Педагогічні науки / Сучасні методи викладання

Калишенко Галина Олександрівна

Кролевецький соціально-гуманітарний інститут ГНПУ ім. О.Довженка

Україна

Роль інноватики в покращенні професійної підготовки майбутніх фахівців

Як відомо, інноватика — галузь знань, що вивчає закономірності процесів розвитку, формування новацій, нововведень, механізмів управління змінами, подолання опору нововведенням, адаптації до них людини, використання та поширення інноваційних потоків , інноваційної діяльності, їх вплив на сферу конкуренції, на розвиток суспільства в цілому [4].

На відміну від стихійних, спонтанно виникаючих змін, інноватика вивчає механізм інноваційних і контрольованих змін, які відбуваються внаслідок раціонально-вольових дій. Предметом інноватики є створення, освоєння та поширення різного типу інновацій.

У роботі [3] було вказано про необхідність інноваційних напрямів удосконалення викладання фізичної культури, як одного з напрямів педагогічної діяльності. Зважаючи на сучасні вимоги щодо оргаганізації навчального процесу особливої актуальності набувають питання розвитку педагогічної інноватики.

Інновації в педагогіці пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією (лат. integratio — відновлення, об'єднання в ціле окремих елементів) знань і форм соціального буття. Нині створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність — здатність до оновлення, відкритість новому.

Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Відбором, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знання — педагогічна інноватика.

Педагогічна інноватика — наука, яка вивчає природу, закономірності виникнення й розвитку педагогічних інновацій відносно суб'єктів освіти, а також забезпечує зв'язок педагогічних традицій із проектуванням майбутньої освіти.

Об'єкт педагогічної інноватики - процес виникнення, розвитку й освоєння інновацій в освіті учнів (студентів), які призводять до прогресивних змін якості їхньої освіти.

Предмет педагогічної інноватики - сукупність педагогічних умов, засобів і закономірностей, які пов'язані з розробкою, введенням і освоєнням педагогічних нововведень в освітянську реальність.

Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях.

Як вказує І. М. Дичківська [1], інноваційні процеси в системі освіти засвідчують якісно новий етап взаємодії й розвитку науково-педагогічної та педагогічної творчості і процесів застосування її результатів. Для нього характерною є тенденція до ліквідації розриву між процесами створення педагогічних новацій і процесами їх сприйняття, адекватного оцінювання, освоєння і застосування, а також до подолання суперечності між стихійністю цих процесів і можливістю та необхідністю свідомого управління ними. При цьому автор виділяє наступні теоретичні блоки понять та принципів, які охоплює педагогічна інноватика:

створення нового в системі освіти і педагогічної науки;

сприйняття нового соціально-педагогічним співтовариством;

застосування педагогічних новацій, а також систему рекомендацій для теоретиків і практиків щодо пізнання інноваційних освітніх процесів та управління ними.

У табл. 1 наведено їх сутнісно-змістовну характеристику з відображенням їх деяких особливостей.

Таблиця 1

Сутнісно-змістовна характеристика блоків педагогічної інноватики

Блок	Сутність	Примітки
Блок створення нового у педагогіці.	вивчення проблем нового в педагогіці, класифікації педагогічних новацій, визначення умов створення нового, критеріїв новизни, міри готовності нового до його освоєння та використання, традиції й новаторства, етапи створення нового у педагогіці	створення нового у педагогіці має свою специфіку, пов’язану з неповторністю особистості педагога, особливостями класу, групи, кожної дитини, типом, стилем діяльності навчально-виховного закладу.
Блок сприйняття, освоєння й оцінювання нового.	розкриття специфіки оцінювання, освоєння і усвідомлення педагогами того, що виникає у педагогічній теорії й практиці (явища консерватизму, новаторства, особливості інноваційного середовища, готовність до сприйняття і оцінювання нового)	педагогічні явища можуть якісно відрізнятися одне від одного, будь-яке з них можна оцінити, однак не кожне може бути цінністю, оскільки деякі можуть бути деструктивними щодо розвитку особистості або з часом втратити свою цінність
Блок використання та застосування нового (розроблення рекомендацій)	осмислення практики застосування педагогічних інновацій, вивчення закономірностей і форм впровадження та використання нового	процес впровадження і освоєння педагогічних інновацій має бути природним. Впровадження означає перетворення практики на основі результатів досліджень за обов’язкового їх застосування з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Прислухаючись до думки Шевчук Т.О. [2], слід зазначити, що застосування інноваційних технологій у сфері вищої освіти передбачає активне використання інтерактивних форм і методів свідомого залучення особистості до навчального процесу, створення творчої атмосфери в період навчальної діяльності, використання диференційних форм і методів педагогічного процесу. При такому підході студент стає суб'єктом педагогічної взаємодії та активним учасником комунікативного діалогу з викладачем.

Література:

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Навчальний посібник. – Київ. Академвидав. – 2004. – 345 с.

2. Шевчук Т.О. Інноваційність і вища освіта. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://intkonf.org/kand-ped-nauk-shevchuk-to-innovatsiynist-i-vischa-osvita/

3. http://www.info-library.com.ua/books-text-6536.html

4. http://ru.wikipedia.org