Найдьон
Я.П.,
студентка
юридичного факультету
Науковий
керівник: Лютіков П.С., д.ю.н, доцент
Запорізький
національний університет
м.Запоріжжя,
Україна
Правові
аспекти підприємницького ризику
Ризик – один з ключових елементів підприємницької
діяльності. У багатьох випадках ухилитися від ризикованих дій, обійтися без них
просто неможливо. Розвиток ризикових ситуацій може привести як до настання
несприятливих наслідків (до збитків, упущеної вигоди), так і до позитивних
результатів для підприємства у вигляді збільшення прибутку.
На сьогодні проблеми невизначеності та
ризику у діяльності підприємств розглядаються у працях українських та
зарубіжних учених: Вишняков Я.Д., Вітлінського В.В., Гранатурова В.М.,
Грабового П.В., Донець Л. І., Кравченко В.А., Правдюк Н.Л. та ін. Дотепер не
склалося однозначного тлумачення сутності підприємницьких ризиків навіть в
зарубіжній економічній літературі через складність самого поняття,
використовування його для позначення інших економічних понять, недостатнього
теоретичного вивчення цього явища у вітчизняній економіці, ігнорування його в
українському господарському законодавстві. У цілому ж проблема правового
аспекту підприємницьких ризиків лишається недостатньо вивченою і потребує
дослідження [4, с.187].
Під господарським (підприємницьким)
ризиком слід розуміти ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності,
пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх операціями, комерцією,
здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів. Виходячи з
даного визначення, господарський ризик - це явище, ознака і властивість
діяльності, а не тільки поняття.
Підприємницький ризик характеризується як
небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів чи недоотримання
доходу в порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне використання
ресурсів [1].
Західні вчені визначають підприємницький
ризик то як рівень невпевненості пов’язаний з проектом або з інвестуванням, то
як небезпеку взагалі, можливість збитку або втрат, загрозу або небезпеку
виникнення збитку в найширшому сенсі слова. У вітчизняній науці можна знайти
таке визначення - це діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з доланням
невизначеності в ситуації необхідного вибору, у процесі якого вони мають
можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, невдачі й
відхилення від мети.
Відповідним чином здійснюється й
класифікація цих ризиків. За належністю до країни розташування бізнесу ризики є
внутрішні й зовнішні. За рівнем виникнення ризик може бути: на рівні окремого
підприємства, галузевий, міжгалузевий, регіональний, державний, глобальний. За
причинами виникнення: соціально-політичний, адміністративно-законодавчий,
виробничий, комерційний, фінансовий, природно-екологічний, - демографічний.
геополітичний. Залежно від причин виникнення бувають ризики, пов’язані з:
невизначеністю майбутнього, нестачею інформації, суб’єктивним впливом.
Залежно від можливого результату
підприємницькі ризики прийнято поділяти на
чистий і спекулятивний. Чисті ризики – передбачають отримання або
нульового, або негативного результату. До них належать: погодні, виробничі
ризики. Спекулятивні – існуюча можливість отримання як позитивного, так і
негативного результату. До них відноситься більша частина фінансових ризиків, у
тому числі інвестиційний ризик [3].
Як і будь-яка економічна категорія,
підприємницькі ризики виражають свою сутність у функціях. Самими
загальноприйнятими вважаються дві функції: регулююча і захисна.
Регулююча функція ризиків має два аспекти
- негативні і позитивні. Негативний аспект полягає в тому, що ухвалення і
реалізація рішень з необґрунтованим ризиком ведуть до волюнтаризму, крайнім
проявом якого є авантюризм. Цей різновид ризику об'єктивно містить значну
вірогідність неможливості досягнення мети при реалізації рішення. Дія
негативного аспекту регулюючої функції ризику виступає як чинник, що
дестабілізував, в господарській практиці.
Позитивний аспект даної функції ризику
виконує роль своєрідного каталізатора при ухваленні економічних рішень.
Практично цей аспект виявляється в діяльності інноваційних банків,
інвестиційних фундацій, особливо венчурних (ризикових) фірм класичного
західного типу.
Захисна функція ризику також має два
аспекти: історико-генетичний і соціально-правовий. Перший аспект об'єктивно
зв'язаний з тим, що для страхування ризиків окремі суб’єкти підприємницької
діяльності вимушені створювати засоби захисту від негативних явищ, стихійних
бід і т.д. у формі фундацій страховок (резервних), фундацій ризику, фінансових
резервів підприємств.
