Экономические науки/ 15.Государственное регулирование экономики

Мазярко І.С.

Аспірант, Львівська комерційна академія, Україна

Сутність та особливості механізму державної політики реалізації соціального діалогу в роздрібній торгівлі

 

В основі державної політики регулювання розвитку соціально-трудових відносин об’єктивно знаходиться інститут соціального діалогу, адже він уможливлює процеси визначення, усвідомлення і зближення соціально-трудових інтересів усіх суб’єктів цих відносин. У сфері торгівлі соціальний діалог є об’єктивно необхідною передумовою для формування та ефективної реалізації соціального капіталу, комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та підвищення таким чином нематеріальної складової конкурентоспроможності, капіталізації підприємств, більш якісного обслуговування та забезпечення населення товарами і послугами, зростання макроекономічної ефективності торгівлі.

До XVIIІ ст. соціальний діалог як економічне явище та процеси і особливості його державного регулювання розглядалися як інструмент послаблення соціального розшарування населення, соціально-політичних суперечностей, конфліктів між різними класами суспільства. Н. Макіавеллі розглядав соціальний діалог як творчу функцію держави у регулюванні економічних конфліктів виникаючих внаслідок переходу від первіснообщинного до ранньокласового суспільства [2].

На перших етапах впровадження ефективної системи соціального діалогу не стільки важливою є кількість законодавчо-правових актів, а розуміння трудовим колективом, керівництвом торговельних підприємств потреби соціалізації діяльності та удосконалення відносин в межах соціального діалогу.

Органам державного управління, відповідальним за реалізацію соціального діалогу в роздрібній торгівлі, для задоволення економічних інтересів усіх суб’єктів соціального діалогу необхідно поєднувати механізми формування та розвитку соціально-трудових відносин. Саме тому усвідомлення сутнісних характеристик формування та розвитку соціально-трудових відносин є відображенням розробки і реалізації відповідної концепції державної політики формування організаційно-економічного механізму як складової політики реалізації інтелектуально-кадрового, а через нього і економічного потенціалу роздрібної торгівлі як галузі та частини системи національного господарства держави.

Механізм державної політики реалізації соціального діалогу в роздрібній торгівлі є відображенням системного підходу, в якому реалізується сукупність алгоритмів пошуку пріоритетів, впровадження результатів ефективного соціального діалогу та удосконалення регулювання таким чином соціально-трудової сфери в галузі. Відтак, основними векторами реалізації соціального діалогу в даній галузі є постійне нагромадження професійного досвіду, знань, умінь, здоров’я, мобільності суб’єктами соціально-трудових відносин в межах забезпечення їх прав та інтересів.

Це дозволяє державі сформувати механізм реалізації соціального діалогу, який зорієнтований:

1) на задоволення інтересів у соціально-трудовій та соціально-економічних сферах широкого кола суб’єктів, причому цілих громад та територій, галузей (торгівля) і секторів економіки (внутрішній ринок);

2) забезпечити нову та значно вищу якість управління соціально-трудовими відносинами через непрямий, системний і комплексний характер впливу на об’єкти механізму – проблеми у трудовій, соціальній та виробничій сферах;

3) враховувати не лише зростання трудової активності працівників підприємства, а й масштаби обміну результатів праці, впровадження сучасних стандартів мотивації праці і участі персоналу в діяльності та розвитку підприємства, забезпеченні внутрішнього і зовнішнього соціального ефекту.

