Экономические
науки/14. Экономическая теория
К.е.н.. Доц. Слободянюк Н.О., студентка Ш курсу Кондакова
Ю.Б.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського, Україна
Бюджетний дефіцит як показник стану бюджету
Бюджет є провідною ланкою фінансової системи будь-якої країни.
Оскільки бюджет є системою перерозподільних відносин, його становлення і
стан мають важливе значення не тільки для держави, юридичних чи фізичних осіб,
але і для суспільства взагалі.
На сучасному етапі розвитку, в
сучасних умовах, проблема бюджетного дефіциту залишаться досить актуальною, бо саме
стан бюджету країни має неопосередкований вплив на економіку країни в цілому.
Досліджуючи дане питання хочеться нагадати, що саме дефіцит держбюджету гальмує
соціально-економічний розвиток країни, дестабілізує усі сфери суспільного життя
та підвищує потенційний ризик щодо монетизації та дефолту.
Проблемі дефіциту бюджету багато уваги приділяють як зарубіжні, так і
вітчизняні вчені, серед яких можна виділити Л. Абалкіна, В. Пасічника, С. Юрія,
В Опаріна, В. Дем'янишина, А. Лаврова, В. Федосова, Ю. Бескида, В. Кудряшова та
інших. У свій час проблема дефіциту тією чи іншою мірою привертала увагу і
класиків світової економічної думки, зокрема: С. Брітена, Дж. Б'юкенена, Дж.М.
Кейнса, В. Парето, П. Самуельсона, М. Фрідмена та інших.
Проте, не всі питання щодо бюджетного дефіциту, враховуючи неоднозначність
та складність даного економічного явища є вирішеними, та потребують подальшого
розгляду.
Існує безліч поглядів і підходів щодо сутності поняття бюджетний дефіцит.
На думку В. Пасічника, бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає
співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків [1]. С.
Лондар та О. Тимошенко, звертають увагу на те, що дефіцитом бюджету є обсяг
бюджетних видатків, здійснених за рахунок внутрішніх і зовнішніх фінансових
заощаджень інших секторів економіки в тому числі і міжнародної, акумульованих
урядом на добровільних засадах протягом поточного чи минулих періодів та, у
виняткових випадках, за рахунок обсягу первинної емісії центрального банку [3].
М. Грідчін, В. Захожай та Л. Осіпчук, зазначають, що бюджетний дефіцит виражає
об’єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного
виробництва в процесі використання коштів понад наявні закріплені джерела
прибутків через зростання граничних витрат виробництва. [2]. За Бюджетним
кодексом України, дефіцит бюджету – це перевищення видатків бюджету над його
доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням
кредитів з бюджету) [1].
Таким чином, дослідивши різні підходи щодо визначення поняття «дефіцит
бюджету», можна зробити висновок, що, дефіцит бюджету - це співвідношення між
доходами і видатками бюджету, при якому видатки перевищують постійні доходи.
До факторів, що впливають на бюджетний дефіцит за Є. Коломіним можна
віднести наступні:
1. Військова доктрина. Цей фактор зумовлений значними витратами на
проведення воєнних кампаній та необґрунтованою мілітаризацією економіки в
мирний час.
2. Економічна криза. Даний чинник породжений несприятливим економічним
розвитком, а саме – спадом виробництва, інфляційними процесами, неефективним
функціонуванням окремих галузей економіки тощо.
3. Політична ідеологія. Надмірні витрати коаліцій політичних партій за
рахунок майбутніх урядів, намагання політиків сподобатися виборцям.
4. Надзвичайні обставини. Пов’язані з потребою здійснення великих видатків
на ліквідацію наслідків стихійних явищ, катастроф та епідемій [5].
Дефіцит бюджету може бути викликаний такими причинами:
1) Брак коштів у бюджеті при достатньому забезпеченні економіки фінансовими
ресурсами, високому рівні доходів фізичних та юридичних осіб, тобто викликаний
недоліком у формуванні бюджету;
2) Брак коштів при низькому обсягу ВВП, низькому рівні доходів фізичних та
юридичних осіб, тобто пов’язаний із
обмеженістю фінансових ресурсів країни.
Згідно з статтею 15 Бюджетного
кодексу України затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється в разі наявності
обґрунтованих джерел фінансування бюджету, прописаних законом.
Джерелами фінансування бюджету є:
1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх
запозичень;
2) кошти від приватизації державного майна
(включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) -
щодо державного бюджету;
3) повернення бюджетних коштів з депозитів,
надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів;
4) вільний залишок бюджетних коштів з
дотриманням умов, визначених цим Кодексом [1].
Крім того статтею 15 Бюджетного кодексу України
прописано, що джерелом фінансування бюджету не можуть бути
емісійні кошти Національного банку України [1].
У разі зменшення
обсягу джерел фінансування державного бюджету певного типу порівняно з обсягом,
визначеним законом про Державний бюджет України, допускається за рішенням
Кабінету Міністрів України, погодженим із Комітетом Верховної Ради України з
питань бюджету, збільшення обсягу джерел фінансування державного бюджету іншого
типу з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету [1].
Тобто бюджетна політика держави повинна
забезпечувати скорочення бюджетного
дефіциту шляхом збільшення надходжень до бюджету або шляхом зменшення його
видатків.
Існують глибинні, загальні проблеми бюджетного дефіциту, властиві
будь-якій державі, і конкретні, що мають місце в окремій країні. До глибинних
причин бюджетного дефіциту України слід віднести спад виробництва, зниження
ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважену
соціально-економічну політику в державі, тощо.
Для запобігання
загострення ситуації у фінансовій сфері України, слід збільшити інвестиційні
видатки бюджету і витрати на підтримку вітчизняного бізнесу, а також посилити
стимулювання внутрішнього попиту. Необхідною є фінансова підтримка державних
банківських установ, зміцнення їх стійкості, шляхом нарощування статутних
капіталів, обмеження відпливу депозитів.
На жаль, ідеального методу покриття дефіциту на сучасному
етапі не існує. Всі з шляхів подолання дефіциту мають негативні наслідки.
Нейтральне збалансування бюджету можливе лише в довгостроковому періоді.
Таким чином, дефіцит
бюджету є важливим інструментом державної фінансово кредитної політики, засобом
впливу на економічне становище в цілому в країні. Високий рівень дефіциту
бюджету значно впливає на стан економіки країни.
Зміст фінансування дефіциту бюджету зводиться до
мобілізації ресурсів з метою забезпечення видатків, не перекритих доходами,
шляхом застосування особливих форм і методів. Зведення бюджету з дефіцитом
відбувається з метою забезпечення фінансування додаткових видатків, надання
кредитів і погашення державного боргу.
Використана література
1.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
2.
Грідчіна, М. В. Фінанси [Текст] : підручник / М. В.
Грідчіна, В. Б. Захожай, Л. Л. Осіпчук та ін. – К. : МАУП, 2009. – 312 с
3.
Лондар, С. Л.
Фінанси [Текст] : навчальний посібник / С. Л. Лондар, О. В. Тимошенко. –
Вінниця : Нова Книга, 2010. – 384 с.
4.
Пасічник, Ю.В.
Бюджетна система України [Текст] : навчальний посібник / Ю.В. Пасічник. — К.:
Знання-Прес, 2011. — 607 с.
5.
Фінанси і кредит у
системі управління народним
господарством: Підручник / Є. В. Коломін, Л. Є. Бабашкін, А. М. Волков та інші.
/ Під загал. ред. А. М. Волкова. М., 2007