Педагогічні науки/6. Соціальна педагогіка

Бересток О.В.

Сумський національний аграрний університет,Україна

Андрагогіка як мистецтво особової самореалізації людини

Як будь-яка наука андрагогіка має свою структуру , понятійний та термінологічний апарат.

Оскільки вона виявляє загальні закономірності навчання дорослих, то в ній виділяється теорія навчання дорослих. Дослідженню підлягають найбільш загальні категорії: особливості дорослого, що навчається, процес навчання дорослих, взаємозв’язок андрагогіки з різними галузями сфери освіти , закономірності та тенденції розвитку освіти та самої андрагогіки.

Андрагогіка вивчає та формулює основні закономірності діяльності тих, хто навчається в процесі навчання і тому її складовою частиною є технологія навчання дорослих.

Зростаюче значення науки про навчання дорослих – всіма визнаний факт. На землі немає країни , технологічний , соціально-економічний та культурний прогрес якої не залежав би від вивчення андрагогіки. Рівно як немає країни, яка б не пов’язувала своє майбутнє з майбутнім розвитком цієї науки. В нинішньому столітті науці про навчання дорослих соціологи відводять виключно важливу роль. Характерна тенденція історичних змін у андрагогіці – її дотримання та організаційне уособлення , виражене в збільшенні кількості навчальних установ, створених виключно для дорослого населення, у зростанні різноманітності програм , які їм пропонуються. Як наслідок цього глобального процесу, виникає і з’являється коло реалій, яких немає у дитячій та юнацькій науці.

Згідно матеріалів ЮНЕСКО, пріоритетне завдання навчання дорослих – забезпечити людину комплексом знань та вмінь, необхідних для активної творчості та діяльності в сучасному динамічному житті. Мова йде про постійний, безперервний розвиток людини, як робітника , громадянина, особистості, індивідуальності на протязі всього життя. В наш час склалась сукупність поглядів на роль науки про дорослих в досягненні узгодженого прогресу особистості і колективізму і на осмислення шляху його обновлення.

Основні положення теорії навчання дорослих краще розглядати , порівнюючи взагалі педагогічну та андрагогічну моделі навчання.

Коли ми говоримо про моделі навчання , ми маємо на увазі систематизований комплекс основних закономірностей діяльності того, хто навчається та того , хто навчає в процесі навчання. При цьому , звичайно необхідно враховувати інші компоненти процесу – зміст , джерела , засоби , форми та методи навчання. Але основне в моделі - це саме діяльність того, хто навчається та того, хто навчає.

Закономірності, визначені в моделі навчання , для того чи іншого підходу до організації процесу навчання , але вони подані саме в комплексі, у найбільш повному вигляді. В реальній практиці вони , природньо, реалізуються в такому об’ємі далеко не завжди , а практично – ніколи. Це, так би мовити , ідеальне уявлення про процес навчання, яке створюється або з точки зору педагогіки та навчання недорослих, або з точки зору андрагогіки та навчання дорослих.

Завданням номер один , по висловленню одного з найбільших теоретиків та практиків навчання дорослих, американського вченого Ноулза, стало «підготування компетентних людей – таких людей , які були б здатні використовувати свої знання в умовах ,що постійно змінюються, та чия основна компетенція полягала б у вмінні займатись постійним самовдосконаленням та самоосвітою на протязі всього свого життя». Справа навчання стає ще більш важкою та напруженою. Справжньою рятівною силою , що допомагає сучасній людині подолати свої проблеми за допомогою навчання , є андрагогіка – наука про навчання дорослих.

Поява андрагогіки як окремої гілки педагогіки обумовлена низкою причин різного характеру. Основою нової науки вчені назвали об’єктивні умови, які виникли завдяки потребам у розвитку андрагогіки.

По-перше, сам процес розвитку освіти призвів до завоювання ведучої ролі в процесі навчання тими, хто навчається. Педагогіка виходила з принципової позиції, що людина , яка навчається, у виборі отримання освіти займає в основному пасивну позицію; виняток становлять тільки профільні класи у школі, характерні для старшокласників ; у той час як дорослі підсвідомо вибирають не тільки курс, але й форму, термін та рівень навчання.

По-друге, еволюція філософських і психологічних наук призвела до свідомого визнання ведучої ролі людини в усіх соціальних процесах , в тому числі у науці.

По-третє, досягнення в галузі інформаційних технологій дозволили по-новому організувати навчальний процес, що суттєво змінило ролі того , хто навчається, та того, хто навчає, в процесі навчання.

По-четверте, еволюція педагогічних концепцій теж вела до визнання необхідності надання більшої свободи в процесі навчання тому , хто навчається.

По-п’яте, завдяки різній ведучій діяльності у дітей та дорослих, необхідно чітко розділяти принципи педагогічних та андрагогічних моделей навчання.

Нарешті, фізіологи та психологи довели , що люди здатні успішно навчатись практично на протязі всього життя.

Формування основних принципів андрагогіки було запропоновано у 1970-му році у роботах американського вченого М. Ноулза , англійця П.Джарвіса , американця Р.М.Сміта та групи молодих вчених з Ноттингемського університету. 1970-му році Малколм Шеперд Ноулз видав фундаментальну працю з андрагогіки « Сучасна практика науки дорослих .Андрагогіка проти педагогіки».

На базі основних положень андрагогіки, висунутих Ноулзом, пропонується будувати діяльність по навчанню дорослих, головними характеристиками якої є активна ,провідна роль того, хто навчається , в побудові і втіленні програми навчання, з одного боку , та співпраця дорослого учня зі своїм викладачем з іншого.

В самому загальному вигляді можна сказати , що в педагогічній моделі навчання домінуюче положення займає той , хто навчає. Саме він визначає всі параметри процесу: мету, зміст, форми та методи, засоби та джерела навчання. Враховуючи об’єктивні фактори ( несформованість особистості , залежність від економічного та соціального положення, незначний життєвий досвід, відсутність значних проблем, для вирішення яких потрібно навчатися ) , той , кого навчають , в педагогічній моделі займає залежне положення і не має можливості дійсно вплинути на планування та оцінювання процесу навчання. Його участь в реалізації навчання з тих же причин також достатньо пасивна : бо його головна роль – це сприйняття соціального досвіду, який передає той , хто навчає.

В андрагогічній моделі провідна роль належить саме тому , хто навчається. Доросла людина , яка навчається – активний елемент , один з рівноправних суб’єктів процесу навчання.

Отже, андрагогіку необхідно виділити як окремий підрозділ педагогіки, що займається вивченням навчання дорослих та організації процесу навчання.