К.е.н. Ратушна О.П.

Уманський національний університет садівництва, Україна

Управління зростанням вартості підприємства в ринкових умовах

В сучасному бізнес середовищі важливим для діяльності підприємства є зростання його вартості на ринку, а не його ефективність чи результативність. Саме вартість підприємства (вартість бізнесу) визначають його статус, місце в галузі, на ринку тощо. Всі сучасні підприємства для досягнення цього повинні переглянути способи управління і переорієнтуватись на вартісноорієнтоване управління.

Теорія вартісноорієнтованого менеджменту розроблялась і удосконалювалась такими вченими як Е. Блек, С. Валдайцев, І. Івашковська, Дж. Муррін, А. Харін тощо. Розвиток основ вартісного управління з урахуванням особливостей української економіки зробили Н. Жиленко, В. Карцев, О. Мендул, В. Пашков тощо. Удосконалення системи бухгалтерського обліку з метою управління вартістю підприємства приділялась увага таких науковців як М. Бондар, С. Голов, Л. Костирко, В. Костюченко, М. Корягін, М. Чумаченко тощо. Тому дослідження можливості та необхідності впровадження вартісноорієнтованого управління на підприємстві є актуальними. При цьому важливим є вивчення умов впровадження управління, спрямованого на зростання вартості підприємства та можливості оцінки окремих складових системи управління.

В сучасних українських підприємствах система управління, спрямована на зростання його вартості, не завжди є ефективною. При цьому вона найчастіше не включає в себе всі елементи, спрямовані на забезпечення її ефективного впровадження і функціонування.

Астраханцева І.А. визначає завдання управління вартістю, як базового методу забезпечення стратегічної конкурентоспроможності бізнесу:

1) базовою метою управління діяльністю підприємства на всіх рівнях його функціонування є підвищення вартості в інтересах власників та інших зацікавлених осіб;

2) ключовим джерелом вартості є грошовий потік підприємства, який може генерувати сьогодні і зможе генерувати в майбутньому;

3) приріст вартості підприємства і кожного окремо взятого підрозділу є найважливішим критерієм ефективності керівництва на всіх рівнях [1].

На основі показника ринкової вартості підприємства Турило А.М. виділяє 3 етапи економічного розвитку підприємства. На першому етапі відбувається створення підприємства та початок його діяльності. При цьому РВП > 0.

Другий етап відображає період функціонування підприємства до моменту його ліквідації. Даний період може характеризуватись трьома можливими напрямами його розвитку:

1) розвиток підприємства супроводжується зростання величини його ринкової вартості РВП(t) > РВП (t-1);

2) розвиток підприємства пов'язаний з незмінним рівнем його ринкової вартості РВП(t) = РВП (t-1);

3) розвиток підприємства супроводжується зменшенням його ринкової вартості РВП(t) < РВП (t-1).

Розвиток підприємства припиняється в момент його ліквідації. В такому випадку РВП = 0. Тобто фактичним періодом можливого зростання вартості підприємства є його другий етап економічного розвитку, коли є можливим зростання ринкової його вартості. Тому абсолютним критерієм розвитку підприємства – критерій максимальної ринкової вартості підприємства [6].

Вважаємо, що актуальним буде розглядати зміну ринкової вартості підприємства за етапами його функціонування. Тому що саме діяльність підприємства визначає зміну його ринкової вартості за всіма етапами його життєвого циклу. Крім того не погоджуємось з твердженням, що в момент ліквідації підприємства його ринкова вартість дорівнює нулю. Вважаємо, що на даному етапі його ринкову вартість можна оцінити за ліквідаційною вартістю всіх активів. При цьому для визначення такої вартості можна застосувати витратний підхід до оцінки.

Левчак І.Я. визначає внутрішні (ендогенні) та зовнішні (екзогенні) фактори вартості підприємства. До чинників, які пов’язані з діяльністю підприємства (ендогенні фактори) автор відносить: якість і стан факторів виробництва, рівень застосовуваних технологій, вартість зобов’язань підприємства, інвестиції в основний і оборотний капітал, обсяги виробництва, вартість активів підприємства, якість продукції, цінова політика підприємства, ділова активність, стан корпоративного управління, якість внутрішньогосподарського управління, імідж. До чинників, які не пов’язані з діяльністю підприємства Левчак І.Я. відносить: політичні чинники, ринкові чинники, соціальні чинники, період загальної кризи та спадів, екологічні чинники [4].

