Фізична культура і спорт/2. Розвиток фізичної культури і спорту в сучасних умовах.

Гаврилова Н.М.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Особливості навчання техніці бігу студентів відділення легкої атлетики

Біг – один із доступних і простих способів підтримки організму у тонусі, а фігуру у формі. Якщо дотримуватись до техніки виконання, то такий біг буде ефективним, результативним і корисним для організму.

Техніка бігуна визначається ефективністю і економічністю його рухів. При бігу, що відбувається в результаті взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил (опір середовища, сила ваги, реакція опори), тіло бігуна постійно випробовує вертикальні і горизонтальні коливання. Уникнення надмірних розгойдувань тіла забезпечує прямолінійність, економічність рухів бігуна.

Нахил тіла звичайно не повинен перевищувати 85%. Таке положення сприяє природній довжині кроку, а більший нахил приведе до скорочення довжини кроку. При цьому не повинно бути згинання в тазостегновому суглобі. Таз повинний бути поданий уперед так, щоб у попереку був невеликий прогин. Голова тримається прямо, м'язи обличчя і шиї не напружені.

Надзвичайно важливе значення для ефективного просування вперед має повне випрямлення ноги у всіх суглобах під час відштовхування, що супроводжується махом вільної ноги нагору. Стегно ноги піднімається на граничну для цього виду бігу висоту (висота підйому стегна тим менша, ніж довша дистанція). Гомілка знаходиться в розслабленому стані. Приземлення має відбуватись на зігнуту в коліні ногу. Стопа при цьому ставиться з передньої частини, або на всю стопу одночасно. При цьому стопи ставляться можливо ближче до прямої лінії, без розвороту їх назовню, що значно зменшує бічні коливання.

Важливими компонентами техніки бігу є довжина і частота кроків. Співвідношення між ними повинно бути оптимальним, що забезпечить природний і ритмічний біг. Для збільшення швидкості бігу штучне збільшення кроку небажано, більш доцільно це здійснювати за рахунок частоти кроків.

Руки при бігу виконують рухи вперед-назад, зігнуті в ліктьових суглобах приблизно під прямим кутом (кут згину рук у ліктьових суглобах при бігу може мінятися). У бігу на середні дистанції основне призначення рухів рук – підтримувати стійке положення тіла, а у спринтерському бігу робота рук впливає на швидкість проходження дистанції.

Техніка бігу залежить від багатьох факторів, таких як: індивідуальні особливості бігуна; рівень фізичної підготовленості; дистанція бігу; покриття, на якому виконується біг; конфігурація місцевості; кліматичні умови.

Головне завдання бігуна на будь-яку дистанцію – пробігання її за найкоротший час. Техніка бігу на короткі дистанції характеризується найбільшою амплітудою і частотою рухів, а техніка бігу на середні і довгі дистанції – економічністю рухів.

Техніка бігу умовно поділяється на чотири частини: початок бігу (старт), стартовий розбіг, біг по дистанції і фінішування. Під час навчання техніки бігу студентів, до кожної з фаз необхідно приділяти достатньо уваги.

Навчальна програма з легкої атлетики в НТУУ «КПІ» передбачає достатню технічну підготовку в бігу, що передбачає індивідуальний підхід у навчанні. Систематична робота над правильною технікою бігу важлива для бігунів на різні дистанції. Неправильна техніка виконання бігу може призвести до травматичних випадків. Не рекомендується починати передчасно вивчати техніку бігу з низького старту, старту по сигналу. Це негативно впливає на формування правильної координації скорочення і розслаблення м'язів тіла бігуна.

Перед вивченням правильної техніки бігу необхідно ознайомитися з початковим рівнем техніки виконання бігу кожного студента, для визначення основних недоліків та шляхів їх усунення. Отримавши певні вказівки щодо виправлення похибок у техніці виконання, студенти бігають у повільному темпі, тоді є можливість відслідковувати відпрацювання кожного компоненту правильної техніки. Вироблену манеру руху рекомендується оптимізувати до більш високої швидкості.

З перших занять слід приділяти увагу збереженню свободи рухів і попередженню виникнення скутості. Прагнення студента-новачка проявити себе з кращого боку призводить до надмірних напружень у бігу на короткі дистанції, що суперечить природнім рухам. Напруження м'язів, що не беруть участь у виконанні бігових рухів викликає зайві енерговитрати і знижує частоту робочих рухів. Плавні, розслаблені рухи є ефективними і забезпечують просування бігуна вперед по прямій лінії без будь-яких різких зусиль.

Таким чином, під час навчання техніці бігу слід зосереджувати увагу на таких компонентах:

1. Біг повинен бути прямим, вертикальні і горизонтальні коливання тіла повинні бути мінімальними.

2. Нахил тіла вперед не повинен перевищувати 85%. Таке положення сприяє природній довжині кроку і уникає травмуванню хребту.

3. Необхідно приділяти увагу роботі ніг. Початківцям рекомендується вчитися розподіляти навантаження на всю стопу, щоб зменшити його вплив на суглоби.

4. Руки при бігу виконують рухи вперед-назад, зігнуті в ліктьових суглобах приблизно під прямим кутом.

5. Дихання повинно бути глибоким, ритмічним.

Література:

1. Артюшенко О. Ф. Легка атлетика: навч. посіб. для студ. ф-тів фіз. культури / О. Ф. Артюшенко, А. І. Стеценко. – Черкаси, 2006. – 424 с.

2. Ахметов Р. Ф. Легка атлетика: Підручник. / Р.Ф.Ахметов, Г.М.Максименко, Т.Б.Кутек. – Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2010. – 320 с.

3. Жилкин А.И. Легка атлетика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / А.И. Жилкин, В.С. Кузьмин, Е.В. Сидорчук. – М.: Академия, 2003. – 464 с.