Механізм державної політики реалізації соціального діалогу в роздрібній торгівлі можна вважати сукупністю пов’язаних інструментів та засобів, заходів і дій, використання яких спрямоване на досягнення таких позитивних результатів: для персоналу – підвищення рівня соціального захисту і соціальних гарантій, покращення умов розвитку системи соціального страхування та пенсійного забезпечення, участь у капіталі підприємства та прийнятті управлінських рішень, підвищення рівня взаємодопомоги та соціальної згуртованості, моральних та етичних норм; для суб’єктів власності, контролю та управління підприємством – підвищення продуктивності та ефективності праці, посилення трудової мотивації праці, забезпечення стабільності, оптимальної чисельності, структури та якості персоналу, покращення професійно-кваліфікаційного розвитку персоналу, підвищення ефективності організації та нормування праці, зниження соціальної напруги та кількості конфліктних ситуацій. Окрім цього, через впровадження такого механізму зовнішні суб’єкти соціального діалогу можуть досягти наступних позитивних результатів діяльності: суспільство – зниження рівня неформальної та вимушеної неповної зайнятості, розвиток соціальної інфраструктури та соціальної захищеності, реалізація проектів соціального підприємництва, раціональне і комплексне локальне розміщення об’єктів торгівлі; держава – створення нових конкурентоспроможних робочих місць, зростання заробітної плати та рівня її детінізації, збільшення податкових поступлень, страхових внесків та інших обов’язкових соціальних платежів, інтелектуалізація потенціалу зайнятого населення, розвиток вітчизняного та місцевого виробництва; громадськість (через торгівлю) – забезпечення соціально-продовольчої безпеки, якісне задоволення споживчих потреб, розширення асортиментних позицій соціально значущих товарів і послуг, підвищення рівня ділової активності. 
Загалом, головна мета державної політики формування механізму реалізації соціального діалогу в сфері торгівлі полягає у забезпеченні системного та структурно-збалансованого сприятливого середовища в галузі, за якого відбувається покращення якості трудового життя, реалізуються соціально-економічні програми розвитку інтелектуальної творчої діяльності, підвищується соціальна відповідальність, проводиться справедливий соціальний контроль якості торговельних послуг, забезпечуються передумови покращення економічного становища та розвитку для усіх суб’єктів соціальних відносин.
Проте, механізм реалізації соціального діалогу в роздрібній торгівлі необхідно розглядати не лише як сукупність способів, що призводять у дію систему певних ланок та елементів, а й враховувати фактори і особливості організації праці в галузі. 
Відповідно, доцільно виокремити наступні фактори, що впливають на ефективність вищезазначеного механізму: ієрархічна структура капіталу та організації управління в галузі, де основним засобом впливу є ставлення апарату управління, підлеглість, примус і контроль; культура, тобто шкала цінностей, вироблених трудовим колективом, керівництвом підприємства, соціальних норм, які регламентують дії особистості, змушують працівника вести себе так, а не інакше без помітного тиску; ринок як інструмент узгодження інтересів і формування відносин [3, с. 408].

Важливе завдання соціального діалогу в торгівлі відводиться організації розвитку людського, інтелектуально-кадрового і соціального капіталу [1, с. 9-11]. Разом з тим, соціальний діалог виконує завдання притаманні не тільки для сфери роздрібної торгівлі, але має й стандартні функції.

Таким чином, для ефективної реалізації механізму державної політики реалізації соціального діалогу в галузі необхідно забезпечити належні умови праці, сформувати дієздатну систему соціальних стандартів і гарантій, запропонувати стимули матеріального і нематеріального характеру, збалансувати співвідношення затрат та вартості робочої сили, окреслити перспективи кар’єрного росту працівників та їх участі в організаційно-управлінській діяльності.

Література:

1.     Кріс А. Внутрішня торгівля / А. Кріс, Ж. Жалпе. – [пер. з фр.]. – [общ. ред. В. С. Загашвили]. – М. : Прогресс­Универс, 1993. – 285 с., с. 9-11.

2.     Макиавелли Н. Государь [Електронний ресурс] / Н. Макиавелли. – Режим доступу : https://polityslovo.wordpress.com/першоджерела/н-макіавеллі.

3.     Щур Д. Л. Основы торговли. Оптовая торговля / Д. Л. Щур. – [3­е изд., перераб. и доп.]. – М. : Дело и Сервис, 2005. – 656 с., с. 408.