Филологические науки/ 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

К. пед. н. Желуденко М.О., Даценко Я. А.

Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

Словосполучення як засіб творення авіаційних термінів

Мова науки певною мірою позиціонує державу у світовому науково-технічному просторі. Українська термінологія, через недостатній рівень її розвитку, на сучасному етапі потребує значних зусиль щодо її конкретизації та удосконалення.

Особливе місце в українській термінології займає авіаційна термінологія, інтерес до якої та потреба подальшої розробки все більше зростають. Зазначена тема потребує детального аналізу, зокрема, розгляду засобів творення авіаційних термінів.

Дослідженням структури авіаційної термінології займаються такі науковці як М. Бондарчук, З. Борисова, Г.Єнчева, О.Ковтун, О. Тараненко, Л. Халіновська.

Термінам-словосполученням, на думку багатьох дослідників, відведено значну роль в структурі сучасної української авіаційної термінології, а також й англійської, німецької, французької.

О. Тараненко вважає, що словосполучення складають понад 70% термінів у різних терміносистемах.

Терміни-словосполучення мають функцію відображення великого загальномовного процесу утворення точних і однозначних найменувань, а також слугують подальшій деталізації термінів.

В авіаційній термінології терміни-словосполучення складають численну групу, яку можна розділити на двокомпонентну, трикомпонентну та багатокомпонентну сполучуваність слів. Наприклад, укр.: 1) літак безпілотний, літак гвинтовий; авіація спеціального призначення, автомат подачі палива; автомат поворотних лопаток компресора, агрегат аеродромний рухомий електричний, вертоліт поперечної схеми двохгвинтовий; час тривалості вечірніх і ранкових цивільних і навігаційних сутінок; висотність сопла рідинного ракетного двигуна; межа стійких режимів роботи компресора; 2) англ. air intake; gas turbine engine; multiple combustion chamber; degree of current rectification; alternate rows of rotating and stationary blades; low pressure stages of the axial compressor; 3) нім. der Besatzungsraum, der Brennstoff, der Flugzustand, das Luftverkehrsflugzeug, das Steuerungssystem, das Dreipunktfahrwerk; 4) фран. badin combiné; base f de radionavigation; chasseur m de défense aérienne temps clair; aéronef m à décollage court et atterrissage vertical.

На думку дослідників трикомпонентні та багатокомпонентні терміни-словосполучення, не дивлячись на довжину, можуть найточніше передати основні ознаки певного поняття. Але навіть такий спосіб є не завжди досконалим. Складні терміни можуть бути занадто громіздкими, що не допустимо в авіації.

Висновки: 1) авіаційна термінологія є молодою галуззю термінології в Україні, яка потребує ґрунтовного подальшого розвитку та вдосконалення; 2) одним із методів творення авіаційних термінів, яким активно користуються спеціалісти даної сфери, є словосполучення; 3) необхідною передумовою створення нового терміну є знання структури та будови складних термінів з метою передачі значення поняття у повному обсязі; 4) однозначність та лаконічність – це основні вимоги для створення нових термінів.

Література:

1. Ковтун О. Лінгводидактична характеристика української авіаційної терміносистеми та авіаційної підмови // http://www.readera.org/article/linhvodyedaktyechna-kharakteryestyeka-ukrayenskoye-aviatsiynoye-terminosyestemye-10184874.html

2. Ольховой І.О., Білан М.Б. Французько-український, українсько-французький словник основних термінів військово-повітряних сил країн НАТО / І.О. Ольховой, М.Б. Білан // – К.: Логос, 2007. – 110 с.

3. Тараненко О. Місце метафори в словотворчих процесах / О. Тараненко // Мовознавство. – 1986. - № 3. – С.11-16.

4. Л. Халіновська. Структура сучасних українських авіаційних термінів // http://term-in.org/goods/15-1-1-1/category/id91/