Мітяшкіна Т.Ю.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

Інтегроване навчання як одна з умов самостійної роботи студентів

У сучасній вітчизняній дидактиці самостійна робота студентів розглядається, з одного боку, як вид навчальної праці, який здійснюється без безпосереднього втручання викладача, але під його керівництвом, а з іншого - як засіб залучення студентів до самостійного оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності й розвитку інтелектуальних потенційних можливостей кожної особистості, але цього можна досягти лише тоді, коли вона організується і реалізується у навчально-виховному процесі як цілісне інтегроване навчання, як система, комплекс методів, умов, засобів - що пронизує всі етапи навчання студентів у вищому закладі освіти.

Самостійна робота студентів - це обов'язкова складова його навчальної діяльності.

Навчання – цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини [1, с. 223].

Інтеграційний стосується інтеграцій (об’єднання частин у ціле), об’єднувальний, те саме, що інтегративний, інтегрований [2]. Інтеграція (від латинського слова integes – повний, цілий) змісту предмета може бути повною або частковою.

За допомогою інтегрованого навчання формується в особистості якісно нові знання, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності.

Головною особливістю інтегрованої системи, вважає І. Козловська, є те, що зміст навчального матеріалу поділяється не зовні, а зсередини. Найменші елементи знань (поняття, терміни тощо) формують атомарні системи, куди входять фундаментальні знання. Ці системи формують більш складні, які, у свою чергу, складаються з комбінацій однакових чи різних атомарних систем. На цьому етапі формуються проблемні блоки, зміст яких визначається метою освіти (І. Козловська) [3].

Як підкреслює О. Панішева, для нашої сучасності характерна інтегрування наук, прагнення отримати найточніші уявлення про предмет. Вирішення цього питання неможливе в межах одного предмета [4].

Інтеграцію навчання С. Якименко розглядає як відбір та об’єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція) [5]. Інтеграція вважається повною, коли створюють інтегровані курси на основі об’єднання в єдине ціле знань з різних предметів [5].

Учені вважають, що, по-перше, складний навчальний матеріал з одного навчального предмета може бути пояснений за допомогою більш доступних засобів іншого навчального предмета. По-друге, інтеграція знань, умінь і навичок у межах навчального процесу в цілому є більш логічною та сприйнятливою, ніж фрагментарне засвоєння предметних знань (І. Козловська, Я. Собко та ін.) [3]. Доцільність інтегрованих завдань випливає із завдань інтеграції знань. Мета запропонованих інтегрованих завдань - формування в студентів цілісних уявлень про досліджувані об’єкти, підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу, формування вмінь художньої роботи. Інтегровані завдання можуть будуватися в межах одного навчального предмета внаслідок інтегрованого змісту різних курсів навчальної дисципліни «Загальна педагогіка» (І. Козловська) [3].

Під час упровадження інтегрованого навчання виникають:

• навчально-міждисциплінарні зв’язки виникають у тому випадку, коли засвоєння однієї дисципліни ґрунтується на знаннях іншої, попередньої дисципліни;

• дослідницько-міждисциплінарні прямі зв’язки існують у тому випадку, коли дві й більше дисципліни мають загальні проблеми або об’єкт дослідження, але розглядають їх у різних аспектах або на основі різних дисциплінарних підходів;

Цілеспрямовані та змістовні інтегровані заняття встановлюють міцні зв’язки між навчальними дисциплінами, вносять новизну в традиційну систему навчання, допомагають студентам зрозуміти важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань [1; 2; 3]. Інтегровані заняття роблять навчальний процес по-справжньому цікавим, а їх проведення є необхідним для цілісного сприйняття світу та осмислення явищ навколишньої дійсності особистостью.

Література:

1. Гончаренко С.І. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

2. Ільченко В. Р. Дидактичні засади інтеграції змісту природничонаукової шкільної освіти з погляду продуктивного навчання // Педагогіка і психологія. – К. : Педагогічна думка. – 2000. - № 2 ( 27 ). – С.5 – 12.

3. Козловська І. М. Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання / І. М. Козловська, Я. М. Собко // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 4 (21). – С. 48-51.

4. Панішева О. В. Ідеї інтеграції у викладанні шкільного курсу математики / Панішева О. В. // Освіта Донбасу. – Луганськ : Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2005. – №2 (109). – С. 38-42.

5. Якименко С. І. Теоретичні аспекти формування світогляду дитини молодшого шкільного віку в процесі засвоєння інтегрованих знань про людину та навколишній світ // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості : (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) : зб. наук. пр. – К. : ВІРА Інсайт : Ін-т проблем виховання АПН України, 2001. – Кн. 1. – С. 163 – 168.