История /2. Общая история.

к.і.н. Замуруйцев О. В., Жиряков К. О., Молодиченко М. В.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Погляди А. Т. Мєхєна та Т. Моммзена на Другу Пунічну війну

Глобальна історія - інновація, чітко оформлена в другій половині XX століття лідером другого покоління школи «Анналів» Фернаном Броделем. Проблематика і деякі окремі елементи глобальної історії стали з'являтися вже в роботах кінця XIX століття. Зокрема в роботі А. Т. Мехена «Вплив морської сили на історію». Пов'язано це як з виникненням і розвитком імперіалізму в кінці XIX століття, так і з практичними потребами в дослідженні імперіалістичних війн. У цій роботі проявилися деякі моменти і положення глобальної історії.

Метою дослідження є порівняння поглядів Т. Моммзена та А. Т. Мехена на Другу Пунічну війну.

Ми порівнюємо погляди Т. Моммзена і А. Т. Мехена, так як Т. Моммзен є класичним представником позитивізму і локальної історії або ж історій національних держав, що панувала в XIX столітті. В той же час саме в роботі А. Т. Мехена проявлялися окремі елементи того, що в майбутньому назвуть глобальною історією.

Для порівняння взяті погляди А. Т. Мехена і Т. Моммзена на Другу Пунічну війну, в зв'язку з тим, що тільки вона розглядається як в роботі А. Т. Мехена, так і в роботі Т. Моммзена.

Робота Т. Моммзена написана в канві панівної в XIX столітті позитивістської концепції. Як і всі позитивісти, Моммзен розглядає політичну, соціальну та культурну історію держави, в даному випадку Римської, через призму скрупульозного вивчення фактів. На противагу Т. Моммзену, А. Т. Мехен вивчає факти лише в тій мірі, що необхідна для виявлення загальних, універсальних принципів і закономірностей історичного процесу.

Т. Моммзен принципово розглядає лише Римську державу, як «сферу історичного життя» [2 с. 10]. Моммзен переконаний, що «жили навколо цієї сфери різнорідні племена — бербери, негри Африки, араби, перси, германці, кельти — і входили в зіткнення з тими мешканцями берегів Середземного моря, вони не мали на них впливу і самі мало підпорядковувалися сторонньому» [2 с. 10]. Мехен ж розглядає взаємодії між усіма так званими «сферами історичного життя» стверджуючи, що «історія морської могутності є значною мірою розповіддю про змагання між націями, про взаємні їх змагання, про насилля, яке часто кінчається війною» [1 с. 11] .

У своїй роботі А. Т. Мехен вказує, що морська могутність є ключовою в протистоянні світових держав, а також, що володіння морськими комунікаціями є тим вирішальним фактором, який є необхідним для перемоги в боротьбі в Західному Середземномор'ї, що актуально і тоді і зараз.

Які ж принципові погляди Мехена на завдання історичної науки? Вона, на думку А. Т. Мехена повинна виявити «деякі уроки в школі історії, які залишаються постійними і, тому, універсально застосовані» [1 с. 12]. А. Т. Мехен впевнений, що зміни в техніці не впливають на загальні закономірності історії. Він вважає, що «вивчення морської історії минулого дає ілюстрації загальних принципів морської війни, незважаючи на зміни в зброї та техніці, внаслідок науково-технічних успіхів» [1 с. 12].

А. Т. Мехен вважає, що саме морська могутність може розірвати політичні союзи суперників «В Адріатиці трималася ескадра для протидії планам Македонії, і ці заходи настільки досягли своєї мети, що жоден воїн фаланги ніколи не поставив ноги на берег Італії» [Мэхэн с.28], а також атакувати Хард Ленд або ж внутрішній простір суперників.

На відміну від А. Т. Мехена, Т. Моммзен не акцентує свою увагу на одному якомусь конкретному факті. Детально і скрупульозно Т. Моммзен вивчає політичні, соціальні, економічні та культурні факти, не віддаючи перевагу не одному з них. Т. Моммзен свідомо обмежує себе описом фактів.

Також, на відміну від А. Т. Мехена, який розглядає факти як прояв деяких загальних принципів історичного розвитку, Т Моммзен переконаний в самоцінності фактів і своє завдання бачить в їх ретельному і достовірному викладі.

Т. Моммзен, як представник локальної історій, бачить порожній простір, в якому яскравими зірками спалахують острови історичних народів. А. Т. Мехен бачить мережу, в якій всі елементи взаємопов'язані між собою, а з'єднувальним елементом виступає море.

Литература:

1. Мэхэн А. Т. Влияние морской силы на историю, 1660 — 1783 / Альфред Тейлор Мэхэн — М.: ООО « Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2002. — 634 с.

2. Моммзен Т. История Рима / Теодор Моммзен; [пер. С. И. Ковалева, Н. А. Машкина]. — М.: АСТ: Астарель, 2011. — 640 с.