Экономические науки / 5. Управление трудовыми ресурсами

Духота А.О,

Київський національний торговельно-економічний університет

СУЧАСНІ НАПРЯМКИ У ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність будь-якої виробничо-господарської і комерційної діяльності залежить передусім від компетентності й творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними теоретичних принципів та закономірностей управління, опанування методиками і навичками практичного їх застосування, а також оволодіння мистецтвом управління [2].

Теорія організації відіграє дуже важливу роль у становленні, розвитку і створенні компанії. Сучасні науковці поділяють теорії організації на дві групи системні та ситуаційні.

В основі системного підходу лежить поняття системи. Система (від грецького – утворення, складання) – це організована множина взаємопов'язаних компонентів та елементів, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем в процесі досягнення поставлених цілей. Елемент системи – це самостійна (відокремлена) її частина, що має свої специфічні риси, властивості та особливе призначення і проявляє притаманні йому властивості лише при взаємодії з іншими елементами. Будь-яка організація розглядається як відкрита система, що постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем; вона складається із взаємозалежних підсистем, що знаходяться одна з одною в організаційних відносинах [1].

Ситуаційний підхід передбачає, що підприємство в процесі своєї діяльності може опинитись в різних ситуаціях, які для свого вирішення вимагають застосування різних прийомів і методів управлінської діяльності.

Ситуаційний підхід вимагає, щоб: менеджери опанували всіма прийомами і методами управлінської діяльності, знали їх слабкі і сильні сторони; вміли правильно інтерпретувати ситуацію, в якій опиняється підприємство; використовували б ті методи і прийоми управління, які в даній ситуації принесли б найменше шкоди підприємству і забезпечили найкращий результат.

Зацікавившись, питанням про новітні теорії організації, було прийнято рішення провести експеримент і перевірити чи дійсно новітні теорії організації краще старих. Маючи доступ до організації роботи підприємства кондитерської фірми, я вирішив впровадити у виробничий процес теорію людського капіталу строком на тиждень і перевірити результати. Це теорія всебічного розвитку людських ресурсів. Відношення до людей як до основного ресурсу, до капіталу, а не як до витрат виробництва стає центральним постулатом теорії. В усіх проектах і програмах розвитку організацій основним орієнтиром стає підвищення вагомості людини як суб'єкта управління і як об'єкта управління – з її інтересами, мотивами, стимулами, ступенем задоволеності. Особливе місце і зараз, і в майбутньому займають проблеми довіри до систем управління, до прийнятих рішень, до їх виконання, до керівників. Захист людини як працівника, як підприємця, як власника відіграє ключову роль у підвищенні ефективності функціонування організацій. До цього, на фірмі була впроваджена бюрократична форма управління.

Протягом цілого тижня, у працівників дізнавалися їх думки з приводу поліпшення роботи на підприємстві і покращення його ефективності. Це було зроблено шляхом анкетування. Загалом, люди оцінили свої робочі місця, як досить непоганими, але декілька пропозицій було внесено:

1. Встановлення кулера з питною водою. Раніше працівникам доводилося кип’ятити воду або приносити з дому свою

2. Встановлення дивану в кімнаті відпочинку. Інколи між приготуванням партій випічки людям було нічого робити, а відпочити було ніде.

3. Встановлення засобів комунікацій між основними приміщеннями підприємства.

Усі побажання були прийняті і впроваджені. Також, працівникам було збільшено обідню перерву на 15 хвилин і дозволено відпочивати близько 20 хвилин за зміну. В один із вихідних було організовано виїзд на природу усно трудового колективу. В кінці експерименту було проведено повторне анкетування і здійснено виробничі підсумки. Як результат, при збільшенні часу на відпочинок працівників і на обід результати денного плану виконувалися на 1,5 години швидше ніж завжди. Завдяки засобам комунікації працівники стали швидше дізнаватися завдання на день і з’ясовувати певні виробничі питання, не затрачуючи час на пересування між приміщеннями. Робітники почали якісніше виконувати роботу на підприємстві і загалом трудова атмосфера в колективі була на найвищому рівні.

Таким чином, теорія організації має дуже великий вплив на розвиток ведення будь-якої діяльності в різних сферах нашого життя. Ще однією особливістю теорії організації є те, що вона ніколи не стоїть на місці і кожен раз з’являються все нові концепції і теорії організації. Провівши експеримент про введення нових теорії організації в виробничий процес я зрозумів, що для ефективної роботи підприємства треба постійно вдосконалювати його організацію і створювати найкращі умови для працівників і економічно вигідні умови для виробництва.

Література:

1. Монастирський, Г.Л. Теорія організації: навч. посібник / Г.Л. Монастирський – К.: Знання, 2008. − 319 с.

2. Теорія організації [Текст]: навч. посібник / В. В. Приходько, В. І. Прокопенко, В. В. Малий та ін. За ред. І.В. Шереметьєвої. – Д.: Національний гірничий університет, 2011. – 258 с.