Найдьон Я

Найдьон Я.П.,

студентка юридичного факультету

Науковий керівник: Лютіков П.С., д.ю.н., доцент

Запорізький національний університет

м.Запоріжжя, Україна

Захист від недобросовісної конкуренції: нормативно-правове забезпечення

Конкуренція є основним економічним поняттям, притаманним ринковим умовам господарювання, необхідним атрибутом їх існування і розвитку. Добросовісна конкуренція — це благо для економіки, вона забезпечує її розвиток та становлення. Але поряд з нормальною, добросовісною конкуренцією завжди може існувати неправомірна, недобросовісна конкуренція, що має місце в країнах із розвиненою ринковою економікою та поширена в державах з перехідною ринковою економікою, коли закони ринку не завжди діють, і в розпорядженні споживачів не має розвиненої інфраструктури, яка б дозволила їм захистити свої права[2, с. 650]. Проблема недобросовісної конкуренції не обминула і Україну. Наша країна сприяє захисту конкуренції, що на законодавчому рівні регулюється Господарським Кодексом України від 16.01.2003 № 436-IV ( Глава 3), Законом України від 07.06.1996 № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції», Законом України від 11.01.2001 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», Законом України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України», Законом України від 03.07.1996 № 270/96-ВР « Про рекламу» тощо. Метою статті є аналіз сучасного законодавства щодо захисту від недобросовісної конкуренції та виявлення нових шляхів зменшення проявів цього негативного явища. Питанням, що стосуються правого регулювання захисту від недобросовісної конкуренції в Україні присвячували увагу такі вченні: Безух О., Кулішенко В, Рибінцева В., Шуміло І. та інші. Проте, підписання еконо-мічної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, що відбулося 27 червня 2014 року у Брюсселі, яка, зокрема, передбачає створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), відкриває для українських виробників новий ринок збуту продукції, хоч і дуже конкурентний ринок. Тому на сьогодні явище недобросовісної конкуренції тільки набуває актуальності і потребує пошуку способів захисту від нього. Вперше поняття «недобросовісна конкуренція» з'явилося у Франції в середині ХІХ століття, хоча саме явище виникло ще з моменту формування ринку. Саме тоді була прийнята Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883р.). Згідно зі статтею 10-bis актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах. Закріплюючи таке загальне визначення акту недобросовісної конкуренції і зобов'язуючи забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції, Паризька конвенція тим самим передбачає, що кожна держава член конвенції, виходячи із цього визначення і своїх національних особливостей, самостійно визначить, що слід розуміти під недобросовісною конкуренцією [5]. В ст. 42 Конституції України закріплено, що «держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція» [1]. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. До таких дій, зокрема, належать: неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, а також неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці [4]. В.С. Кулішенко виділяє чинники, що зумовлюють поширення недобросовісної конкуренції. Він вважає, що вона набуває поширення через те, що: не всі суб’єкти господарювання планують своє існування протягом тривалого часу, а тому не піклуються про створення чесної репутації і після вчинення недобросовісних дій припиняють свою діяльність; споживачі не отримують достатньої інформації про товари навіть після їхньої купівлі і використання; недостатність представлення корисної інформації про характеристику товарів на ринку; споживачі іноді не мають можливість довідатись про ціну і якість, запропоновані різними конкурентами [2, с.650-651]. Основною причиною появи недобросовісної конкуренції залишається прагнення підприємців досягти певних переваг у підприємницькій діяльності зі значно меншими витратами, ніж за умов добросовісної конкуренції. Це прагнення збагачення через людський фактор є рушійною силою для підприємців, тому вони вчиняють неправомірні дії. Незважаючи на те, що на сьогодні законодавство нашої держави передбачає систему захисту від недобросовісної конкуренції ( глава 5 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», глава12 КпАП та ін..), контрольну діяльність у цій сфері державного органу із спеціальним статусом Антимонопольного комітету України, а також діяльність державних органів, суб'єктів господарювання, їх об'єднань, споживачів та громадськості, що регулюється конкуренційним законодавством, вчинення дій у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності дедалі зростає [5]. Найбільш розповсюдженими в повсякденному житті проявами недобросовісної конкуренції є порівняльна реклама, копіювання зовнішнього вигляду виробу та поширення інформації, що вводить в оману, яка може торкнутися кожного споживача. Перспективним вирішенням таких негативниї проявів може стати рефомування законодавства та робота з аудиторією як підприємців, так і споживачів. Отже, фундаментальною умовою, одним із принципів розвитку соціально-економічного господарства як такого є конкуренція. Суперництво, боротьба між виробниками товарів та послуг за кращі, економічно вигідні умови виробництва та реалізації продукту може здійснюватись як добросовісно, так і такими методами суперництва, що завдають шкоди споживачам, конкурентам і суспільству загалом. Йдеться про недобросовісну конкуренцію. На відміну від добросовісної конкуренції, коли суб’єкти господарювання набувають і підтримують репутацію завдяки виробництву товарів високої якості і низьких цін на них, недобросовісна конкуренція здійснюється не на засадах вільної конкуренції, а шляхом обману[2]. Необхідно вести пошук нових шляхів зменшення проявів такого негативного явища, як недобросовісна конкуренція. Підтримуючи думку Литвинюк О.В., такими шляхами можуть стати: зміна окремих положень законодавства щодо відповідальності за прояви недобросовісної конкуренції, а саме: заміна штрафів більш суворим видом відповідальності; створення єдиного кодифікованого акту – Конкурентного кодексу України, що систематизує конкурентне законодавство та полегшить нормативно-правове регулювання даної сфери; висвітлення переваг добросовісної конкуренції як для підприємців, так і для споживачів шляхом ведення інформаційно-роз’яснювальної роботи [3].

Література:

1. Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Кулішенко В.С. Недобросовісна конкуренція як зловживання правом на конкуренцію/ В.С. Кулішенко // Актальні проблеми держави і права. – 2004. -№22. – С.650-555.

3. Литвинюк О.В. Захист від проявів недобросовісної конкуренції [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/litvinyuk-ov-zahist-vid-proyaviv-nedobrosovisnoyi-konkurentsiyi/.

4. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон від 07.06.1996 № 236/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80

5. Руденко Т. В. Захист інтересів споживачів від проявів недобросовісної конкуренції [Текст] / Т. В. Руденко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №2. - С. 62-67.