Экономические науки/14. Экономическая теория

 

К.е.н.. Доц. Слободянюк Н.О., студентка Ш курсу Кондакова Ю.Б.

 

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

 

Бюджетний дефіцит як показник стану бюджету

 

Бюджет є провідною ланкою фінансової системи будь-якої країни.

Оскільки бюджет є системою перерозподільних відносин, його становлення і стан мають важливе значення не тільки для держави, юридичних чи фізичних осіб, але і для суспільства взагалі.

 На сучасному етапі розвитку, в сучасних умовах, проблема бюджетного дефіциту залишаться досить актуальною, бо саме стан бюджету країни має неопосередкований вплив на економіку країни в цілому. Досліджуючи дане питання хочеться нагадати, що саме дефіцит держбюджету гальмує соціально-економічний розвиток країни, дестабілізує усі сфери суспільного життя та підвищує потенційний ризик щодо монетизації та дефолту.

Проблемі дефіциту бюджету багато уваги приділяють як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, серед яких можна виділити Л. Абалкіна, В. Пасічника, С. Юрія, В Опаріна, В. Дем'янишина, А. Лаврова, В. Федосова, Ю. Бескида, В. Кудряшова та інших. У свій час проблема дефіциту тією чи іншою мірою привертала увагу і класиків світової економічної думки, зокрема: С. Брітена, Дж. Б'юкенена, Дж.М. Кейнса, В. Парето, П. Самуельсона, М. Фрідмена та інших.

Проте, не всі питання щодо бюджетного дефіциту, враховуючи неоднозначність та складність даного економічного явища є вирішеними, та потребують подальшого розгляду.

Існує безліч поглядів і підходів щодо сутності поняття бюджетний дефіцит.

На думку В. Пасічника, бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків [1]. С. Лондар та О. Тимошенко, звертають увагу на те, що дефіцитом бюджету є обсяг бюджетних видатків, здійснених за рахунок внутрішніх і зовнішніх фінансових заощаджень інших секторів економіки в тому числі і міжнародної, акумульованих урядом на добровільних засадах протягом поточного чи минулих періодів та, у виняткових випадках, за рахунок обсягу первинної емісії центрального банку [3]. М. Грідчін, В. Захожай та Л. Осіпчук, зазначають, що бюджетний дефіцит виражає об’єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання коштів понад наявні закріплені джерела прибутків через зростання граничних витрат виробництва. [2]. За Бюджетним кодексом України, дефіцит бюджету – це перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів з бюджету) [1].

Таким чином, дослідивши різні підходи щодо визначення поняття «дефіцит бюджету», можна зробити висновок, що, дефіцит бюджету - це співвідношення між доходами і видатками бюджету, при якому видатки перевищують постійні доходи.

До факторів, що впливають на бюджетний дефіцит за Є. Коломіним можна віднести наступні:

1. Військова доктрина. Цей фактор зумовлений значними витратами на проведення воєнних кампаній та необґрунтованою мілітаризацією економіки в мирний час.

2. Економічна криза. Даний чинник породжений несприятливим економічним розвитком, а саме – спадом виробництва, інфляційними процесами, неефективним функціонуванням окремих галузей економіки тощо.

3. Політична ідеологія. Надмірні витрати коаліцій політичних партій за рахунок майбутніх урядів, намагання політиків сподобатися виборцям.

4. Надзвичайні обставини. Пов’язані з потребою здійснення великих видатків на ліквідацію наслідків стихійних явищ, катастроф та епідемій [5].

Дефіцит бюджету може бути викликаний такими причинами:

1) Брак коштів у бюджеті при достатньому забезпеченні економіки фінансовими ресурсами, високому рівні доходів фізичних та юридичних осіб, тобто викликаний недоліком у формуванні бюджету;

2) Брак коштів при низькому обсягу ВВП, низькому рівні доходів фізичних та юридичних осіб, тобто пов’язаний  із обмеженістю фінансових ресурсів країни.

Згідно з статтею 15 Бюджетного кодексу України затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється в разі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету, прописаних законом.

Джерелами фінансування бюджету є:

1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень;

2) кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) - щодо державного бюджету;

3) повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів;

4) вільний залишок бюджетних коштів з дотриманням умов, визначених цим Кодексом [1].

Крім того статтею 15 Бюджетного кодексу України прописано, що джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України [1].

У разі зменшення обсягу джерел фінансування державного бюджету певного типу порівняно з обсягом, визначеним законом про Державний бюджет України, допускається за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, збільшення обсягу джерел фінансування державного бюджету іншого типу з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету [1].

 Тобто бюджетна політика держави повинна забезпечувати  скорочення бюджетного дефіциту шляхом збільшення надходжень до бюджету або шляхом зменшення його видатків.

Існують глибинні, загальні проблеми бюджетного дефіциту, властиві будь-якій державі, і конкретні, що мають місце в окремій країні. До глибинних причин бюджетного дефіциту України слід віднести спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважену соціально-економічну політику в державі, тощо.

Для запобігання загострення ситуації у фінансовій сфері України, слід збільшити інвестиційні видатки бюджету і витрати на підтримку вітчизняного бізнесу, а також посилити стимулювання внутрішнього попиту. Необхідною є фінансова підтримка державних банківських установ, зміцнення їх стійкості, шляхом нарощування статутних капіталів, обмеження відпливу депозитів.

На жаль, ідеального методу покриття дефіциту на сучасному етапі не існує. Всі з шляхів подолання дефіциту мають негативні наслідки. Нейтральне збалансування бюджету можливе лише в довгостроковому періоді.

Таким чином, дефіцит бюджету є важливим інструментом державної фінансово кредитної політики, засобом впливу на економічне становище в цілому в країні. Високий рівень дефіциту бюджету значно впливає на стан економіки країни.

Зміст фінансування дефіциту бюджету зводиться до мобілізації ресурсів з метою забезпечення видатків, не перекритих доходами, шляхом застосування особливих форм і методів. Зведення бюджету з дефіцитом відбувається з метою забезпечення фінансування додаткових видатків, надання кредитів і погашення державного боргу.

Використана література

1.                     http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17

2.                     Грідчіна, М. В. Фінанси [Текст] : підручник / М. В. Грідчіна, В. Б. Захожай, Л. Л. Осіпчук та ін. – К. : МАУП, 2009. – 312 с

3.                     Лондар, С. Л. Фінанси [Текст] : навчальний посібник / С. Л. Лондар, О. В. Тимошенко. – Вінниця : Нова Книга, 2010. – 384 с.

4.                     Пасічник, Ю.В. Бюджетна система України [Текст] : навчальний посібник / Ю.В. Пасічник. — К.: Знання-Прес, 2011. — 607 с.

5.                     Фінанси і кредит у системі управління  народним господарством: Підручник / Є. В. Коломін, Л. Є. Бабашкін, А. М. Волков та інші. / Під загал. ред. А. М. Волкова. М., 2007