Філологічні науки / Етно-, соціо- та психолінгвістика

К.ф.н., Клочко Л. І., к.п.н. Теренко О. О.

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

ВПЛИВ ГЕНДЕРУ НА КОМУНІКАТИВНИЙ СТАТУС АДРЕСАНТА У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ ПОХВАЛИ

Системно-діяльнісний підхід виходить з того, що життєдіяльність мовця протікає в межах різноманітних комунікативних ситуацій. Ситуація є прагмасемантичним феноменом і включає комунікативні і декомунікативні фактори. До перших належать мовленнєві акти, до інших такі фактори як предмет, мотив, учасник [1]. Ситуація – це фрагмент дійсності, що утворює комунікативний контекст, в якому здійснюється мовна діяльність індивіда. Останній зазвичай називається ситуативним контекстом, тому що виводить мовленнєву діяльність у широкий світ просторово-часових і суб’єктно-об’єктивних зв’язків та забезпечує конкретну референцію висловлювання в мовленні [5].

Похвала є контекстно прив’яаним комунікативним феноменом. Важливою відмінною особливістю висловлювань похвали є обмеженість її функціонування певним типом комунікативних ситуацій, а саме комунікативними ситуаціями співпраці. В межах даних ситуацій використання висловлювань похвали регулюється на макроконтекстуальному рівні цілим рядом соціальних параметрів.

Роль адресанта в загальній мовленнєвій ситуації надзвичайно велика: по-перше адресант визначає зміст повідомлення і його іллокутивну силу; по-друге, і в змісті, і в мовленнєвій формі висловлювання завжди містяться різноманітні відомості про адресанта не як про абстрактного середньостатистичного носія мови, а як про конкретну особу, яка занурена в дискурс, формує мету, план мовленєвих дій, поведінки в дискурсі, контролюючи і корегуючи його, про ступінь його комунікативної компетенції. Психічний стан, соціальне становище тощо [3]. Ці відомості представлені у висловлюванні як імпліцитно, так і експліцитно.

Відомості про адресанта виводяться адресатом з мовних і паралінгвістичних даних: на основі цих даних у адресата формується образ адресанта, який впливає на подальшу мовленнєву поведінку адресата. Тим самим аспект адресанта в значній мірі формує тон і характер комунікації.

Ефективності висловлювань похвали сприяють такі риси адресанта:

- авторитет, тобто риси, що викликають довіру, пошану адресата: похвала особливо цінна , коли ініціатор похвали особа, що має репутацію людини компетентної, яку поважають;

- статус і престиж: похвала від адресанта з вищим соціальним статусом викликає зазвичай більше позитивних емоцій;

- вік: похвала має більшу вагу, якщо виходить від людини дорослої від адресата або одного з ним віку;

- особистий тезаурус адресанта, що розуміється як здатність мовця створювати тексти даною мовою на основі індивідуальних знань про світ, зафіксованих в значеннях слів та їх асоціативних комплексах відповідно до національно-психічного складу розум й особистої зацікавленості в інтерпретації фактів, що позначаються [3].

Комунікативний статус має субстанціональне і реляційне вимірювання . У першому випадку маються на увазі асиметричні відносини, які визначаються статтю, віком, національністю, расовою приналежністю, соціальним походженням і рівнем освіти, престижністю професії, ступенем мовної компетенції.

Підставою для домінуючої позиції адресанта – комунікативного статусу – можуть бути гендер, матеріальний добробут, перевага в майстерності в якому-небудь виді діяльності, рівень освіти, фізична сила, зовнішня привабливість. Можна припустити, що будь-який елемент людського життя , який може бути об’єктом оцінки, стане основою для встановлення домінуючого комунікативного статусу продуцента похвали.

Поняття гендер відображає сталі уявлення про систему ролей, відносин і стереотипів поведінки, прийнятих між чоловіками і жінками. Ці уявлення визначаються не біологічними факторами, а соціальним, політичним і економічним контекстом. Якщо стать дається людині від народження, то гендер – це суспільно конструйоване поняття, яке можна розглядати як результат трансформації біологічних категорії жіночої і чоловічої статей. Таким чином, гендерний аспект дослідження передбачає врахування складних взаємовідносин, які існують між анатомо-біологічними особливостями жінок і чоловіків і тією соціально-культурною надбудовою, у якій проходить їх життєдіяльність.

Як важливий аспект соціальної організації гендерні відносини особливим чином виражають системні характеристики і структурні відносини між суб’єктами.

Отже, гендер як і інші соціально конструйовані феномени, здійснює значний вплив на формування комунікативного статусу індивіду.

Література:

1. Бурбело В. Б. Лінгвопоетика французської словесності 9-18 століть / В. Б. Бурбело. – К.: ВЦ «Київський університет», 1999. – 25 с.

2. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія / А. М. Єрмленко. – К. : Лібра, 1999. – 488 с.

3. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Каарулов. – М. : Наука, 987. – 237 с.

4. Почепцов Г. Г. Коммуникативные аспекты семантики / Г. Г. Почепцов. – К. : Высшая школа, 1987. – 131 с.

5. Приходько А. М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові / А. М. Приходько. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 291 с.

6. Чрдилели Т. В. Статусно-ролевые характеристики делового диалогического дискурса / Т. В. Чрдилели // Вісник Харківського національного університету. Харків: Константа, 2001. – С. 110-116.