити його від схожих чи споріднених ; уміти визначити істотні й неістотні ознаки явища; розбиратись у внутрішніх механізмах явища (які закони або закономірності лежать у його основі); зуміти виділити кількісні характеристики (якщо вони існують) і дати їм математичну або графічну інтерпретацію; знати причини виникнення і можливі наслідки явища, що відбувається; бачити практичне значення і сферу можливого використання.

Для процесів: розуміти умови здійснення; знати зовнішні ознаки протікання; вміти виділити основні параметри процесу і встановити співвідношення між ними; розбиратися в математичних характеристиках; зуміти знайти співвідношення з аналогічними процесами; розуміти графічні характеристики; бачити можливості керування процесом і можливості його практичного застосування.

Для законів : розуміти сутність формулювання закону і фізичний (хімічний, біологічний тощо) його зміст; розбиратися в суті понять, які створюють закономірний зв’язок, і математичних співвідношень між ними; розуміти графічну інтерпретацію закону; вміти визначити сферу дії закону і вивести наслідки з даного закону; зуміти вказати можливе практичне використання.

Для величин: розуміти визначення величини і сутність зв’язків між підпорядкованими величинами; бачити місце даної величини в системі споріднених величин; знати одиниці виміру і прилади для вимірювання даної величини.

Для різноманітних установок, приладів, машин і т.д.: розбиратися в конструктивних особливостях; знати й розуміти фізичні та інші явища, що лежать в основі роботи окремих блоків і частин машини (установки); розбиратися у взаємодії і функціонально-конструктивних зв’язках окремих частин та деталей; передбачити можливі неполадки; знати способи діагностики неполадок і шляхи їх усунення; вміти визначити шляхи покращення енергетичних, економічних та інших показників; розпізнавати відмінність і схожість, порівняно з однотипними моделями.

Для правил: з’ясувати суть формулювання правил; вміти навести приклади на використання цього правила; зуміти вказати винятки з правил.

Для доказів: чітко усвідомити, що відомо, а що потрібно довести; вміти повторити хід доведення; вміти пояснити, чому такий висновок випливає з попереднього; бачити альтернативні аргументи; вміти навести можливі наслідки з результату доведення.

Для понять: осмислити визначення поняття; виявити суттєві властивості; визначити об’єм поняття; виділити основні характеристики поняття; зрозуміти характер зв’зків між підпорякованими поняттями, які утворюють дані поняття; визначити місце даного поняття в системі інших понять; вміти знайти схожість і відмінність порівняно з однотипними поняттями.