Економічні науки/3.Фінансові відносини

к.е.н, доцент Простебі Л. І.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці, Україна

Реформування системи місцевого оподаткування в Україні

Місцеві податки і збори мають важливе значення для розвитку регіонів. За рахунок місцевих податків і зборів можна збільшити та регулювати надходження місцевих бюджетів.

Фінансова децентралізація в Україні була задекларована на державному рівні у 2014 році. Зауважимо, що реформування системи місцевого оподаткування відбулося значно раніше. Найбільш вагомим кроком в даному напрямку було затвердження Податкового кодексу України. Відповідно до якого здійснено спробу реформування системи місцевого оподаткування. Саме з 2011 року було відмінено ринковий збір, податок з реклами, комунальний податок та ще ряд місцевих податків і зборів, які не мали суттєвого впливу на формування доходної частини місцевих бюджетів.

З 2011 року до місцевих податків і зборів було передано ряд загальнодержавних податків, зокрема плата за торговий патент (видозмінена у назві і стала збором за провадження деяких видів підприємницької діяльності), єдиний податок. Був залишений у складі місцевих податків і зборів збір за місця для паркування транспортних засобів, але змінився порядок його справляння (не від кількості транспортних засобів, які паркуються, а залежно від площі земельної ділянки, яка використовується для провадження цього виду діяльності). Також був запроваджений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З 2015 року знову була реформована система місцевого оподаткування. До місцевих податків відносять 2 податки (податок на майно, єдиний податок) та 2 збори (збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір).

Відмітимо, що збільшено кількість майнових податків. До його складу увійшли податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плата за землю та транспортний податок.

З 2016 року були внесені зміни в систему місцевого оподаткування. Так, граничну ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в 2016 році збільшено [2] з 2% до 3% мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості (у 2016 році – 41,34 грн. за 1 кв. м). Розмір податку (від 0% до 3%) буде встановлюватися місцевою радою. При цьому, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад на відповідній території мають право встановлювати пільги з цього податку, враховуючи майновий стан та рівень доходів громадян. Також, додатково встановлено ставку податку в розмірі 25 тис. грн. на рік для квартир площею понад 300 кв. м і будинків площею понад 500 кв. м. Тобто, фактично, такі об’єкти оподатковуватимуться відсотковою (до 3%) та фіксованою (25 тис. грн.) ставками. Зазначимо, що у 2015 році органи місцевого самоврядування мали право, у відповідності до податкового кодексу збільшувати площу майна, яка не оподатковувалася. З 2016 року місцеві ради позбавлені цього права.

До категорії місцевих податків з січня 2015 року переведено плату за землю. Об'єктами оподаткування є [1]: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Ставка земельного податку не більше 3 %, сільськогосподарські угіддя - 1%.

З 2016 року змінено об'єкт оподаткування транспортним податком (оподатковуються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких складає більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1 033,5 тис. грн.)). Така вартість визначатиметься виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля (у 2015 році об'єктом оподаткування були легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см). Ставка транспортного податку встановлюється у розмірі 25000 гривень на рік за кожен легковий автомобіль, що підлягає оподаткуванню [2].

Система спрощеного оподаткування з 2016 р. зазнала законодавчих змін (рис. 2). Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок.

Рис. 1. Реформування єдиного податку [2]

До місцевих зборів відносяться: збір за місця для паркування транспортних засобів (об'єкт: земельна ділянка, яка відведена для забезпечення паркування; ставка: від 0,03 до 0,15 мінім. з/пл.) та туристичний збір (ставка: від 0,5 % до 1% вартості усього періоду проживання) [2]. Ставка туристичного збору досить низька. Встановлення даних зборів не є обов'язковим місцевими радами.

Законодавчі ініціативи щодо реформування системи місцевого оподаткування позитивно впливають на дохідну частину місцевих бюджетів. Вважаємо за доцільне центральним органам влади впродовж кількох років дати можливість проявитися всім нововведенням. Адже, стабільна податкова система створить сприятливий інвестиційний клімат.

Література:

1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] : офіц. текст – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

2. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році: Закон України від 24 грудня 2015 року № №909-VIII // Офіційний сайт Верховної Ради України // [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/909-19