Момот Р.В., Жукова Л.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ В СИСТЕМІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

Розвиток людського суспільства - це розвиток всіх складових його культур, і, відповідно, всіх мов. Культури піддаються певному історичному розвиткові незалежно від інших культур і у взаємодії з ними. Контакти відбуваються у всіх сферах - політиці, економіці, мистецтві, повсякденному житті . І призводять до значних змін в укладі життя, світогляді, і, звичайно ж, у мові. Культури взаємно запозичують явища і поняття; мови - їх позначення. Таким чином відбувається збагачення культур і мов різних народів. Термін «збагачення», однак, не слід розуміти як беззаперечне прийняття будь-яких запозичень в систему мови, що трапляється доволі часто і призводить до перенасичення його чужими і невиправданими елементами при наявності власних, звичних позначень різних явищ. Запозичення має бути обдуманим; при можливості обійтися засобами власної мови слід уникати сторонніх вкраплень. Не слід, однак, впадати і в іншу крайність - повне заперечення яких би то не було запозичень і спроби не тільки уникнути нових, але і замінити вже закріпившись у мові запозичені елементи споконвічними. Необхідність такої заміни не тільки дуже спірна, але й навряд чи здійсненна в пропонованих деякими лінгвістами масштабах: багато хто з новітніх запозичень приходять в мову як позначення нових, що не мають в даній культурі аналогів, явищ; запозичені багатьма мовами слова стають інтернаціоналізмами і в нинішню епоху глобалізації значно полегшують міжнародне спілкування; іноді спроба замінити іншомовне слово призводить до створення громіздкої і малопридатною для використання фрази ( плоский круглий коржик замість піца в арабських країнах); в деяких випадках при створенні нового слова з'ясовується, що побудоване воно також з іншомовних елементів, запозичених раніше і тому не сприймаються як чужорідні (заміна слова прайс-лист на прейскурант ( price current )). Таким чином, науковий підхід проблемі мовних запозичень повинен слідувати серединному шляху і брати до уваги функціонально-стилістичний аспект даного явища - приналежність того чи іншого слова до певного стилю і сферою вживання.

Мета статті полягає в тому, щоб ознайомитися з необсяжним матеріалом, накопиченим в лінгвістиці, з урахуванням існування різних думок з даного питання, і викласти основні його аспекти. Англійська мова є вельми зручним для такого роду вивчення, так як, за різними оцінками, 70-75% його лексики становлять запозичення, що виступають об'єктом дослідження даної роботи.

Термін „запозичення” означає процес надходження та засвоєння іншомовних слів внаслідок різних соціальних причин, а саме: війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв'язків тощо.

Запозичення в різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового запасу. В певних мовах вони не мали такого впливу, який міг би істотно відобразитися на словниковому запасі мови. В інших мовах у різні історичні епохи вони мали такий істотний вплив, що навіть службові слова як, наприклад, займенники, прийменники, запозичені з інших мов, витісняли корінні службові слова. Оскільки процес запозичення є властивим для кожної мови і особливо значущим для лексичного складу англійської мови, ця тема завжди розглядалася як важлива і актуальна. Вона має достатньо матеріалу і для розгляду і для дослідження.

Жива мова - це явище, яке постійно змінюється та розвивається: приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве. Відтак, для учених, що працюють в області лексикології, залишається багато питань, які потребують розгляду.

Проблема полягає у тому, що в процесі тривалого історичного розвитку англійська мова у той чи інший спосіб запозичила значну кількість іноземних слів, які проникли в словниковий склад мови. Серед цих слів є як службові слова, так і словотворчі морфеми. Така велика кількість запозичених слів в англійській мові дала підставу деяким лінгвістам стверджувати, що англійська мова втратила свою самобутність і що вона є "гібридною мовою". Англійський лінгвіст А. Бо, наприклад, стверджує, що словотворча здатність англійської мови почала помітно затухати у зв'язку з тією легкістю, з якою ця мова звертається до інших мов у разі потреби позначення нового поняття [29,315]. Ми вважаємо, що ці твердження не відповідають дійсності.

Причини цього явища різноманітні, але єдині для усіх мов; у тому числі виділяють внутрішні лінгвістичні і його зовнішні екстралінгвістичні причини. До внутрішніх лінгвістичних відносять такі:

1) потреба у найменуванні об'єкта чи явища, яка обумовлена відсутністю явища в базі мови-рецептора. Це основна і найбільш давня причина запозичення (>bistro, >gondola, >elephant);

2) потреба у найменуванні об'єкта чи явища, яка обумовлена неточністю наявного назви. За наявності справжнього і іншомовного слів зі подібним значенням англійське слово має як загальне значення, а запозичене – як загальне значення, так і додаткові відтінки (латинське >effluvium має лише значення англійських слів >exhalation, >emanation «видихання, виділення», а й конотативне значення «що супроводжується неприємним запахом»; запозичене із німецького >Angst передає не властиве англійської слову >fear «страх взагалі» значення «страх було без будь-якої видимої причини») [20;с.29].

Екстралінгвістичні причини такі:

1) соціально-психологічна: вираз конотацій, яких немає відповідна одиниця в приймаючій мові; наприклад, створення ефекту «престижності» (французьке >boutique «крамничка, торгує дорогими, частіше незвичними товарами і що у дорогому районі» і латинське >emporium «великий торговий центр» використовуються як для уточнення нейтрального англійського слова >shop при позначенні магазинів саме таких типів, але й здобутті права підкреслити престижність конкретного місця торгівлі) [20;с.30].

2) активізація міжнародних зв'язків, процес глобалізації викликає поява великої кількості інтернаціоналізмів – слів однієї мови, позичених дуже багатьма мовами світу (див. розділ “Результати процесу запозичення”) [19;с.35].

Література

1. Федорець С. А. Мова реклами як джерело поповнення іншомовної лексики // Лінгвістичні дослідження: Науковий вісник. Вип.3. – Х.: ХДПУ, 1997. – С. 101-104.

2. Федорець С. А. Англійські запозичення у термінологічній системі «Спорт» // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. Вип. 1. – Х.: ХДПУ, 1998. – С. 110-113.

3. Федорець С. А. Англійські запозичення у термінологічній системі «Електричні і електронні товари» // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. Вип. 3. – Х: ХДПУ, 2000. – С.94-97.

4. Федорець С. А. Феномен реклами у сучасному суспільстві // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. Вип. 4. – Х.: ХДПУ, 2000. – С.48-52.

5. Федорець С. А. Мовні новоутворення: запозичення чи засмічення // Лінгвістичні дослідження. Зб. наук. праць. Вип. 5. – Х.: ХДПУ, 2000. – С. 104-106.

6. Федорець С. А. Англійські запозичення у предметно-тематичній групі «Економіка» // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. IV/ За ред. Л.О.Симоненко. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 151-153.

7. Федорець С. А. Складові рекламного тексту // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. Вип. ХVI. – Х.: вид-во ХДПУ, 2002. – С. 205-206.