Олійник М.Л., Паламарчук О.І., Личманюк Ю.О., Нечаев О.С.,

Шевчук О.А., Ткачук О.О.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ ТЕБУКОНАЗОЛУ НА КАРПОГЕНЕЗ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКА

Одним з важливих аспектів дії синтетичних регуляторів росту є здатність впливати на донорно-акцепторну систему рослини, що в практичному плані дає змогу штучно перерозподіляти потоки асимілятів в бік господарсько-цінних органів. Встановлено, що застосування ретардантів паклобутразолу і декстрелу, хлормекватхлориду призводить до збільшення урожайності і цукристості культури цукрового буряка (Шевчук О.А., 2015). Крім того відомо, що під впливом ретардантів перебудовується гормональна система рослин, зокрема блокується біосинтез гіберелінів, або реалізація їх дії. Оскільки цукровий буряк – дворічна культура, доцільно проаналізувати післядію тебуконазолу на процеси карпогенезу протягом другого року розвитку рослин і на якісні характеристики насіння зокрема. В зв’язку з цим метою нашої роботи було оцінити продуктивність, фракційний склад і якість насіння насінників цукрового буряка, оброблених у перший рік вегетації ретардантом тебуконазолом.

Дрібно-діляночні досліди проводили в 2014-2015 рр., площа дослідних ділянок –25 м². Рослини цукрового буряка гібриду Український однократно обробляли водними розчинами 0,5%-ного та 1%-ного тебуконазолу на 70-й день вегетації (утворення 14-ї пари листків) у 2013 році. Восени коренеплоди викопували, зберігали в умовах сховища при 3-4^о С, а весною наступного року отримані у різних варіантах досліду коренеплоди висаджували у відкритий грунт для дослідження насіннєвої продуктивності. В кінці вегетації визначали фракційний склад насіння, масу 1000 плодів.

Отримані нами результати свідчать, що обробка рослин цукрового буряка 1%-ним та 0,5%-ним тебуконазолом призводила до зростання маси коренеплоду у порівнянні з контролем. Так, у дослідних варіантах з 1%-ним та 0,5%-ним тебуконазолом маса коренеплоду становила, відповідно 589,2±56,20 г та 660±20,07 г, тоді як у контролі – 535,4±15,89 г.

Насінники цукрового буряка мають відносно короткий період вегетації, однак встигають сформувати міцну вегетативну систему. Надмірний розвиток вегетативної маси не супроводжується адекватним розвитком генеративних органів, рослини характеризуються тривалим цвітінням (від 20 до 40 днів), через що насіння дозріває неодночасно (Глевацький І.В., 1991). В зв’язку з цим ведеться пошук регуляторів росту, які б забезпечили дружне цвітіння насінників цукрового буряка і прискорили дозрівання насіння, що є важливими складовими продуктивності культури.

Отримані нами результати свідчать, що кращий розвиток коренеплодів під впливом застосованого ретарданту є позитивним фактором, який забезпечував інтенсивний ріст рослини на другий рік вегетації. Під впливом ретарданту в обох варіантах досліду збільшувалася насіннєва продуктивність. Насіння фракцій у рослин дослідних варіантів мало меншу в порівняні з контролем масу, проте слід відмітити, що кількість плодів фракції 3,75-4,5 мм збільшувалася.

Маса запасних речовин насіння буряка становить 3-4 мг проти 30-40 мг пшениці, або 200-250 кукурудзи. Тому проросток повинен швидко вийти з під землі і почати власний фотосинтез. Чим дружніше з’являються сходи, тим потужніше бувають проростки і вище продуктивність рослин. Тому скорочення періоду «посів – сходи» навіть на один-два дні – важливий фактор підвищення урожаю. Наростання листкового апарату, маси коренеплоду і накопичення цукру в ньому як на початку, так і у кінці вегетаційного періоду більш інтенсивно йде при висіванні насіння крупних фракцій. В літературі відмічалося, що для цукрових буряків характерна велика різноякісність насіння, яка проявляється в неоднорідності його за розмірами. Фракційний склад насіння цієї культури коливається в дуже широких межах – від 2,5 до 5,5 мм і вище. Встановлено, що чим крупніше насіння, тим вищі його посівні якості (схожість та продуктивність).

Встановлено також, що для сучасних сортів та гібридів цукрового буряка характерним є високий вміст насіння і дрібних фракцій також. При висадковому способі вирощування насінників, незалежно від сортових особливостей, основну масу насіння становлять плоди фракції 3,5-4,5 мм (60-70%) і майже 30-40% фракції 2,5-3,5 мм. Разом з тим, останнім часом обґрунтовується можливість використання і більш дрібних фракцій, зокрема встановлено, що при застосування фракцій 3,25-3,5 мм продуктивність сортів-популяцій практично залишається такою ж, як і при сівбі насінням 3,5-4,5 мм.

Одержані результати наших досліджень свідчать, що насіння рослин оброблене тебуконазолом відрізнялося інтенсивністю проростання і схожістю. Однак, ці показники залежали від концентрації робочого розчину. Встановлено, що найбільш високу схожість і енергію поростання мали як крупні, так і дрібні фракції насіння, які оброблялися у перший рік вегетації розчинами 0,5%-ного та 1%-ного тебуконазолу на етапі утворення 14-ї пари листків. Так, 1%-ний тебуконазол сприяв покращенню якісних показників насіння фракцій 3,75-4,5 та 3,5-3,75 мм, а застосування 0,5%-ного тебуконазолу призводило до підвищення цих показників дрібної фракції насіння 2,5-3,5 мм.

Таким чином, обробка рослин цукрового буряка на першому році розвитку 0,5%-ним та 1%-ним тебуконазолом на етапі утворення 14-ї пари листків призводить до підвищення насіннєвої продуктивності насінників при висадковому способі вирощування. Застосування за цією технологією 0,5%-го тебуконазолу призводить до підвищення енергії проростання і схожості дрібних фракцій насіння, а 1%-ного тебуконазолу крупних фракцій насіння цукрового буряка.