Основний зміст соціально-правового
аспекту захисної функції ризику полягає в необхідності забезпечення права на
господарський ризик і закріплення його в законодавчому порядку як категорії
правомірності економічного ризику. Така категорія права передбачена в
господарському законодавстві більшості зарубіжних країн і регламентує
економічні гарантії, що виключають у разі неуспіху покарання працівника, що
пішов на обґрунтований ризик. Ці гарантії взагалі розглядаються як необхідна
умова для підприємця на обґрунтований ризик [4, с.192-193].
З погляду права ризик може бути
розглянутий як:
• особливий випадок цивільної й правової
відповідальності;
• компетенції, правочину прийняття
рішень;
• питання відшкодування збитку приписання
обов'язкових санкцій за невиконання директив вищестоящих організацій;
• дії, що суперечать суспільним
інтересам.
Правовий аспект ризику найбільш зв'язаний
з ризиком законодавчих змін.
Ризик законодавчих змін - це ризик,
пов'язаний з можливими змінами законодавства, що регулює випуск цінних паперів,
що викликає істотні втрати для емітента й інвестора.
У юридичному розумінні ризик відбиває
наявність факторів невизначеності в діях особи, що приймає рішення. Тому в
юридичній літературі панує негативне відношення до ризику, але в той же час
досить багато місця приділяється питанням ризику. Термінологія з питань ризику,
використовувана в юридичній літературі, більше чітка, чим в економічній. З
погляду права ризик починається там, де кінчається відповідальність,
відшкодування збитку за договором або по інших підставах. З погляду права
виникає питання: кого стосується збиток, за який ніхто не може бути притягнутий
до відповідальності та ні від кого не можна зажадати відшкодування збитку на
жодній законній підставі. Збиток неотримання прибутку або одержання прибутку в
розмірах, менших очікуваних, у юридичній літературі останнім часом починає
здобувати більш-менш чітке визначення. Хоча вказати межі між ризиком,
безгосподарністю й цілеспрямованими злочинними діями дуже важко, але це не
означає, що за інші результати господарської діяльності немає підстав для
залучення до відповідальності по статтях трудового й карного права. Із правової
точки зору карні безгосподарність, некомпетентність керівників, недостатність
знань, якщо вони ведуть до важких наслідків. Особлива невизначеність у
правовому відношенні стосується недоотриманого доходу, тому що він носить
абстрактний характер.
При правовому регулюванні ризику варто
виходити з того, що підприємство повинне формувати резервний фонд за рахунок
прибутку, щоб за рахунок цього фонду покривати збитки виникаючі через ризикові
рішення.
Ризик на рівні верхньої межі резервного
фонду є вже надмірним.
Крім того, якщо підприємство має
можливість за свій рахунок або, принаймні, за рахунок короткострокового
банківського кредиту покрити збиток
(або недоотриманий дохід), то санкції можуть і не
застосовуватися. Рішення з елементами ризику варто фіксувати в плані
підприємства. Однак, якщо збитки прогнозуються дуже великі, то план повинен
бути затверджений вищими інстанціями або з ним повинні бути ознайомлені
зацікавлені особи [2, с.20-21].
Говорячи про
правовий аспект підприємницьких ризиків, варто наголосити на
адміністративно-законодавчій, пов’язаній з нестачею інформації, складовій.
Найбільш негативні наслідки у наведеному аспекті має недостовірна, перекручена
інформація про податки і у сфері трудових відносин [3].
Отже,
підприємницький ризик – це діяльність суб'єктів господарювання,
що пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації
неминучого вибору, в процесі якої є можливість оцінити вірогідність досягнення
бажаного результату, невдачі і відхилення від мети, що містяться у вибраних
альтернативах всіх видів підприємницької діяльності. Основними функціями
підприємницького ризику є: регулююча, з виділенням негативного та позитивного
аспектів; захисна (історико-генетичний і соціально-правовий аспекти). З погляду
права ризик може бути розглянутий за чотирма напрямами. Правовий аспект ризику
найбільш пов’язують з ризиком законодавчих змін.
Література:
1. Бондар О.В.
Ситуаційний менеджмент [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/12120124/menedzhment/pidpriyemnitskiy_rizik_prichini_naslidki
2. Кучеренко В.Р.,
Карпов В.А., Карпов А.В. Економічний ризик та методи його вимірювання:
Навчальний посібник. – Одеса, 2011.
3. Теньков С.
Чорний трикутник правових ризиків для підприємництва. - ЮВУ № 50 (911)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yurincom.com/ua/legal_practice/analitychna_yurysprudentsiia/chornyi_trykutnyk_pravovykh_ryzykiv_dlia_pidpryiemnytstva-publication/
4. Чуприна І.В.
Поняття та класифікація ризиків в підприємницькій діяльності//Збірник наукових
праць ВНАУ. – №4 (70). – 2012. – с.187 – 194