Бугаєнко О. А.2
1Відокремлений
структурний підрозділ «Інститут інноваційної освіти» Київського національного
університету будівництва і архітектури, Україна
2 Київський національний університет
будівництва і архітектури, Україна
Особливості проведення
обміну сільськогосподарських та забудованих земель при зміні меж
адміністративно-територіальних утворень в Україні
Межа району, села, селища, міста, району у місті являє собою замкнену
лінію на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста,
району у місті від інших територій [1]. Вказані межі встановлюються і
змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних
утворень (далі - АТУ) [1, 2]. Проекти землеустрою щодо зміни меж АТУ
розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення
сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного
використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та
історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних
ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої
містобудівної документації [2], зокрема з урахуванням генеральних планів
населених пунктів [1].
Таким чином, просторова організація АТУ потребує оптимізації відповідно
до потреб соціально-економічного розвитку, у зв’язку із необхідністю усунення
таких недоліків як черезсмужжя, вкраплення тощо. Вирішення вказаних задач у
розрізі територіального землеустрою доцільно покладати, крім іншого, на
рівноцінний обмін як ефективний механізм перерозподілу земель, в даному випадку
- між відповідними територіальними громадами. При цьому, обґрунтування
рівноцінності обмінюваних земель сприяє погодженню проекту землеустрою щодо
встановлення (зміни) меж АТУ органами місцевого самоврядування суміжних АТУ в
передбаченому законодавством порядку.
При рівноцінному обміні мають враховуватися деякі особливості АТУ як
об’єктів територіального землеустрою. Територія населеного пункту формується із
земель всіх без винятку землеволодінь і землекористувань та до її складу
входять землі всіх категорій незалежно від їх цільового використання [3].
Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті
не тягне за собою припинення права власності і права користування цими
ділянками, крім земельних ділянок державної власності, визначених Земельним
кодексом України [1].
При обміні земель сільськогосподарського призначення мають бути
враховані якісні, просторово-технологічні та правові характеристики земельних
ділянок. Розрахунок може бути здійснено за формулою [4]:
де Рі
– площа, яку займає ґрунт агровиробничої групи в межах обмінюваних
земельних ділянок;
Бі – бал ґрунту відповідної агровиробничої групи;
n, m – кількість агровиробничих груп ґрунтів в межах j-ї
та k-ї обмінюваних земельних ділянок;
Кі – коефіцієнт, який характеризує погіршення якості ґрунту в результаті
забруднення, ерозії тощо, вид сільськогосподарських угідь, наявність земельних
поліпшень, рельєф, гідрографічні умови, місце розташування земельної ділянки та
обчислюється як добуток окремих коефіцієнтів, залежно від наявності факторів,
які їх визначають. При зміні меж АТУ у розрізі запропонованої методики конфігурацію
земельних ділянок враховувати недоцільно.
При рівноцінному обміні забудованих земель населених пунктів (або
забудова яких передбачається) мають враховуватися місце розташування та рівень облаштування
території. За умови обміну земель однакового функціонального використання розрахункова
формула має вигляд:
,
де Рі
– площа земельної ділянки;
КМі – поправочний коефіцієнт за місце розташування
земельної ділянки;
КФі – поправочний коефіцієнт за фізичні характеристики
земельної ділянки;
КО – коефіцієнт, що характеризує наявність обмежень і
обтяжень використання.
У випадку зміни меж АТУ коефіцієнт КМі характеризує
використання прилеглої території, коефіцієнт КФі - сукупній
вплив факторів ухилу поверхні, стану ґрунтів, режиму ґрунтових вод і паводків,
розташування у зоні небезпечних геологічних процесів, наявність основних мереж
водо-, газо-, теплопостачання, каналізації, характеру покриття примикаючої
вулиці, характеру та стану об’єктів нерухомого майна. З метою відображення
основних параметрів можливим є застосування локальних коефіцієнтів (КМ3),
визначених при проведенні нормативної грошової оцінки земель населених пунктів
[5].
Література:
1.
Земельний кодекс України від
25.10.2001 № 2768-III: із змінами, внесеними згідно із Законом від 10.12.2015 /
Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3 – 4. –
ст.27
2.
Про землеустрій : Закон
України 22.05.2003 № 858-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36
- ст.282
3.
Методичні рекомендації з
розробки проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту
[Електронний ресурс] : Наказ Держкомзему України від 10.07.2008 № 165 /
Державний комітет України по земельних ресурсах. – Режим доступу :
http://www.uazakon.com/documents
4.
Чибіряков В. К. Вдосконалення
методики розрахунку рівноцінних земельних ділянок сільськогосподарського
призначення при проведенні обміну / В. К. Чибіряков, М. А. Малашевський, О. А.
Бугаєнко // Інженерна геодезія – 2015. – №62 – С. 85-94.
5.
Про порядок нормативної
грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів
[Електронний ресурс] : Наказ Наказ Держкомзему України, Мінагрополітики
України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від
27.01.2006 № 18/15/21/11 / Київська міська рада. – Режим доступу :
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0388-06/conv