Білокінь О.В.

К.е.н. Пушкар О.І.

Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету

ЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ

Внаслідок демографічних та еміграційних процесів населення України повсякденно зменшується. Розвиненим країнам світу притаманне зменшення населення внаслідок демографічних процесів (зокрема зменшення народжуваності), а поширення процесів його старіння вважається цілком природним. Скорочення населення України внаслідок еміграції вказує на сукупність несприятливих умов всередині країні, які виштовхують населення в міжнародні міграційні процеси. В останні часи Україна стикається з проблемою активізації еміграційних процесів, що може призвести до критичних наслідків істотного вибуття робочої сили за межі країни. Ця проблема носить комплексний, системний характер, тому її вирішення має базуватися на вдосконаленні соціально-економічної політики держави [1].

Міжнародна міграція робочої сили – переміщення працездатного населення із однієї країни в іншу у пошуках роботи, вищої заробітної плати, кращих умов життя, в процесі якого відбувається формування її інтернаціональної вартості. Міжнародна міграція робочої сили зумовлена загальними, економічними та неекономічними причинами.

Світовий досвід свідчить, що трудова міграція забезпечує безперечні переваги як країнам, що приймають робочу силу, так і країнам, які її постачають. Разом з тим, міжнародна міграція робочої сили породжує й гострі соціально-економічні проблеми.

Міжнародна міграція населення відіграє важливу роль у демографічному розвитку окремих країн і регіонів. У результаті міграційних потоків цілий ряд промислово розвинених країн Західної Європи знівелювали спад приросту населення. Залучення іноземної робочої сили призводить до зростання конкуренції на внутрішньому ринку праці, що до певної міри стимулює зростання продуктивності праці та ефективності виробництва в країні, яка приймає трудових мігрантів. Економіка цілого ряду промислово розвинених держав була створена за рахунок масового залучення робочої сили ззовні.

Для країн які експортують робочу силу перевагами є:

· надходження вільно конвертованої валюти у країну;

· зменшення тиску надлишкових трудових ресурсів і, відповідно, соціальної напруженості в країні;

· безкоштовне для країни-експортера навчання робочої сили новим професійним навичкам, знайомство з передовою організацією праці тощо.

Головним недоліком країни що експортує робочу силу є "відплив інтелекту", тобто кваліфікованих, ініціативних кадрів, які так необхідні національній економіці.

Міграційний приріст населення України наведений на діаграмі 1.

Діаграма 1

Джерело інформації[4].

З діаграми можна зробити висновок, що міграційне скорочення населення України спостерігалося в 2002 році - 33791 особу, а найбільший показник міграційного приросту спостерігається в 2012 році – 61844 особи [4].

З 2004 року повернення українців до країни переважає розмір еміграції, відповідно зменшується розмір надходжень іноземної валюти з-за кордону, які надсилають на Батьківщину українські мігранти. В 2015 році українці перерахували до України близько 5 млрд. дол., це на 35% менше ніж у минулому році і в два рази менше ніж в 2013 році. Перший місяць 2016 року показав, що експорт робочої сили України продовжує падати. За прогнозами його падіння в 2016 році буде на рівні 40% порівняно з 2015 роком [2].

Основні країни призначення українських трудових мігрантів наведені в діаграмі 2.

Діаграма 2

Потоки трудових мігрантів спрямовані в основному до сусідніх країн – Російська федерація (43 %), Польща (14 %), Чеська республіка (13 %), та до країн з привабливішими умовами – Італія (13 %), Іспанія (5 %), Німеччина (2 %). Причому до Росії та Чеської республіки виїздять в основному чоловіки, де вони працюють на будівництві, тоді як серед мігруючих до Італії та Угорщини переважають жінки, де вони працюють відповідно в якості домашньої прислуги та у сільському господарстві [1].

Негативним наслідком трудової міграції є те, що з нашої країни виїжджають перспективні фахівці та науковці, які могли б змінити на краще наше соціально-економічне і політичне життя. Держава не може штучно утримувати їх в країні (не надавати візу чи створювати інші перепони), а навпаки повинна забезпечувати умови для реалізації їхнього потенціалу при цьому не порушувати права людини.

1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про зовнішню трудову міграцію» від 05.11.2015 р. № 761-VIII [3]. Дія Закону поширюється на всіх працівників-мігрантів у т. ч. й на тих, хто працює неформально. Серед напрямів державної політики у сфері трудової міграції визначено створення умов для повернення в Україну та реінтеграції в суспільство трудових мігрантів та членів їхніх сімей. Держава зобов’язується сприяти задоволенню національно-культурних, освітніх та мовних потреб трудових мігрантів та членів їхніх сімей; гарантує консульське сприяння трудовим мігрантам; зобов’язується підтримувати діяльність громадських об’єднань трудових мігрантів; сприяти створенню умов для здійснення трудовими мігрантами грошових переказів на Батьківщину.

Закон «Про зовнішню трудову міграцію» має розглядатися як важливий, однак лише перший крок на шляху врегулювання правовідносин, які виникають внаслідок трудової міграції громадян за кордон та їхнього повернення.

Держава повинна мінімізувати відплив працездатного населення шляхом:

· покращення якості життя населення;

· підвищення рівня оплати праці, соціальних виплат;

· активізації державної політики зайнятості;

· створення нових робочих місць;

· забезпечення збалансованості ринку праці.

Висновок. Трудові ресурси, а особливо висококваліфіковані, є основною рушійною силою економічного зростання. Але в умовах економічної кризи позитивним є навіть те, що зменшується соціальна напруга в наслідок еміграції, збільшуються валютні надходження до країни за рахунок грошових переказів громадян України, що працюють за кордоном. Для повноцінного використання трудового потенціалу країни необхідна зважена міграційна державна політика.

Література

1. Надточій А.О. Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку: наукова стаття м. Харків 2015. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2015-1/doc/2/06.pdf.

2.Охріменко О.В. Україну може врятувати тільки експорт робочої сили [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.112.ua/mnenie/ukrainu-mozhe-vriatuvaty-tilky-eksport-robochoi-syly-295256.html.

3. Про зовнішню трудову міграцію: Закон України від 05.11.2015 № 761-VIII.

4. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.