Мендрул О. виділяє систему факторів формування вартості як інвестиції в основний і оборотний капітал; загальна економічна ситуація в країні; попит на ринку продукції; вартість активів підприємства; вартість зобов’язань підприємства; співвідношення попиту і пропозиції; ціновий механізм фондового ринку [5].

Вказані фактори в більшості є зовнішніми по відношенню до підприємства, при цьому вважаємо, що зростання вартості підприємства досягається в першу чергу за злагодженого механізму взаємодії основних складових його діяльності, які забезпечать реалізацію даних факторів рис. 1.

В першу чергу сучасні підприємства в своїй діяльності не повинні обмежуватись лише економічною діяльністю. Для підвищення конкурентоспроможності важливим стає розширення напрямів діяльності: екологічної та соціальної. Досягнення зростання вартості підприємства можливе за узгодженого взаємозв’язку таких стратегічних напрямів діяльності як управління витратами, управління трансакційними витратами, політика ціноутворення, формування звітності та аналіз з використанням збалансованої системи показників.

Рис.1. Умови зростання вартості підприємства

Кожна з даних підсистем знаходить своє відображення в облікових записах у формі господарських операцій. Реалізація даних складових дозволяє вирішувати поточні завдання, при цьому всі управлінські рішення забезпечуються інформацією, сформованою за даними обліку рис. 2.

При побудові ефективної моделі управління вартістю Вишневський В. вважає необхідним враховувати фактори за 4 групами показників: показники, що відображають стратегічну ефективність підприємства; ефективність операційної діяльності; інвестиційної діяльності та фінансової діяльності [2].

Вважаємо, що сучасне підприємство для забезпечення вартісноорієнтованого управління не повинно обмежуватись лише показниками, що відображають ефективність операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Потрібно оцінювати не тільки ретроспективні результати діяльності, а й елементи чи підсистеми, що дозволяють одержувати ці результати.

Рис.2. Механізм взаємодії підсистем на зміну вартості підприємства

Корягін М.В. зазначає, що в бухгалтерському обліку ринкова вартість підприємства виступає зовнішньою, відносно системи обліку, категорією, що співвідноситься із балансовою вартістю, яка формується на основі бухгалтерських даних. Враховуючи існування відмінностей між цими двома видами вартостей, можна визначити ступінь відхилення між ними, який відображатиме рівень неадекватності чинної системи бухгалтерського обліку потребам користувачів облікової інформації стосовно вартості підприємства:

,

де ВП – вартість підприємства; БВ – балансова вартість; РНСБО – рівень неадекватності чинної системи бухгалтерського обліку.

РНСБО – це перевідний коефіцієнт, який дозволяє співставити ринкову та балансову вартість підприємства. Розрахувавши значення цього показника на конкретному підприємстві шляхом ділення його ринкової вартості на балансову, можна визначити, наскільки система бухгалтерського обліку підприємства та обраний в результаті використання механізму облікової політики підприємства набір варіантів ведення обліку відповідають поглядам аналітиків ринку капіталу. Цей показник розкриває існуючі диспропорції між поглядом на результати діяльності підприємства на основі прийнятої на підприємстві облікової методології та на основі аналізу очікувань ринку [3].

Враховуючи, що облікова інформація використовується в двох методах оцінки вартості, то важливим є зменшення даного рівня неадекватності системи бухгалтерського обліку. Крім того актуальним можна вважати визначення такого рівня адекватності і для систем контролю і аналізу.

Література

1. Астраханцева І.А. Фінансове моделювання вартості підприємства в невизначених економічних умовах / І.А. Астраханцева // Фундаментальні дослідження. – 2011. – № 4. – С. 154 – 160.

2. Вишневський В. Теорія вартості в економічній науці / В. Вишневський // Економіст. – 2007. – № 5. – С. 35 – 46.

3. Корягін М.В. Методика визначення неадекватності бухгалтерської оцінки вартості підприємства / М.В. Корягін // Економічні науки. Сер. : Облік і фінанси. – 2013. – Вип. 10 (3). – С. 356 – 363.

4. Левчак І.Я. Вартість підприємства як критерій ефективності управління / І.Я. Левчак // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія Економіка. – 2014. – Випуск 1 (42). – С. 104 – 108.

5. Мендрул О.Г. Управління вартістю підприємств / О.Г. Мендрул. [Текст] Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 224 с.

6. Турило А.М. Оцінка вартості підприємства в системі фінансово-економічної стратегії його розвитку / А.М. Турило // Фінанси України. – 2009. – № 5. – С. 95 – 100.